КИЇВ (QHA) -

18 травня 2018 року, коли Україна вшановувала 74 роковини з дня депортації кримських татар, досить вагома частина українців та корінного народу, яка після 2014 року опинилася на материковій Україні, чекала, що президент нашої держави скаже про внесення змін до Конституції щодо запровадження кримськотатарської автономії.

І хоча минув лише рік з моменту, коли Конституційна комісія на своєму засіданні ухвалила рішення про створення робочої групи з напрацювання пропозицій змін та доповнень до Конституції України щодо Автономної Республіки Крим (розділ Х Основного Закону), але певні очікування та сподівання були.

Адже до робочої групи увійшли провідні українські науковці-конституціоналісти і народні депутати — представники парламентських фракцій. Усе це мало стати каталізатором природних процесів, які дозволили б перевести політико-дипломатичну дискусію з РФ щодо юридичної приналежності Криму на більш високий щабель, і не тільки. Тим паче, що зміни до Основного Закону ні в якій мірі не загрожують керованості України та її унітарності.

Чи відповів Порошенко на питання щодо автономії 18.05?

— За рік робоча група, створена Конституційною комісією, напрацювала важливі пропозиції щодо змін до розділу Х Конституції України. Вони мають закріпити невід’ємне право кримськотатарського народу як корінного народу України на самовизначення у складі незалежної української держави, — заявив ґарант Конституції під час виступу на вечорі-реквіємі до Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу на Софійській площі у Києві.

Місце для заяви президента України так само як тема, котра щороку стає предметом обговорення Петра Порошенка, вже стали традиційними. Але чи стала для українців і представників кримськотатарського народу відкриттям ця теза ґаранта? Навряд чи, також як і наступний меседж, авторство якого приписали членам робочої групи Конституційної комісії, які пропонують визнати джерелом особливого статусу Кримської автономії як невіддільної складової єдиної України.

Звісно, спічрайтери та юристи АПУ одразу зауважили, що експерти, науковці, представники громадськості наголошують, що їхні пропозиції спрямовані на забезпечення рівних прав і свобод усіх громадян України, незалежно від етнічного походження, які проживатимуть у звільненому від російських загарбників українському Криму.

Порошенко також висловив переконання, що зміни до Конституції щодо створення у Криму національної автономії кримських татар у складі суверенної України суттєво посилять зусилля із повернення суверенітету нашої держави над анексованим півостровом.

— Зміни до Конституції стосовно кримськотатарського народу потрібні Україні, — сказав Порошенко і підкреслив, що Україна застосувала усі політико-правові дипломатичні механізми, щоб повернути Крим.

Як бачимо, майже нічого нового у цій частині доповіді Петро Порошенко не озвучив. Хіба що, нагадування про необхідність та важливість внесення змін до Конституції як елемент перевиборчої риторики і протокольних люб’язностей. Але, справедливості заради, слід відзначити, що новацією у промові Петра Порошенка стала так звана Кримська рада.

— Експерти, науковці, представники громадськості обиратимуть представницький орган Кримської автономії, яку робоча група пропонує назвати Кримською радою. Особливості обрання депутатів – представників кримськотатарського народу група пропонує визначити окремим законом України, — зауважив президент України. 

Але у разі виникнення в Криму ситуації, що становить реальну загрозу державному суверенітету чи територіальній цілісності України, члени робочої групи пропонують надати президенту України право запроваджувати в Криму особливий режим врядування шляхом призначення спеціального державного урядника з одночасним припиненням повноважень органів влади Кримської автономії.

Отже, щодо виступу президента України Петра Порошенка, який був присвячений кримськотатарській автономії, замість відповідей маємо ще багато запитань та обіцянок. Натомість відсутній дедлайн внесення змін до Конституції, а також час внесення документу з поправками на розгляд парламенту.

Але, якщо врахувати усі сподівання, які пов’язують українці та представники корінного народу з кримськотатарською територіальною автономією, зважимо, як на цю проблему дивиться перший президент України Леонід Кравчук. В ексклюзивному коментарі для інформагентства «Кримські новини» він, зокрема, підкреслив:

— Кожен з президентів, у тому числі нинішній президент (Петр Порошенко — ред.), міг зробити для кримських татар більше. Коли будуть ухвалені поправки до розділу Х Конституції України, це буде дуже важливий історичний момент, тому що кримські татари матимуть не тільки історичну, а й офіційну, реальну, конституційну батьківщину!

