КИЇВ (QHA) -

Рік, що минув, всупереч побоюванням багатьох, і на радість України, став чи не найхолоднішим у відносинах США і Росії. Відразу ж після вступу на посаду Трамп ясно дав зрозуміти свою прихильність до Росії, і навіть призначив Рекса Тіллерсона і Майкла Флінна, що вважалися симпатиками РФ, на ключові посади. Однак система все-таки взяла верх над непокірним президентом, і десь до саміту G20 у Гамбурзі 7 липня стало остаточно зрозуміло, що для Росії настають важкі часи. При цьому ніхто не відміняв тактичної співпраці у ряді напрямків, як-то боротьба з "Ісламською державою" або стримування Північної Кореї. Але чи варто сподіватися на продовження цього тренду у 2018 році?

У полоні інерції

Варто зазначити, що у Трампа і його команди насправді не так багато простору для маневру. Обмежив його Конгрес, який майже одноголосно прийняв у серпні 2017 року Закон «Про протидію противникам США за допомогою санкцій», який визначає Росію як противника США, якому необхідно протидіяти всіма засобами. Закон, серед іншого, закріплює антиросійські санкції, тим самим, забираючи у Трампа можливість одноосібно їх знімати або послаблювати.

Ще більше обмежує Трампа прийнята 19 грудня нова стратегія національної безпеки США, яка чітко говорить: Китай і Росія кидають виклик американській владі, впливу і інтересам, намагаючись підірвати американську безпеку і процвітання.

Як сказано у документі, Китай і РФ сповнені рішучості зробити свою економіку менш вільною і менш справедливою, збільшити свої збройні сили і контролювати інформацію і дані, щоб придушити суспільство і розширити свій вплив.

Щоб протистояти РФ і Китаю, Америці неминуче доведеться проводити активну зовнішню політику в глобальних масштабах. На практиці це відбивається в заявленої потреби збереження нинішніх військово-політичних альянсів і підтримки сприятливого балансу сил в ключових регіонах.

Реперні точки

Як це буде втілено на практиці, ми побачимо вже найближчим часом, Мабуть, найгарячішим і визначальним в цьому сенсі стане лютий 2018 року. Зокрема, у рамках "Акту про протидію .." в США має бути опубліковано кілька важливих звітів щодо РФ.

Зокрема це доповідь для профільних комітетів Конгресу щодо олігархів і закордонних політиків, пов'язаних із Кремлем, вартості їхніх активів, і звіт про енергетичну безпеку України та інших країн, а також просування власного американського експорту енергоносіїв.

Як очікується, особи з першого звіту, з високою часткою ймовірності потраплять до чорного списку Міністерства фінансів США. Це означатиме їхнє виключення з доларової фінансової системи, а де-факто і зі світової. Одним з критеріїв має стати отримання від російської держави фінансової допомоги на суму мінімум у $ 300 млн.

На основі другого звіту буде сформульована американська стратегія протидії енергетичним проектам Росії, перш за все Турецькому потоку, і видавлювання її з європейських ринків, що все ще приносять РФ левову частку доходів.

Ще однією важливою подією, здатною вплинути на американську політику щодо Росії, будуть чергові довибори до Конгресу США, які пройдуть у листопаді. Буде повністю переобрана Нижня Палата представників, а також 33 зі 100 сенаторів Верхньої палати. При цьому більшість сенатських місць, які будуть переобрані — 24 з 33, а також губернатори 36 штатів.

Зараз і у Сенаті, і у Палаті представників більшість у республіканців: 53 зі 100 і 234 з 435 мандатів відповідно. Але в разі перемоги демократів і формування стійкого демократичної більшості в обох палатах Конгресу реальною стане ймовірність імпічменту Трампа.

Крім того, в разі перемоги Демократична партія отримає можливість на корені блокувати будь-які законодавчі ініціативи Трампа, який через суперечності у своєму власному таборі і так насилу їх проводить через Конгрес.

Варто зазначити, що такий сценарій цілком можливий, враховуючи вельми неоднозначну політику Білого дому як всередині США, так і на міжнародній арені. Втім, навіть у такому випадку можна сподіватися на збереження поточного курсу США проти Росії, або навіть його жорсткість, адже щодо Кремля у Вашингтоні склався стійкий консенсус.

Це дуже добре видно по американському бюджету на 2018 рік. Там з майже 700 млрд доларів на підтримку європейських союзників по НАТО в рамках протидії російській загрозі виділено 4,6 млрд. Крім того, передбачається виділення 100 млн в рамках Європейської ініціативи запобігання загрозам для балтійських країн і 58 млн на розробку нової ракети у відповідь на порушення Росією Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності.

Можливі ризики для України

На перший погляд, американсько-російські відносини розвиваються найкращим для України чином. У стримуванні і протистоянні РФ наша країна відіграє одну з ключових ролей.

Американський уряд і надалі прийматиме відповідні кроки для протидії деструктивній політиці Кремля на міжнародній арені. В цих умовах Україна має можливість стати справжнім партнером США. У тій же стратегії національної безпеки чітко визнається, що американці повинні активно співпрацювати з державами у протидії деструктивним інформаційним кампаніям Росії. Перші плоди у вигляді поставок зброї ми вже отримали. Крім того, на цей рік США виділили 350 млн доларів для сприяння безпеці нашої країни.

Не менш важливим для України є теза стратегії про те, що Вашингтон і надалі підтримуватиме держави, які прагнуть провести демократичні і ринкові реформи і стати надійними партнерами американців на міжнародній арені. Тим самим США не відмовляються повністю від політики сприяння поширенню демократії у світі, що є позитивним для Києва.

Але тут для нас існує ризик втратити вплив на ситуацію і остаточно перетворитися з суб'єкта на об'єкт світової політики. Дії США поки збігаються з українськими національними інтересами, але хто сказав, що це триватиме завжди? І якщо дії Америки ітимуть врозріз із баченням Києва, яким чином ми зможемо вплинути на партнерів з-за океану?

Роман Кот

QHA