КИЇВ (QHA) -

Енергетична блокада окупованого Криму, що розпочалася рік тому, засвідчила не лише волю і єдність громадянського суспільства у бажанні наблизити деокупацію, але й високий рівень роботи української енергетичної системи та її фахівців. Українські енергетики спрацювали ювелірно і злагоджено — підриви і падіння опор високовольтних ЛЕП на Херсонщині, обриви проводів, аварійні відімкнення цілих магістральних ліній, що забезпечували енергопостачання півострова, не спричинило ані аварій в самій системі, ані нещасних випадків. Енергосистема України не «спалилася» і не обвалилася.

Так само впродовж кількох місяців були вирішені проблеми, зумовлені не лише спонтанною енергоблокадою, але й подальшим, вже остаточним припиненням енергопостачання Криму через непідписання Росією угоди на поставку електроенергії на поточний рік. Українським виробникам електроенергії довелося збалансовувати навантаження на енергосистему, постачальним компаніям, таким як Херсонобленерго  додатково будувати нову підстанцію, аби разом із Кримом не відімкнути від живлення й деякі райони Херсонщини.

До річниці початку громадянської енергоблокади Криму агентство QHA звернулося до українських енергетиків із запитаннями про те, наскільки суттєво відбилося відімкнення окупованого півострова на їхній роботі, і які нагальні проблеми їм довелося вирішувати.

«Атомного колапсу» не сталось

Підрив ЛЕП та необхідність оперативного призупинення енергопостачання на Крим змусили дуже оперативно спрацювати атомних енергетиків необхідно було кудись подіти надлишок енергії, відрегулювавши відповідним чином роботу енергоблоків на АЕС. Як ідеться у відповіді на запитання QHA, директора з виробництва заступника виконавчого директора з виробництва НАЕК «Енергоатом» Юрія Шейко, найбільш піковими для компанії були перші листопадові дні після початку енергоблокади. Спочатку компанія була змушена оперативно зменшити сумарну потужність АЕС, а потім поступово відновлювати її.

Просто згадаймо — 22 листопада минулого року, початок енергоблокади, вночі на Херсонщині стався підрив електроопори, напрямок відімкнено від енергопостачання… І уявімо собі за сухими хронологічними цифрами усю напругу роботи фахівців підприємств «Енергоатому» починаючи від диспетчерів. 

Згідно з добовим графіком на 22 листопада 2015 року, розповідає Юрій Шейко, для енергоблоків АЕС передбачалося несення навантаження у 10685 МВт протягом доби. Однак після падіння ЛЕП різко знижується енергоспоживання. За командами диспетчера ДП НЕК «Укренерго» 22 листопада 2015 року були розвантажені: о 02:20 — енергоблок ЮУАЕС-3 на 150 МВт; о 02:57  енергоблок ЗАЕС-3 на 160 МВт; о 04:38  енергоблок ЗАЕС-5 на 190 МВт.

Таким чином, 22 листопада 2015 року за командою диспетчера ОЕС України сумарна потужність АЕС була зменшена на 500 МВт з 10685 до 10185 МВт.

Впродовж перших чотирьох «блокадних» днів до 26 листопада 2015 року сумарну потужність АЕС було поступово відновлено до рівня, на якому АЕС працювали до першого дня блокади  22 листопада 2015 року.

Українська енергосистема загалом адаптувалась до «безкрим’я»

Раніше у спілкуванні з QHA, т.в.о. директора НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук зазначав, що українська енергетична система за цей рік вже адаптувалася і не відчуває негативних наслідків ані торішньої громадянської енергоблокади Криму, ані подальшого офіційного припинення поставок, і почувається абсолютно стабільно.

— Українська енергетична система адаптувалася вже після цих змін і ми відчуваємо себе абсолютно стабільно і спокійно без Криму.

