КИЇВ (QHA) -

У дипломатичному протистоянні Катару з низкою країн на чолі з Саудівською Аравією і Єгиптом Сполучені Штати поки дотримуються нейтралітету, стримано спостерігає за ситуацією і Іран. З регіональних центрів сили, що чітко заявили про свою позицію, можна назвати тільки Туреччину, яка виступила з однозначною підтримкою емірату, тим самим заохочуючи його утримувати свої позиції і не капітулювати перед іноземним тиском.

Парламент Туреччини 7 червня схвалив закон, що дозволив розміщення турецьких військовослужбовців на базі в Катарі, а вже наступного дня президент Республіки Реджеп Таїп Ердоган його оперативно підписав.

— Ми не вважаємо правильним рішенням санкції проти Катару. У період, коли нам особливо потрібні солідарність і співробітництво, ця ситуація нікому в нашому регіоні не принесе користі. Зі схваленням сприймаємо холоднокровність Катару. Ми і надалі продовжимо розвивати з ним відносини, заявив президент Туреччини, окреслюючи позицію країни.

Однак поки неясно, як рішення Туреччини захистити Катар вплине на відносини Анкари з державами, що вжили дипломатичних і економічних заходів проти Дохи, зокрема із Саудівською Аравією.

Туреччина і Катар мають довгу історію співробітництва і спільного просування своїх інтересів на багатьох регіональних театрах протистояння з іншими акторами регіону. Обидві країни свого часу надавали підтримку глобальному руху «Брати-мусульмани» в Єгипті та засудили військовий переворот, який привів до влади нинішнього лідера країни Абдель Фаттаха ель-Сісі. З цієї причини у Туреччині досі практично відсутні дипломатичні відносини з Єгиптом. Продуктивним катарсько-турецьке співробітництво є і в Сирії, де дві країни спільно підтримують ряд угрупувань. Катар — фінансами, а Туреччина логістикою, надаючи канали для поставок усього необхідного через свою територію.

Їхнє партнерство в регіональній політиці набуло додаткової сили після того, як емір Тамім бін Хамад Аль Тані продемонстрував рішучу підтримку турецького уряду і президента Реджепа Ердогана під час і після невдалої спроби державного перевороту в липні минулого року. Саме емір Катару був першим главою іноземної держави, який зателефонував Ердогану і висловив свою солідарність.

Загальною для двох країн є і стратегія щодо відношення до Ірану. Туреччина, з її сильними торговими зв'язками з Іраном і очевидним небажанням протистояти сусідові, підтримує підхід Дохи.

Якщо Ер-Ріяд розглядає Іран як екзистенціальну загрозу, то Катар, як і Туреччина, дотримується досить складної і багатопланової стратегії проти Ірану, вважає політичний аналітик Атілла Есілада. — Туреччина перебуває в конфлікті з Іраном в Іраку та Сирії, але також продовжує нарощувати об'єми торгівлі, і це змушує Ер-Ріяд ставити під сумнів надійність позиції Туреччини в альянсі, який формується проти Ірану на Близькому Сході.

До всього цього слід додати перспективу закріпити турецьку військову присутність у зоні Перської затоки через вже згадувану військову базу Туреччини в Катарі.

Спільне бачення майбутнього всього регіону підкріплюється й економікою. Катарські інвестиції в Туреччину оцінюються в 1,5 млрд дол. Крім того, турецькі компанії виграли тендери на суму понад 13 млрд дол. на будівельні проекти в Катарі до чемпіонату світу з футболу, який має пройти в еміраті 2022 року. Також Катар і Туреччина наприкінці 2015 року уклали угоду на поставку зрідженого природного газу, що дуже важливо для диверсифікації імпорту енергоносіїв до Республіки.

Таким чином, у підтримці Катару для Туреччини багато вигод. Але разом з тим є і мінуси, пов'язані з погіршенням відносин, перш за все, із Саудівською Аравією. Відзначимо, що в цих відносинах Туреччини є що втрачати, як і Королівству.

Зараз ідуть переговори про підписання великого контракту на поставку Саудівської Аравії кількох турецьких корветів. Якщо угода відбудеться, це буде найбільшим контрактом Туреччини з експорту зброї за всю історію країни. Звичайно, Анкара не хотіла б утратити таку можливість. Є й інші чутливі точки.

За інформацією посла Туреччини в Саудівській Аравії Юнуса Демірера, щорічний товарообіг між двома країнами наразі складає близько 8 млрд дол. з великою перспективою зростання.

Крім того, інвестиції резидентів Саудівської Аравії в Туреччину, особливо в секторах туризму і нерухомості, останнім часом збільшилися. У країні нині діє близько 800 саудівських компаній, у той час як в Саудівській Аравії працює близько 200 турецьких компаній.

Поки що реакція Королівства на позицію Туреччини помітна лише в інформаційній сфері. З саудівських IP-адрес активно розганяється кампанія з бойкоту турецьких товарів під хештегом مقاطعه_المنتجات_التركيه # (з араб. — бойкот турецьких товарів). Твітів з ним вже зараз більше 100 тисяч. Також у Мережі активно розміщуються інструкції, як розпізнати турецькі бренди продуктів харчування.

Таким чином, поведінка Туреччини в катарській кризі прямо залежатиме від того, що вибере президент Реджеп Таїп Ердоган: подальшу підтримку ідейно близького Катару з перспективою закріпити свою військову присутність у Перській затоці або ж короткострокові економічні вигоди від відносин із Саудівською Аравією.

Роман Кот

ФОТО: інтернет

QHA