КИЇВ (QHA) -

Ситуація з дотриманням прав людини у Криму на четвертий рік його окупації Російською Федерацією не просто погіршилася. Використовуючи вже традиційні методи тиску на громадських активістів — арешти, обшуки, допити репресивна політика окупаційної влади почала набувати системнішого і спланованішого характеру.

Згідно з міжнародними деклараціями, 2017 рік позначився цілеспрямованим переслідуванням українців і корінного народу півострова  кримських татар. Причому тиску у Криму піддаються не лише громадські активісти, а й представники релігійних груп.

Новою репресивною практикою окупаційної влади за 2017 рік стали великі адміністративні штрафи. Це пов'язано з неефективністю арештів як способу придушення громадянської активності.

QHA підготувало короткий огляд найбільш резонансних порушень прав людини в окупованому Криму цього року.

Нові кримінальні справи

2017 року окупанти незаконно відкрили 18 нових кримінальних політично мотивованих справ.

У січні чотирьом фігурантам сфабрикованої окупаційною владою так званої справи "Хізб-ут Тахрір" висунули додаткове обвинувачення за статтею 278 Кримінального Кодексу Російської Федерації. Крім сфальсифікованих звинувачень в участі та організації забороненої на території окупованого Криму організації "Хізб ут-Тахрір" Арсену Джеппарову, Рефату Алімову, Емір-Усеіну Куку і Вадиму Сіруку інкримінували насильницьке захоплення влади. На думку кримських активістів, це пов'язано з відсутністю доказової бази зі звинувачення у їхній причетності до даної організації. Всі четверо очікують етапування до Ростова, де на 10 січня 2018 року призначено попереднє засідання Північно-Кавказького окружного військового суду.

ФОТО: Активіст Вельдар Шукурджиєв на акції до дня народження кримського політв'язнів Емір-Усеїна Куку у Києві

У другій половині березня стало відомо, що стосовно координатора Українського культурного центру у Криму Вельдара Шукурджиєва ФСБ порушила кримінальну справу, звинувативши його у терористичній діяльності. Сам активіст вже більше двох років проживає на території материкової України, тому про хід кримського "слідства" у його справі нічого не відомо.

29 березня біля будівлі Верховного суду Криму невідомі в масках викрали кримськотатарського активіста Біляла Аділова. Згодом з'ясувалося, що Аділов затриманий у рамках кримінальної справи за ст. 318 КК РФ. Аділову загрожує до 5 років позбавлення волі за словесний конфлікт зі співробітниками поліції під час обшуку в будинку його сусіда Еміля Джемаденова.

7 квітня було порушено ще одну політично мотивовану кримінальну справу за ч.2 ст.280 КК РФ (публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності) за коментар у групі "Крим-Україна". Обвинуваченим став севастополець Ігор Мовенко, який восени 2016 року був побитий імовірно представниками правоохоронних органів за символіку батальйону "Азов". Зараз він перебуває під домашнім арештом.

ФОТО: Ігор Мовенко на акціях підтримки України у Севастополі (2014 рік)

У вересні стало відомо, що стосовно активіста Марлена Мустафаєва окупаційна влада планує порушити кримінальну справу за статтею 282 КК РФ. Приводом для цього послужив пост у соціальній мережі, за який Марлен Мустафаєв уже відсидів 10 діб адміністративного арешту.

З новою силою розгорнулися репресії проти мусульман Криму. 2 жовтня після обшуків у Сімферопольському та Білогірському районах силовики затримали чотирьох кримських татар. Талята Абдурахманова, Рената Сулейманова, Арсена Кубедінова і Сейрана Мустафаєва звинуватили у причетності до мусульманської релігійної організації "Таблігі Джамаат", забороненої в РФ. Троє затриманих на час слідства перебували у сімферопольському СІЗО, Сейран Мустафаєв утримувався під домашнім арештом.

11 жовтня в ході масових обшуків у Бахчисараї силовики затримали і заарештували «за участь у терористичній діяльності» шістьох кримських татар — Тимура Ібрагімова, Мемета Белялова, Сервера Зекерьяєва, Сейрана Салієва, Ернеста Аметова і Марлена (Сулеймана) Асанова. Всі шестеро були активними учасниками громадського об'єднання «Кримська солідарність». У грудні затриманим продовжили термін утримання під вартою до 9 березня 2018 року.

До кінця листопада окупанти відкрили ще одну резонансну кримінальну справу. Тепер замість традиційних звинувачень у «закликах» кримськотатарським активістам Бекіру Дегерменджі, Асану Чапуху, Казиму Аметову і Руслану Трубачу інкримінували «вимагання в особливо великому розмірі» у громадянина Туреччини і залишили під арештом до 15 січня 2018 року. В результаті спецоперації силовиків під час затримання померла від серцевого нападу ветеран кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка.

На похорон Веджіє Кашка приїхали близько п'яти тисяч людей з усього Криму

У закликах до порушення територіальної цілісності РФ за перепост і коментарі в соціальних мережах ролика, де, за версією слідства, містяться заклики до «повернення Криму», звинувачують активіста кримськотатарського національного руху, правозахисника Сулеймана Кадирова з Феодосії. Після півторарічного слідства 11 грудня розпочався судовий процес у справі кримськотатарського активіста.