Щодо атомників, то на сьогодні підприємства Енергоатому не відчувають жодних наслідків припинення енергопостачання Криму, зауважує Юрій Шейко

Щодо надлишку електроенергії, то самі атомники не пов’язують цей надлишок із відключенням Криму, говорячи про системність цієї ситуації. За словами Шейко, енергоблоки АЕС в окремі періоди працюють з навантаженням, яке є нижчим від наявної потужності, і це пов’язано з кількома факторами, головним з яких є системні та балансові обмеження.

— Так, системні обмеження наявної потужності АЕС виникають через недостатню пропускну спроможність існуючих ліній електропередачі. Це може бути як в умовах роботи за нормальними схемами видачі потужності АЕС (наприклад під час роботи ЗАЕС у складі шести енергоблоків із сумарною потужністю у 6000 МВт лінії спроможні пропустити тільки 5300 МВт) так і у випадку ремонтних схем через виведення обладнання ліній електропередачі у планові або аварійні ремонти.

Балансові обмеження наявної потужності АЕС виникають через недостатність маневрених потужностей у складі ОЕС України, зменшення попиту на електроенергію, значних добових коливань обсягів споживання електроенергії та через адміністративні рішення Міненерговугілля шляхом встановлення занижених планових завдань для АЕС щодо виробництва відповідних обсягів електроенергії.

Для прикладу в «Енергоатомі» навели діаграмму, на якій видно, що найбільші обсяги недовиробництва електроенергії АЕС через балансові обмеження потужності були 2013 року — 10,3 млрд кВт/год, а через системні — 2015 року — 2,9 млрд кВт/год. При цьому 2005 року через системні обмеження на АЕС було недовироблено 2,7 млрд кВт/год.

Тому пов'язувати наявний надлишок потужностей АЕС в окремі періоди року лише із припиненням електропостачання до Криму некоректно, підсумовують в «Енергоатомі».

Херсонщина уникнула «зараження кримським блекаутом»

З усіх українських областей Херсонщина найсуттєвіше відчула і сам процес енергоблокади, і її наслідки. Однак «блекауту», подібному до того, що зрештою стався у Криму, в області вдалося запобігти.

Відчутні проблеми після відключення енергопостачання Криму довелося вирішувати на місцевому рівні, зокрема компанії «Херсонобленерго». Енергопостачання Каланчакського та Чаплинського районів Херсонщини зазвичай забезпечувалося від ЛЕП, що вела на Крим. Тож після відключення лінії «Каховська-Титан» і припинення поставок електроенергії до Криму райони спочатку перевели на резервне забезпечення, а згодом «Херсонобленерго» збудувало нову підстанцію, щоб енергоспоживання забезпечувалося з «материка».

Щоб оцінити можливі негативні наслідки енергетичного голоду для цих районів Херсонщини, варто згадати, що зрошення 25 тисяч га землі було «зав’язане» на енергопостачанні від лінії «Каховська-Титан» — саме звідти живилися насосні станції. Тож, аби не додати до Олешківської пустелі ще й «Каланчаксько-Чаплинську», у лютому 2016 року «Херсонобленерго» почало будівництво так званої понижувальної підстанції «Нова», яка мала вирішити проблему можливих відключень електроенергії.

За власні обігові кошти (компанія розраховувала витратити на будівництво підстанції та проведення робіт на лініях 85 млн грн.) і лише за чотири місяці «Херсонобленерго» збудувало електричну підстанцію ПС-150/35/10кВ у Чаплинському районі. Будівництво підстанції здійснювалося спільно з ДП НЕК «Укренерго». Для можливості підключення нової підстанції ДП НЕК «Укренерго» змінило клас напруги високовольтної лінії 220 кВ «ГПП — Титан» на клас напруги 154 кВ, виконало реконструкцію місця підключення. І в ніч з 7 на 8 липня електрику з неї почали отримувати об'єкти Державного агентства водних ресурсів згаданих районів Херсонщини.

