КИЇВ (QHA) -

Крим і раніше був дотаційним, і його економіка перебувала не на висоті, а зараз, коли він опинився під окупацією РФ і його розвиток набув мілітаристського характеру, економіка зайшла у глухий кут. Вона стала повністю дотаційною, що в майбутньому означає її деградацію.

Складається враження, що від населення тимчасово відкупилися, поки півострів перетворюють на військову фортецю, а коли закінчать цю роботу, буде прийнято якесь непопулярне рішення. Можливо, буде залишений обслуговуючий персонал, лояльне населення, що працює на військових. На користь цієї версії говорить той факт, що за Радянського Союзу на півострові перебувало близько 140 тис. солдатів, а контингент російських військ вже зараз досяг 60 тисяч.

При цьому потрібно врахувати ще одну очевидну річ — новий стиль війни. Росія першою у світі продемонструвала її ведення в таких масштабах. Використовувати ядерну зброю в сучасному світі без колосальних втрат для обох сторін неможливо, ось нова зброя промивка мізків і стала найефективнішою.

Ніхто не може заперечити, що Росія, з її імперським цинізмом, що не продовжить випробовувати нову зброю на жителях Криму.

Дотації

Минуло чотири роки з моменту окупації півострова, а економіка в деяких галузях не дихає зовсім, десь виживає і, як це сталося з зерновими, дала плюс. Але все відбувається на тлі колосальної фінансової підтримки.

 Загалом на підтримку сільського господарства минулого року було передбачено 2,3 млрд рублів, з них близько 2 млрд рублів це федеральний бюджет і близько 340 млн республіканський. Завдяки цьому фінансуванню ми змогли забезпечити аграріїв необхідними засобами,  каже заступник міністра сільського господарства так званої Республіки Крим Аліме Заредінова.

Цікаво також, якою вона бачить перспективу розвитку сільського господарства:

Для того, щоб досягти поставлених завдань, нам треба зберегти рівень підтримки в перебігу двох-трьох років, зізнається вона.

В результаті простої арифметичної дії виходить сім років дотації (чотири минулі роки і три в перспективі) без будь-яких гарантій, що виробники зможуть далі самостійно виживати.

Свідченням тому є фінансова підтримка сільгоспвиробників на 2018 рік. За словами чиновниці, фінансова підтримка складе 3,6 млрд рублів, а це на 1,3 млрд більше, ніж минулого року.

Якщо говорити про бюджет Криму в цілому і його перспективу, то вона розписана на три роки (до 2020 року) в прийнятому документі.

Це означає, що бюджет Криму забезпечуватиметься на 80% з Москви.

Так, 2018 року плануються сукупні доходи в розмірі 168 млрд руб. з них 129,5 млрд руб. — дотація з Москви.

2019 року сукупні доходи мають скласти 181 млрд руб., з них 143 млрд руб. знову ж дотація.

2020 року доходи зростуть до 190 млрд руб. за рахунок дотації у 150 млрд руб.

Через 6 років окупації, 2020 року, у Криму все ще планується 80%-ва дотація. Спостерігаючи такі темпи розвитку, стає очевидним, що дана ситуація влаштовує обидві сторони. Одні залишаються в повній залежності від Москви, зате ситі, а інші платять, зате через економіку тримають під повним контролем населення Криму.

Зайнятість населення

Протягом усієї окупації Криму кількість робочих місць зменшується. За цей час понад 13 тис. підприємств призупинили свою діяльність або закрилися. Якщо врахувати, що одне підприємство давало роботу в середньому 30 кримчанам, то отримаємо цифру майже у 400 тис. закритих робочих місць.

На початку 2014 року у Криму було створено понад 1 млн робочих місць. На сьогодні, за висновком експертів, 250 тис. із них ліквідовано.

Особливо неугодними для окупантів виявилися підприємці. Якщо на день окупації у Криму працювало 54 тис. приватних підприємств (юридичних осіб) і 135 тис. приватних підприємців (фізичних осіб), то вже через два роки їхня кількість скоротилася відповідно до 22 тис. І 40 тис.

Вільний дух підприємництва і диктатура окупанта ужитися не можуть.

Промовиста статистика

Якщо простежити динаміку зростання експорту з Криму за чотири роки (2013-2016 рр.), то ми побачимо колосальне падіння з 849,3 млн дол. 2013 року до 40,4 млн дол. 2016 року.

Імпорт 2013 року досяг 976,7 млн ​​дол., а вже 2016 року скоротився до 40,4 млн дол.

Коли Росія і влада окупованого Криму заявляють про зростання економіки, розширення торгових зв'язків, то саме ці цифри розкривають їхній обман. А ще ці цифри свідчать про ефективність санкцій світової спільноти.

Дуже цікаві цифри прожиткового мінімуму. 2013 року він склав 147 дол., а 2016 року скоротився до 145,1 дол.

Мінімальна зарплата з 152,2 дол. 2013 року скоротилася до 112,3 дол. 2016 року.

Середньомісячна зарплата з 356,1 дол. 2013 року зросла на 6,2 дол. 2016 року і склала 362,3 дол.

Середній розмір пенсій з 187,5 дол. 2013 року впав до 173,6 дол. 2016 року.

Як показує статистика, ті, хто мріяв про економічне зростання з приходом РФ, збільшенні заробітних плат і пенсій, глибоко розчаровані.

І мінімальна зарплата, і середній розмір пенсій, і прожитковий мінімум впали. Зросла тільки середньомісячна зарплата — на 6 доларів.

Є й винятки. Це стосується військових, поліції, органів влади тих, хто допомагає окупантам утримуватися у Криму. Вони отримують в рази більше, але це більше бонуси за лояльність і ревне служіння.

