КИЇВ (QHA) -

4 березня у ФРН завершилася кількамісячна епопея створення парламентської коаліції. Соціал-демократична партія Німеччини оголосила результати внутрішньопартійного голосування з питання об'єднання з ХДС / ХСС. Хоча домовленість і поверне Німеччину до нормального режиму, широка коаліція і створений на її базі уряд на чолі з Ангелою Меркель має усі шанси стати найслабшим і найменш продуктивним за увесь час політичної кар'єри канцлера.

Невдалі союзники

Широкі коаліції взагалі річ нестабільна, а цього разу особливо. Найслабшою ланкою і головним елементом нестабільності в четвертому уряді Меркель будуть її молодші партнери СДПН. Партія переживає чи не найгіршу кризу у своїй історії. Спад її популярності почався ще у 2013 році, на попередніх парламентських виборах. Тоді СДПН також увійшла до широкої коаліції з ХДС / ХСС, сформувавши третій уряд Меркель. Однак соціал-демократи не витримали натиску і у низці питань змушені були піти на поводу у ХДС / ХСС, скотившись до ролі молодшого партнера, тоді як широка коаліція замислювалася як партнерство рівних. Дотримання лінії Меркель у таких чутливих питаннях як міграційна криза, політика щодо Росії і так далі привело до того, що у новому Бундестазі СДПН отримала тільки 20,5% голосів, і у порівнянні з 2013 роком падіння склало 5%.

СДПН сподівалися підняти рейтинг, пішовши на час в опозицію, про що оголосили одразу ж після виборів. Такий розклад влаштовував і ХДС / ХСС, дозволяючи згрупуватися з молодшими партнерами з Вільної демократичної партії і Зелених, адже тоді було б їм легше диктувати свою волю і домогтися більшої єдності в уряді. Але щось пішло не так.

19 листопада Вільна демократична партія оголосила про вихід з перемовин.

— Ми були б змушені відмовитися від наших основних принципів і від усього, до чого ми прагнули довгі роки. Ми не будемо підводити наших виборців, підтримуючи політичний курс, в який ми не віримо, — написав у себе у Твіттері лідер ВДП Крістіан Лінднер.

Перспектива нових виборів і ще як мінімум півроку політичної невизначеності нікого не радувала, тому ХДС / ХСС розпочала перемовини з партнерами по коаліції минулого скликання СДПН. Домовитися вдалося насилу, і лише ціною великих поступок. Головний прихильник великої коаліції, голова СДПН Мартін Шульц навіть пішов у відставку, а в самій партії різко проти коаліції виступило молодіжне крило. На фоні усього цього, рейтинг СДПН пробив чергове дно — 15,5%, що навіть менше, ніж у ультраправої Альтернативи для Німеччини.

У таких умовах у соціал-демократів просто немає іншого виходу, окрім як грати власну гру, максимально демонструючи власну, відмінну від ХДС / ХСС позицію. Благо, для цього є всі необхідні інструменти. Міністерські портфелі в новому уряді будуть розділені порівну. Причому СДПН отримає такі важливі з них, як МЗС і Мінфін.

Внутрішнє невдоволення

Не все добре і у самому блоці ХДС / ХСС. Нагадаємо, що Християнсько-соціальний союз є багаторічним партнером християнських демократів (ХДС) і домінує в Баварії. На загальнонаціональних виборах вони завжди виступають разом, але позиції ХДС і ХСС не завжди збігаються.

У новому уряді Меркель зіткнеться з конкуренцією в особі лідера ХСС Херста Зеехофера. Він отримає розширене Міністерство внутрішніх справ, будівництва та регіонального розвитку. Це один з найбільш досвідчених і консервативних політиків Німеччини, який багато років очолював уряд Баварії, де домігся значних успіхів. Зєєхофер має відмінну від Меркель позицію у відношенні до міграційної політики і не раз критикував бундесканцлерін за прийом біженців.

Іншою потенційно небезпечною фігурою є Йенс Шпан, який займе пост міністра охорони здоров'я. Це молода за мірками німецької політики (37 років) і вкрай амбітна людина. Шпан, як і Зєєхофер, досить різко критикував надмірно соціалістичні дії попереднього кабінету Меркель.

За час домінування Меркель, особливо після створення широкої коаліції у 2013 році, ХДС / ХСС неабияк "полівіли", зрушивши з правого центру політичного спектра. Як наслідок, багато хто з їхніх традиційних виборців на останніх виборах віддали перевагу набагато більш правій Альтернативі для Німеччини. Остання на виборах взяла 12,6% і її популярність на фоні труднощів у коаліційних перемовинах тільки зросла — до 17%. Усе це турбує багатьох старих членів ХДС, і вони намагаються коригувати курс партії, у тому числі, і через Шпана.

У перспективі це праве крило навіть розглядає його як наступного голову ХДС, адже Меркель давно дає зрозуміти, що скоро має намір покинути політику. Чим далі, тим запеклішою буде вестися боротьба за місце її наступника на посту глави ХДС.

Не до України

На порядку денному нового уряду одразу декілька викликів. По-перше, реформування єврозони. Зокрема, мова йде про заснування посади міністра фінансів єврозони і загального бюджету для країн єврозони, перетворенні Європейського стабілізаційного механізму в Європейський валютний фонд, а також створення європейського банківського союзу з адекватним механізмом захисту вкладів. Проблема у тому, що все це — сфера відповідальності якраз Міністерства фінансів, яке контролюватимуть норовливі соціал-демократи. Ексцесів навряд чи варто очікувати, але часу й зусиль на ухвалення рішень буде витрачатися в рази більше.

Це саме можна сказати і до зовнішньої політики. Її формування у Німеччині відбувається більше в відомстві канцлера, ніж у Міністерстві закордонних справ. У цьому випадку, це може стати проблемою. Велика ймовірність того, що у Меркель буде дуже мало часу для цього.

Врегулювання конфлікту на Донбасі і підтримка України в цій ситуації ризикують опинитися на периферії німецької зовнішньої політики. Хоча в коаліційній угоді і йдеться про намір відновити територіальну цілісність України, заохочення реформ і бажання брати участь у відновленні Донбасу, очікувати якихось проривів і нових ініціатив на цьому треку з боку Німеччини не варто. Швидше за все, ми побачимо збереження нинішнього рівня залученості Німеччини. Тим більше, що окрім східно-європейського, у першочергових завданнях німецький МЗС розглядає нормалізацію і вирівнювання відносин з США, а також нарощування співпраці з балканськими країнами, які отримали перспективу членства у ЄС.

Втім, є у цій бочці дьогтю і своя ложка меду. Ослабленій Німеччині буде складно просувати також ідею Північного потоку — 2.

Роман Кот

QHA