КИЇВ (QHA) -

Преференції для експорту деяких видів української продукції на ринки Євросоюзу, схвалені Європарламентом, стали своєрідним символічним жестом підтримки України в умовах складної економічної ситуації в країні та на етапі проведення реформ. Європа також врахувала, що в умовах фактичної війни з Росією український експорт туди суттєво скоротився, і таким чином надала нам можливість певним чином компенсувати таке скорочення.

Додаткові квоти на безмитний експорт української агропродукції та скасування мит на деякі види іншої продукції до ЄС будуть введені додатково до вже наявних у рамках функціонування поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі Україна-ЄС — задля покращення доступу українських експортерів на ринок ЄС.

— Надаючи нові преференції, ми прагнемо підтримати реформи, що тривають (в Україні), посилити малі та середні підприємства та забезпечити необхідний імпульс для збільшення торговельних потоків, заявив Ярослав Валенса, депутат від «Європейської народної партії» у Європарламенті.

Українська сторона коментує подію в цьому ж ключі, зазначаючи, що надані преференції є сигналом європейської підтримки, важливим результатом спільної роботи представників українського уряду, Верховної Ради, Європейської комісії та Європарламенту. Перший віце-прем'єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів назвав цей крок підтвердженням довіри ЄС до України та її експортерів і свідченням готовності ЄС сприяти подальшому торговельно-економічному та політичному зближенню Україна-ЄС на усіх рівнях.

Надання додаткових преференцій для українських експортерів — це політично та економічно важливе рішення, прийняття якого демонструє готовність Європарламенту розглядати Україну як надійного партнера зазначила Наталія Микольська, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі, торговий представник України.

Жест підтримки з боку європейців, втім, не можна розглядати як переважно політичний. Він несе нашим виробникам зокрема й практичний ефект, хоча й не такого рівня, як вони сподівалися і заслуговували.  

Преференції набудуть чинності з вересня 2017 року, діятимуть три роки та передбачатимуть додаткові річні квоти з нульовим митним тарифом на: натуральний мед (2500 тонн); томатну пасту (3 тис. тонн); виноградний сік (500 тонн); овес (4 тис. тонн); пшеницю (65 тис. тонн); кукурудзу (625 тис. тонн); ячмінь (325 тис. тонн); деякі види круп (7800 тонн).

Крім того, преференції забезпечать повне скасування мит на деяку промислову продукцію, зокрема на добрива, барвники, взуття, мідь, алюміній, а також телевізійне й звукозаписувальне обладнання.

Варто зазначити, що за деякими позиціями квоти були суттєво майже вдвічі скорочені у порівнянні з бажаним для українських виробників обсягом. Скажімо, щорічна додаткова квота на томати становитиме 3 тисячі т. (спочатку пропонувалось 5 тис. т.), квота на пшеницю 65 тис. т. (пропонувалось 100 тис.т.). Трохи меншою виявилася квота на кукурудзу 625 тис. т. (пропонувалося 650 тис.т.), на ячмінь 325 тис. т. (замість 350 тис. т.). Відхилено пропозицію встановлення додаткових квот на сечовину, яка використовується у виробництві добрив. Раніше мита на ці позиції коливались в межах 3-17%.

Хоча й незначне збільшення квот за згаданими позиціями буде доречним, зважаючи, що, за даними МЕРТ, на середину червня Україна вже повністю вибрала квоти на безмитний експорт до країн Європейського Союзу за 7-а категоріями сільськогосподарських товарів: мед (5 200 т.  розмір квоти без врахування додаткових преференцій), кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули (450 тис т.), цукор (20 070 т.), оброблені томати (10 тис т.), виноградний та яблучний соки (12 тис т.), ячмінна крупа та борошно (6 060 т.), пшениця м'яка, пшеничне борошно та гранули (960 тис т.).

На той момент були майже вибрані квоти на солод та пшеничну клейковину, а також на ячмінь, ячмінне борошно та гранули. На 50% закриті квоти на безмитний експорт до ЄС вершкового масла та молочних паст і на м'ясо птиці та напівфабрикати з м'яса птиці.