Замість післямови: деокупація увімкне світло в Криму

Не втрималась, щоб не поставити енергетикам оптимістичне запитання: після закінчення окупації Криму — наскільки оперативно ті ж атомники зможуть відновити енергопостачання півострова і чи буде в наявності потрібний обсяг електроенергії?

Щойно Україна відновить контроль над Кримом, енергетичні проблеми там припиняться, оскільки українські енергетики мають всі можливості досить швидко відновити постачання, вважає представник «Енергоатому» Юрій Шейко.

Енергопостачання півострову після деокупації відновиться одразу після відновлення ліній електропередачі та укладання відповідних договорів між ДП «Енергоринок» та енергопостачальною компанією. Потужностей в ОЕС України для цього достатньо.

Лишається сподіватись, що окупаційна російська влада на належному рівні забезпечує утримання у Криму енергооб’єктів, починаючи від опор ЛЕП і закінчуючи підстанціями.

Тетяна Іваневич

Довідка: Перші прояви енергоблокади Криму з’явилися ще 6 жовтня 2015 року, коли невідомі підірвали електроопору ЛЕП на гілці 330кВ Мелітополь — Джанкой, на ділянці між населеними пунктами Атамань і Чонгар. В результаті кілька районів окупованого Криму лишилися без енергозабезпечення. Електрику тимчасово було пущено до Криму іншою гілкою.

Але падіння ЛЕП не припинилися:

"20 листопада 2015. У 4:28 на пульт диспетчера ДП НЕК «Укренерго» надійшов сигнал про відключення ПЛ-330 кВ Мелітополь - Джанкой. В 4:29 повідомили про відключення ПЛ-220 кВ Каховка - Титан. Обидві повітряні лінії відключилися в результаті спрацьовування системи релейного захисту, спроба повторного включення не була успішною. У диспетчерську службу надійшла інформація про підрив опори лінії електропередач поблизу селища Атамань Генічеського району Херсонської області ....

21 листопада. 2015. У 23 ч. 20 хв. 21.11.2015 на пульт диспетчера ДП "НЕК" Укренерго "надійшов сигнал про відключення обох ліній, якими досі поставлялася електроенергія на півострів: ПЛ 330 кВ Каховська - Островська та ПЛ-330 кВ Каховська - Джанкой".

В ніч на 22 листопада 2015 року через підрив електроопор у Херсонській області Крим був повністю знеструмлений. Учасники громадянської акції з блокади поставок в окупований Крим зупинили ремонт опори ліній електропередач «Каховська-Титан» і вимагали від «влади» Криму звільнення політв'язнів. Так продовольча блокада Криму переросла в енергетичну. Після двох з половиною тижнів «енергоблокади Криму» Україна вирішила відновити постачання електроенергії на півострів, але обсягом не більше 200-250 МВт.

А 31 грудня 2015 року російській ВЦВГД (Всеросійський центр вивчення громадської думки, — ред) опублікував результати опитування, в ході якого 93,1% кримчан начебто проголосували за те, щоб Росія не укладала з Україною контракт на поставку електроенергії до Криму на 2016 рік. Посилаючись на це опитування, російська сторона не підписала з Україною відповідну угоду і з 1 січня 2016 року Україна на законних підставах припинила поставку електроенергії до окупованого Криму.

В результаті громадянської і подальшої офіційної енергоблокади з боку України в окупованому Росією Криму почалися енергетичні проблеми, що отримали узагальнену назву «блекаут». Впродовж усієї минулої зими в містах і селах відбувалися систематичні відключення електроенергії на кілька годин і кілька днів поспіль. Графіки подачі електроенергії не виконувалися, оскільки через перенавантаження відбувалися збої в енергосистемі. Попри обіцянки Росії залагодити проблему, підключивши енергоміст з Кубані і збільшивши власну генерацію, на півострові до цього часу тривають аварійні відключення електроенергії, які з наближенням холодів стають все частішими.

QHA