КИЇВ (QHA) -

Друга половина 2017 року позначилася кризою в українсько-польських відносинах через розбіжності з історичних питань. Здавалося б, конфлікт вдалося вичерпати 14 грудня минулого року в ході візиту президента Польщі Анджея Дуди до Харкова. Тоді Київ і Варшава домовилися, що історію треба винести за рамки сучасної політики. І ось польські парламентарі 1 лютого прийняли поправки до закону про Інститут національної пам'яті, який передбачає серед іншого відповідальність за пропаганду так званої "бандерівської ідеології".

Таким чином, під сумнів ставиться взагалі весь досягнутий прогрес у подоланні польсько-українських розбіжностей.

Голосування за закон у Сенаті Польщі

В середині лютого, як домовилися президенти України і Польщі у Харкові, має зібратися українсько-польська комісія з історії. Від Києва в ній братиме участь віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань Павло Розенко, а від Варшави — віце-прем'єр-міністр Петро Глинський. Ухвалення такого неоднозначного закону напередодні передбачуваного повного вичерпання конфлікту — як плювок в обличчя України. Про це вельми делікатно, але недвозначно вже заявив головний парламентер з української сторони Павло Розенко.

 Безумовно, рішення польського Сейму і Сенату внесуть певні корективи в нашу позицію і в наш діалог з польською стороною, бо ми не можемо і не зможемо обійти питання цього закону, адже його, скажімо так, неконкретні норми або норми, які вимагають додаткового трактування, насправді можуть становити загрозу для наших співгромадян,  сказав він.

Віце-прем'єр до певної міри правий, адже, справді, у Польщі працює більше мільйона українців, не кажучи вже про туристів, переважно із західної України, де ставлення до національно-визвольного руху, зокрема ОУН-УПА, завжди було особливо шанобливим .

У таких випадках завжди знаходяться свої гарячі голови, та й просто необережні люди, які можуть постраждати через якусь дрібниці. У самому тексті закону досить розпливчасто сформульовані тези, за які слід "карати", і за бажання можна притягнути до відповідальності будь-кого.

У цій ситуації тішить і дає надію на те, що закон все-таки буде ветований, тільки одне прийнявши скандальний закон, польські парламентарі образили не тільки Україну. Крім власне антиукраїнського змісту, новий закон включає також і деякі антисемітські моменти: кримінальну відповідальність за приписування польському народу злочинів, скоєних Третім Рейхом.

За це ще на етапі розробки його жорстко розкритикували Ізраїль і США.

У єврейській державі традиційно дуже чутливо ставляться до будь-яких спроб спотворити правду про Голокост трагедію, яка нерозривно пов'язана з територією Польщі. Хоча, без сумніву, головну відповідальність за цей злочин несуть нацисти, які більшість концтаборів розмістили на території Польщі. Крім того, відомо, що на певних етапах серед поляків, як і серед українців, французів чи росіян, була певна кількість колаборантів, що прямо чи опосередковано брали участь у винищуванні євреїв. Наміри Польщі замовчати ці факти сприймаються в Ізраїлі як спроба обілити злочинців.

Пропонований законопроект сприймається в Ізраїлі як спроба переслідувати свідків, які пережили Голокост. Це викликало багато емоцій. Ми гадаємо, що це унеможливить говорити правду про Голокост, заявила 29 січня посол Ізраїлю у Польщі Анна Азарі.

Більше того, після прийняття закону Сенатом Польщі прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху прийняв рішення відкликати Анну Азарі з Варшави.

Посол Ізраїлю у Польщі Анна Азарі

Американська ж критика польського закону обумовлена ​​сильним єврейським лобі, адже, відверто кажучи, ініціатива Варшави не особливо зачіпає США.

У заяві, опублікованій Держдепартаментом США напередодні голосування за закон, йдеться про те, що Вашингтон стурбований тим, що, якщо цей законопроект буде прийнятий, це може підірвати свободу слова та академічний дискурс.

Ми також стурбовані наслідками цього законопроекту якщо він буде прийнятий для стратегічних інтересів Польщі і відносин зокрема із США та Ізраїлем. Розбіжності, які можуть виникнути між нашими союзниками, гратимуть на руку лише нашим противникам,  йдеться у заяві.

До критики Польщі вже приєдналася і ОБСЄ. В організації наголошують, що покарання за висловлення думки про історичні факти несумісне з міжнародними зобов'язаннями відповідно до статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

— Історія це питання незалежних наукових досліджень та вільної дискусії, а не судового рішення. Закон має бути відхилений як непропорційне обмеження свободи висловлення думок, заявив 2 лютого представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір.

Хоча офіційної позиції ЄС поки немає, можна не сумніватися, що і Брюссель засудить дії Польщі. Крім того, єврочиновників давно дратують й інші ініціативи Варшави. У листопаді минулого року у відповідь на прийняття у Польщі судової реформи, що фактично підпорядковує судову систему виконавчій владі, Європарламент навіть рекомендував Єврокомісії ввести санкції проти Варшави.

Раптовий спалах конфлікт ще можна звести до мінімуму. Для цього потрібно і далі наполягати, щоб Анджей Дуда ветував скандальний закон. Водночас польському президенту варто дати зрозуміти, що якщо цього не відбудеться, то Польща ризикує опинитися в міжнародній ізоляції, посварившись із найвпливовішими гравцями Західного світу, що вкрай для неї небажано перед лицем спільної російської загрози.

Роман Кот

QHA