В будь-якому випадку позитивним є те, що найближчі три роки українські аграрії можуть планувати свою роботу. Крім того, преференції мають стати інструментом підтримки українських експортерів, щоб частково компенсувати втрату російського ринку збуту.

Агросектор «перебирає» від ГМК звання гаранта економічної безпеки

Український уряд очікує, що завдяки новим квотами Україна зможе наростити обсяги торгівлі з ЄС додатково майже на 200 млн доларів, і відповідно зросте надходження валютної виручки, що певним чином підтримає фінансовий ринок.

Хотілося б припускати, що збільшення українського агроекспорту дозволить дещо перекрити втрати від конфіскації бойовиками на території ОРДЛО українських підприємств гірничо-металургійної та інших галузей. Але експерти зазначають, що покладати на це великі сподівання не варто: на жаль, поки що обсяги експорту та надходжень валютної виручки від експорту продукції ГМК та АПК неспівставні.

Аналітик Concorde Capital Олександр Паращій у коментарі агентству QHA зауважив, що преференції дозволять оживити деякі сектори ринку, але на торговельний баланс не вплинуть.

— Преференції суттєво розширять можливості постачання в країни ЄС кукурудзи та ячменю, але на торговельний баланс України ніяк не вплинуть. По-перше, це розширення квот все одно досить скромне Україна експортує десь у 15 разів більше зернових, ніж дозволяє та розширена квота. По-друге, Україна і без розширених квот доволі успішно експортує зернові. Можливості експорту Україною зернових обмежуються не квотами ЄС, а урожаєм всередині країни. Тим не менше, за певними дрібними позиціями (наприклад, мед) можна очікувати пожвавлення ділової активності.

Справді, завдяки вдалому співвідношенню ціни і якості українського меду Україна поступово стає провідним експортером меду в ЄС. За останнє десятиліття експорт українського меду зріс в 7 разів, переважно за рахунок поставок до країн ЄС, на які припадає 27% світового споживання меду – щорічно це 150 тисяч тонн. Та й закупівельні ціни ЄС приваблюють українських медових виробників більше, ніж ціни внутрішнього ринку.

- У цьому році запит зовнішніх ринків на солодкий український продукт встановив черговий рекорд. За чотири місяці 2017 року Україна експортувала вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2016 року Статистика свідчить, що в січні-квітні 2017 року наша країна продала за кордон майже 22 тис. тонн меду. Це на 12 тис. тонн більше, ніж було реалізовано за відповідні місяці попереднього року, розповідав в пресі колишній міністр агрополітики Олексій Павленко.

Тож можна прогнозувати, що додаткова безмитна квота на мед швидко буде вичерпана.

Водночас, як бачимо, фінансову «дірку» від конфіскації ГМК-активів в ОРДЛО «замурувати» мішками з пшеницею і «залити» медом не вдасться, принаймні, в найближчій перспективі. Хоча будь-яке нарощення експортного потенціалу так чи інакше дозволить пом’якшити традиційний перекос у торговельному балансі, який очікує на Україну щоосені у зв’язку із закупками енергоносіїв.

 

В будь-якому випадку, представники агрогалузі продовжують наполягати, що агросектор перебирає на себе роль гаранта не лише продовольчої, але й в цілому економічної безпеки держави. Після початку дії ЗВТ з ЄС галузь демонструє динамічне зростання експортних показників на фоні зростання в цілому експорту української продукції до ЄС, який у 1-у кварталі 2017 року зріс на 24,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. 

Так, перший заступник міністра агрополітики та продовольства Максим Мартинюк у своєму ФБ оприлюднив позитивну динаміку експорту аграрної продукції сезону 2016/2017 як у товарному, так і у фінансовому еквіваленті.

