КИЇВ (QHA) -

19 жовтня у Берліні відбулися переговори за участю лідерів країн «Нормандської четвірки», в яких брали участь канцлер ФРН Ангела Меркель, президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд і президент РФ Володимир Путін.

Як там опинився нев'їзний Сурков?

У контексті нещодавньої демонстративної відмови від паризького двору Володимиру Путіну з боку завжди дипломатичного Олланда, про що раніше також писало «QHA», вчорашня зустріч «Нормандської четвірки» в Берліні, на яку Путін, крім Лаврова, взяв з собою і свого помічника Владислава Суркова, що внесений до одного з санкційних списків Заходу, мимоволі нагадала сценку з «Дванадцяти стільців», що передує зібранню конспіраторів «Союзу меча і орала»:

— Я не питаю вас, навіщо ви приїхали з Парижа.

— Але я зовсім не приїхав з Парижа, — розгублено сказав Вороб'янінов.

— Ми з колегою прибули з Берліна, — виправив Остап, натискаючи на лікоть Іполита Матвійовича, — але про це не рекомендується говорити.

Зрозуміло, що переговори проходили в закритому режимі, а журналістів допустили лише до процедури протокольних зйомок.

Тим не менш, деякі наші журналісти встигли зафіксувати той факт, що Путін з Порошенком не потисли одне одному руки. Спецкор російського «Комерсанта» Андрій Колесников стверджує зворотне:

— Президент Петро Порошенко не став ігнорувати привітання російського президента Володимира Путіна і обмінявся з ним рукостисканням.

У складі української делегації, крім глави держави, також взяли участь міністр закордонних справ України Павло Клімкін та заступник глави адміністрації президента Костянтин Єлісєєв.

Речник уряду Німеччини Штеффен Зайберт пояснив пізніше журналістам, як радник Путіна, який є нев'їзним до ЄС через санкції, зміг потрапити на зустріч у Берліні 19 жовтня. Про це повідомляє «Радіо Свобода».

За інформацією німецької сторони, щодо Суркова надійшов запит про надання виключення і його задовольнили. Виявляється, режим санкцій передбачає можливість таких особливих умов перебування політичних вигнанців на важливих міжнародних заходах.

Тим більше, що сам Владислав Сурков (він же — Натан Дубовицький, автор постмодерністського роману «Околоноля») у сфері дипломатії відомий тим, що він був головним партнером у переговорах по тематиці врегулювання ситуації на Сході України з представниками США, зокрема, з помічником Держсекретаря Вікторією Нуланд. У «ближньому колі» Путіна його неофіційно вважають кремлівським куратором у справах російського втручання на Донбасі.

Нагадаємо, що майже в такому ж становищі, що й Сурков, минулого року опинилася і спікер Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко, коли американський Держдеп видав їй обмежену візу — лише для зустрічі з Генсеком ООН, не надавши можливості участі у міжнародній конференції спікерів, що проходила тоді у США у рамках заходів, присвячених 70-й Генасамблеї ООН.

Що ж вирішили у вузькому закритому форматі?

Переговори лідерів «Нормандської четвірки» у Берліні розпочалися близько 19:30 (за Києвом), а сама зустріч мала тривати до 22:00. Однак, переговори затягнулися, тому в них навіть була зроблена перерва.

Напередодні зустрічі глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що чекає від зустрічі «Нормандської четвірки» незначного прогресу:

— Іноді успіх полягає вже у тому, щоб не допустити ескалації, — зазначив Штайнмаєр.

Схоже, цю програму-мінімум «Нормандський квартет» виконав.

Президент України Петро Порошенко заявив про те, що у Берліні в рамках переговорів лідерів «Нормандської четвірки» не було підписано жодних документів:

— Ніяких документів сьогодні не підписано, і підписувати не планувалося. Ми домовилися, що зараз концентруємося виключно на розробці повномасштабної «дорожньої карти», яка буде складатися з трьох блоків — безпеки, політичного блоку і третього — гуманітарного, — зазначив Порошенко.

Як можна припустити, раніше дані Україні політичні зобов'язання (зокрема з організації виборів на Донбасі, надання йому особливого статусу і угоди, — ред.) з неї не знімаються, але їхня деталізація переноситься на майбутнє. Цілком можливо, консультації проходитимуть вже з урахуванням обрання нового президента США, особистість якого до кінця листопада вже буде зрозуміла, хоча інавгуарація 45-го господаря Білого дому і пройде вже після різдвяних канікул — 20 січня 2017 року.