Підводні течії законодавчого врегулювання

Торкаючись питання обговорення народними депутатами України змін до розділу Основного Закону України, слід врахувати той факт, що наш парламент вже дуже скоро вступить у виборчий електоральний цикл, який, на превеликий жаль, характеризується популізмом і власними сценаріями торгу.

— Нинішній склад ВРУ тут не є якимось виключенням. Шанси того, що депутати будуть мислити стратегічно, а не емоційно, у цьому питанні зменшуються, — вважає керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

На її думку процес внесення відповідних змін відбувається досить кволо, але тут складно говорити про можливості того, щоб це відбувалося швидше.

— Скоріше за все, очевидний сценарій, що зміни, які були напрацьовані у рамках однієї з робочих груп Конституційної комісії, ще мабуть не розглянуті на рівні цієї великої робочої групи. Але вже зараз запускається сценарій, який певною мірою ускладнює затвердження, тому що Конституція має свої природні запобіжники стосовно внесення до неї змін, — нагадала Юлія Тищенко.

Вона також озвучила власне бачення логіки внесення змін до Х розділу Конституції України і перегляду питання звернення до РФ щодо Криму. На її думку, внесення відповідних змін дасть розуміння того, що є джерелом автономії, на чому вона базується, чи сприятиме розумінню тлумачення права кримськотатарського народу на самовизначення в Україні як корінного народу.

— Коли відповідні зміни будуть внесені до Конституції Криму та інституалізовані, буде створено майданчик для нових перемовин з РФ щодо півострова. Адже сьогодні абсолютно незрозуміло на чому ґрунтується кримськотатарська автономія, — вважає Юлія Тищенко.

У цілому погоджується з точкою зору політолога директор адвокаційного центру Української гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров, який під час ефіру на радіо «Hayat» зауважив:

— Зараз кримчани переслідуються окупаційною владою і як ніколи повинні отримати національну автономію. Це змінює певні моменти, та головне — закріплює за ними їхню батьківщину. У ситуації з Кримом національна автономія буде правильним рішенням, незважаючи на аргументи про рівні права, можливості та позицію, що ніякий народ не можна виділяти.

Правозахисник вважає, що у випадку внесення правок до Конституції щодо автономії кримських татар, міжнародна спільнота буде дивитися на ситуацію із захистом їхніх прав вже відповідно до нового законодавства. Натомість постійний представник президента України в Автономній республіці Крим Борис Бабін відзначив, що кримськотатарська автономія в АР Крим можлива. Але при цьому наголосив:

— Ця автономія має відповідати стандартам реалізації прав корінних народів, закріпленим у декларації ООН про права корінних народів від 2007 року. З’ясувати це можна лише тоді, коли ми побачимо позицію Конституційної комісії.

Кримськотатарська автономія — це рух вперед

Науковий консультант з правових питань Центру Разумкова Віктор Мусіяка поділився певними аспектами практичного вдосконалення Конституції й дав власну оцінку нормативному врегулюванню.

— Нещодавно мені надіслали черговий варіант напрацювань. Конституційної комісії. До цього документа є достатньо багато зауважень (показує лист паперу, на якому дуже багато правок, зроблених червоним олівцем). Я попрацював з текстом, але його треба привести у більш читабельний  вигляд. Адже дуже важлива сутність формулювань, щоб тексти змін до Конституції були грамотно прописані.

На думку Мусіяки, повільність процесу внесення змін до Х розділу Основного Закону обумовлена існуванням в українському суспільстві та політикумі багатьох стереотипів.

— До 2014 року влада України ніколи чесно не розмовляла з представниками Меджлісу, з лідерами кримськотатарського народу. Усе робилося кулуарно, казали про певні небезпеки, про які повідомляли керівництву держави. Я не чув, щоб хтось був проти, існували різні точки зору. Сьогодні в суспільстві щодо цього питання дуже не вистачає чесного, відкритого діалогу, щоб мати можливість забезпечити реальну автономію у межах українського Криму.

У той же час, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель наголосила:

— Зміни до Конституції України необхідні, тому що це — шлях до деокупації Криму, відновлення прав корінного народу і створення можливості для появи нового інструментарію на міжнародному рівні, вже з усіма повноваженнями. Тобто, ми будемо говорити не про те, що територія українського Криму окупована, а про те, що порушені права корінного народу, що передбачає зовсім іншу відповідальність для РФ як країни агресора та окупанта.

Едуард Солодовник

QHA