Водна перешкода економіки

Найбільшою перепоною для сільського господарства Криму є нестача води. Так, вона переборна, але яка ціна у цієї перемоги.

Якщо, наприклад, ОАЕ можуть дозволити собі опріснювати воду за ціною 2 дол. за один кубометр, то для Криму, якщо ціна опріснення води досягне і 1 долара, вона стане економічно невигідною. Додайте сюди ще логістику і втрати при використанні в сільському господарстві.

Якщо все ж піти в цьому напрямку, то знову ж таки Крим самостійно не може в найближчому майбутньому самостійно побудувати такий завод, оскільки його ціна становить близько 40 млрд руб., а це сума бюджету, який Крим зібрав самостійно минулого року.

До того ж таких заводів необхідно кілька. Якщо порахувати, що на будівництво 5 заводів необхідно близько 200 млрд руб., то це перевищить бюджет Криму 2020 року на 10 млрд руб.

До того ж існує ще один негативний аспект у використанні заводів для опріснення води. Технологічно очищена вода відбирається, а в море скидається солоний розсіл. Виникають великі площі з підвищеною концентрацією солоної води. Тварини, рослини, риби, грунт перебувають у балансі з водою певної солоності. Якщо цей баланс зміниться, то почне змінюватися і довкілля. Як правило, підвищення солі змушує відступати живі організми і рослини. З'являться якщо не мертві, то видозмінити екологічні зони.

Можна спробувати збільшити видобуток води з-під землі, але на сьогодні цей досвід у Криму дав негативні результати. Водоносні горизонти вичерпуються. Деякі експерти заявляють, що необхідно провести додаткову розвідку води і, можливо, виявляться раніше нерозвідані запаси. До речі, така розвідка технічно проводиться дуже легко і є навіть фінансові розрахунки, скільки вона коштуватиме, якщо обстежити весь півострів. Це приблизно 40 млн руб. За надмірного дефіциту води не провести таку роботу виглядає якось дивно. Швидше за все карта давно складена, але води не виявлено, а дані засекречені.

Ще один водний проект перекидання води з Кубані до Криму. Відстань лише тільки до Керчі перевищить 200 кілометрів і понад 300 кілометрів півостровом. Немає розрахунків, але зрозуміло, що доставка води на таку відстань зробить її дуже дорогою. Тут виникає й інший аспект, природний. В останні роки річки Кубані мілііють і чи достатньо буде води для її перекидання? До того ж, якщо вона буде використовуватися для поливу, то її об'єми не можуть коливатися, інакше загине врожай. До речі, на Кубані значно збільшили площі для вирощування рису, а для цього потрібна додаткова вода.

Роблячи хоча б проміжковий аналіз, ми доходимо висновку, що в найближчому майбутньому вологолюбні культури, наприклад, рис, вирощуватися не будуть. Зменшиться і кількість тварин, оскільки поля не зрошуються і трава вигорає. Структура сільського господарства Криму перед фактом дефіциту води вимушена буде докорінно змінитися. І не в кращий бік.

Перетворення півострова на острів

Півострів Крим, після введення світовою спільнотою санкцій проти окупантів, перетворився на політичний і економічний острів.

Західні санкції, кінця яким поки не видно, ізолювали регіон від зовнішньої торгівлі та іноземних інвестицій, а Україна ввела транспортну та енергетичну блокаду Криму і відрізала його від дніпровської прісної води, яка до 2014 року забезпечувала 87% тутешніх потреб. Все це фактично перетворило Крим на «острів» з економічної точки зору, — пише російський фонд «Національна енергетична безпека» в одній зі своїх доповідей.

Постанова Ради ЄС від 19 червня 2017 року про продовження до 23 червня 2018 року санкцій проти Росії у зв'язку з анексією Криму і Севастополя лише підтверджує послідовність Євросоюзу в підтримці України.

Ці санкції включають заборону на імпорт в ЄС продуктів з Криму, експорт з ЄС ряду товарів і технологій для нафтогазової та гірничої галузей, а також для енергетичного, телекомунікаційного та транспортного секторів. Під забороною послуги, пов'язані з туристичною діяльністю у Криму. У березні 2017 року своєму комюніке Рада Євросоюзу заявила, «що продовжує засуджувати незаконну анексію Криму і Севастополя Російською Федерацією і залишається рішуче налаштований повністю реалізувати політику невизнання».

У свою чергу США ще за президента Барака Обами чотири рази розширювали і поглиблювали санкції проти Росії, змушуючи повернути Крим Україні.

Відчутнішими санкції стали після третього указу американського президента у березні 2014 року. З того часу санкції почали вводити не тільки проти фізичних осіб, а й проти компаній. У списку опинилося понад 350 російських і зарубіжних компаній.

Під обмеження потрапили також 122 банківські та інвестиційні компанії, 84 оборонних підприємства, 85 організацій нафтогазової промисловості і енергетики, 21 транспортна і 16 будівельних компаній, 5 виноробних підприємств півострова.

Дуже важливо, що під санкції потрапила компанія «Чорноморнафтогаз», яка видобуває і розробляє родовища вуглеводнів у Криму.

Європейським судам заборонено заходити в порти Севастополя, Керчі, Ялти, Феодосії, Євпаторії, Чорноморська і Камиш-Буруна.

Показником, що санкції лякають Росію, є відмова Сбербанку працювати на півострові.

— Ми повинні розуміти, що наша присутність у Криму автоматично означає потрапляння під дуже широкий спектр санкцій не тільки тих, які є зараз. Наслідки для економіки країни можуть бути такі, що навіть поки не може йти мови про початок нашої роботи у Криму, заявив глава Сбербанку Герман Греф.

Гідна відповідь російського професіонала окупантам.

Сергій Огін

QHA