Нагадаємо, що нещодавно неформальна «Група друзів України в ЄС» пропонувала залучити США до «Нормандського формату» і переговорів із ситуації на Донбасі. За ідеєю, залучити туди треба і Великобританію, оскільки обидві країни — підписанти Будапештського меморандуму, які гарантували територіальну цілісність України після відмови від володіння ядерною зброєю.

Стосовно заходів безпеки — з першого блоку дорожньої карти, після закінчення переговорів Петро Порошенко конкретизував:

— Домовилися про те, що ми після завершення розведення військ на трьох попередніх ділянках, маються на увазі Золоте, Петровське та Станиця Луганська, там мають бути встановлені постійно діючі, 24/7, моніторингові пости ОБСЄ, після чого ми почнемо переговори з наступних 4 місць для розведення.

Президент також додав, що українська сторона наполягала, щоб серед цих 4-х місць для подальшого розведення сил і засобів було Дебальцеве, яке, в такому випадку, мали б залишити збройні підрозділи сепаратистів.

Порошенко зробив акцент на те, що активну участь у справах на Донбасі (зокрема і з контролю за російсько-українським кордоном) прийме озброєна (поліцейська) місія ОБСЄ, функціонал якої буде також прописаний у дорожній карті і з введенням якої на Донбас Порошенко зв'язав виконання Україною політичної частини Мінських угод. В першу чергу — проведення виборів.

Відзначимо, що більшість проукраїнських користувачів соцмереж не в захваті від перспективи проведення виборів на Донбасі. Зважаючи на ту масовість, які виявили місцеві жителі на похороні Мотороли, завсідники Facebook констатують:

— З цим електоратом важко буде будувати незалежну українську державу.

Спектр відгуків: від «Путін підняв руки вгору» до «Кремль тягне час»

Основний підсумок переговорів: «домовилися домовлятися». Тобто дуже мало конкретики, заяви учасників багато в чому суперечать одна одній.

Так оцінив загальну морфологію переговорного процесу у Берліні оглядач видання «Країна», конкретизувавши суперечності:

— Досі незрозуміло, чи справді з'явиться якась поліцейська місія ОБСЄ, яка стане реальним фактором контролю за ситуацією на територіях «ДНР/ЛНР» або це буде якийсь фантом, покликаний заспокоїти супротивників Мінських угод у Києві — мовляв, Москва теж пішла на поступки і кордон уже під контролем.

За словами українського президента, Путін погодився з необхідністю запрошення місії на Донбас. Однак пізніше Меркель, коментуючи питання, зазначила, що питання поліцейської місії зараз не найактуальніше.

Вищезгаданий Андрій Колесников цитує емоційний відчай Ангели Меркель у ті часи, коли здавалося, що переговори заходять у глухий кут:

— Якими ж успішними були переговори у Парижі! І наскільки все не рухається з місця зараз! Чому ми говоримо про одне й те саме?! Париж був результативним, а Берлін всі будуть пов'язувати з повним провалом! Я не можу цього допустити! Давайте домовлятися!

«Ревнощі» Берліна до Парижу пояснюється, ймовірно, не тільки історичним суперництвом у минулому, але ще й однаковими завданнями для їхніх сучасних керівників у недалекому майбутньому.

Річ у тім, що і у Франції, і в Німеччині наступного року — вибори. У Франції — президентські, у Німеччині — парламентські, і кожен з топ-політиків Європи хоче вийти на виборчу доріжку з багажем не лише проблем, але і досягнень, зокрема й на ниві дипломатичного посередництва. Пам'ятаєте, як злетіли європейські акції тимчасово нев'їздного на Захід білоруського президента Олександра Лукашенка, коли він запросив «нормандців» до себе у Мінськ?

Але для Меркель та Олланда нинішній «Нормандський формат» вперше має ще й складний сирійський доважок. Наш президент першим залишив переговорні покої, оскільки Україна — не учасник сирійського конфлікту, а французький президент і німецький канцлер залишилися дотискувати Путіна. Найімовірніше, незважаючи на деяку паузу в обстрілі Алеппо, до миру на Близькому Сході — ще далі, ніж до врегулювання ситуації на Сході України.

Олександр Воронін

ФОТО: інтернет

QHA