Вироки

З початком 2017 року у Криму тривало відкриття політично мотивованих кримінальних справ. 26 квітня Північно-Кавказький окружний військовий суд посилив вирок фігуранту сфальсифікованої так званої справи "Хізб ут-Тахрір" Руслану Зейтуллаєву, і засудив його до 15 років суворого режиму. На знак протесту проти перегляду справи та інших порушень Зейтуллаєв 22 дні тримав сухе голодування.

4 серпня Роздольненський районний суд виніс рішення про взяття під варту на 3,7 року українського активіста Володимира Балуха. Однак при розгляді апеляційної скарги вирок Балуху був скасований, і справу відправили на повторний розгляд. Вже у грудні українцю, якого більше року утримують у СІЗО, висунули нове звинувачення.

ФОТО: Володимир Балух на судовому засіданні

Згодом, 10 серпня, суворий вердикт окупаційної влади був винесений фігуранту справи «кримських диверсантів» Редвану Сулейманову, якому присудили 1,8 років позбавлення волі в колонії загального режиму. Сулейманова також зобов'язали виплатити майже 4 млн рублів за завдані збитки Керченській поромній переправі і автовокзалу Севастополя.

Після щонайменше трьох років судових розглядів кримський окупаційний суд 11 вересня засудив заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза до восьми років позбавлення волі.

23 вересня за думку про те, що Крим залишається частиною України, журналісту Миколі Семені присудили 2,5 роки тюремного ув'язнення умовно з випробувальним терміном і забороною на 3 роки займатися публічною діяльністю. Другу частину вироку, після оскарження стороною захисту 18 грудня, скоротили на рік.

Цього ж місяця до двох років ув'язнення був засуджений ще один заступник голови Меджлісу Ільмі Умеров. Крім арешту, окупанти також заборонили йому два роки займатися публічною діяльністю і виступати у ЗМІ.

Завдяки активній роботі правозахисників і участі у переговорному процесі президента Туреччини Умеров і Чийгоз були звільнені і вивезені з окупованого Криму.

ФОТО: Зустріч Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза в аеропорту Києва

Адміністративні арешти і штрафи

Початок року на окупованому півострові ознаменувався новою практикою переслідування незалежних адвокатів і активістів, новими обшуками та арештами. Тепер для придушення наростання громадянської активності окупаційна влада почала використовувати адміністративне законодавство. Так, переслідуванню і затриманню в січні піддалися адвокати Микола Полозов та Еміль Курбедінов, що захищають права громадських активістів.

ФОТО: Адвокат Еміль Курбедінов зі звільненим активістом Сейраном Салієвим

За перше півріччя, згідно з даними "КримSOS", налічується не менше 27 випадків притягнення активістів до адміністративної відповідальності, в семи з них — присудження штрафів.

Затримання і арешти у другому півріччі розгорнулися з іще більшою жорстокістю. За нашими підрахунками не менше 100 людей зазнали адміністративного переслідування, 93 з них були оштрафовані. З необгрунтованими обшуками в будинки кримських татар вривалися 26 разів. Не менше 191 людини піддалися незаконному утриманню де-факто правоохоронними органами окупованого півострова.

Сенсаційною подією серпня стало затримання та адміністративний арешт 76-річного ветерана кримськотатарського національного руху Сервера Караметова. Він був затриманий під час одиночного пікету і, незважаючи на яскраво виражені ознаки хвороби Паркінсона, Караметова засудили за двома адміністративними протоколами до 10 діб арешту і 10 тисяч рублів штрафу.

Як не дивно, під каток репресивних дій з боку "влади" 2017 року все частіше потрапляли не тільки проукраїнські, а й проросійські активісти. Через протести проти чиновницького та поліцейського свавілля були затримані і допитані не менше двадцяти осіб.

Тортури

Найбільш резонансним порушенням прав людини 2017 року стало викрадення та катування Ріната Параламова. 13 вересня після обшуку в його будинку у селищі Нижньогірському невідомі в масках і уніформі викрали кримського татарина. Близько доби не було ніякої інформації про його місцеперебування і стан здоров'я. На ранок наступного дня Рінат Параламов був знайдений у важкому стані зі слідами тортур на автовокзалі Сімферополя.

Згодом стало відомо, що він був підданий тортурам із застосуванням електричного струму і жорстокому, такому, що принижує людську гідність, поводженню. А родичі впізнали одного з викрадачів у людині, поміченій ними у будівлі сімферопольського ФСБ.

Тортурам і побиттю також піддалися двоє чоловіків з чотирьох затриманих силовиками в результаті обшуку в селі Новокленове. Через ці події, як і Рінат Параламов, вони змушені були екстрено залишити півострів.

Психологічне насильство з боку "влади" Криму було застосоване до ще одного кримського татарина Еміля Мухтеремова. 15 березня співробітники ФСБ в цивільному вивезли Мухтемерова в поле і змусили копати собі яму, примушуючи до давання свідчень проти фігурантів сфальсифікованої ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір».

Відкрите незаконне переслідування активістів та представників певних етнічних груп стало приводом для прийняття цього року низки важливих міжнародних документів, які закликають Росію припинити репресії.

Прийняття Генеральною Асамблеєю ООН у грудні цього року резолюції "Становище у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь" дає політичні і правові оцінки того, що відбувається, що важливо для привернення уваги світової громадськості до порушень прав людини у Криму і в цілому до проблеми окупації півострова .

Медіне Аєдінова

QHA