Натуральні показники, безумовно, справляють велике враження: загалом 43,8 млн тонн експорту зернових (пшениця + ячмінь + жито + кукурудза)  максимум за всю історію статистичних спостережень. Так само найвищим є показник експорту борошна у майже 370 тис тонн. Але важливішими є фінансові результати маркетингового року (не лише у контексті галузі, але і як фактор збереження макроекономічної стабільності у державі), а також глибина переробки сировини. Виходячи із поточних показників та співвідношення поточного сезону до попереднього (м/м), можна спрогнозувати, що валютна виручка від експорту зерна досягне $6,435 млрд, що на 5,61% більше, ніж у 2015/2016 МР. Фінансовий еквівалент експорту борошна  $130,5 млн за липень 2016  квітень 2017, на 23% (!) більше ніж за відповідний період попереднього року.

Додаткові преференції від ЄС дають підстави сподіватися на подальше зростання експортних поставок та збільшення експортних надходжень. Водночас варто згадати коментар аналітика Concorde Capital, що зростання українського експорту обмежується не стільки квотами, скільки врожаєм всередині країни.

2016 року виробництво зернових та зернобобових культур стало рекордним показником в історії України воно склало 65,9 млн тонн, що на 5,9 млн тонн більше, ніж 2015 року. Рекордним був і експорт зернових культур на зовнішні ринки у 2015/2016 маркетинговому році експорт перевищив 39 млн тонн зерна, що на 13% вище за попередній сезон і найвищий показник за часи незалежності.

Нестабільна погода весни-літа змушує бути обережними з прогнозами на врожай цього року. Але обережність не дає підстав для панічних очікувань, вважає той-таки Максим Мартинюк.

— Погодні умови справді останніми тижнями є несприятливими, що призведе до деякого зниження врожаю зернових колосових культур проти рекордного врожаю минулого року. Однак це зниження не є критичним та не матиме впливу на продовольчу безпеку країни. При цьому ми очікуємо на високу якість пшениці нового врожаю, що сприятиме нарощуванню експорту борошна.

Через кілька тижнів, коли завершиться збирання 15-20% зернових, у Мінагрополітики обіцяють зробити релевантні прогнози врожаю в Україні.

Мартинюк також зазначив, що Україна належить до числа тих країн світу, які експортують близько половини вирощеного зерна на зовнішні ринки, однак таке співвідношення не становить загрози для внутрішнього ринку, навіть у разі певного збільшення експорту завдяки преференціям

Внутрішні споживачі повністю убезпечені, оскільки у них є подушка безпеки у вигляді понад 30-и мільйонів тонн експортного потенціалу, який може коригуватися залежно від пропозиції зерна.

Варто зазначити, що Міністерство сільського господарства США (USDA) надає оптимістичні прогнози щодо українського врожаю та експорту, підвищивши у порівнянні з травневим прогнозом прогноз урожаю зерна в Україні в наступному 2017-2018 МР (липень 2017 червень 2018) на 0,5 млн тонн до 62,3 млн тонн, а кукурудзи до 28,5 млн. т. Також прогнозується зростання експорту зерна з України на наступний сезон він становить 38,8 млн тонн, а кукурудзи 20,5 млн.т. 

Неаграрні ризики для аграрних виробників

Найоперативніше про ймовірні ризики і проблеми з наданням додаткових квот на експорт до ЄС написали «дружні» до України російські ЗМІ. В першу чергу вони робили акцент на тому, що надання додаткових квот ще не означає реальних поставок і прибутків для виробників. Зокрема спробували прозоро натякнути, що жорсткі вимоги ЄС до якості продукції можуть стати стримувальним фактором, оскільки начебто українські виробники не завжди можуть забезпечити відповідний рівень якості. Втім, суттєве зростання українського експорту до ЄС та дострокова вибірка квот за деякими позиціями певним чином дезавуює закиди щодо якості.

Ще одним, глобальним, ризиком можна вважати такі умови надання преференцій, як дотримання в Україні демократичних свобод, верховенства права та боротьба з корупцією. За демократичні свободи в принципі можна бути спокійними, оскільки на їхній варті стоїть «натреноване» на двох Майданах українське суспільство. А от рівень і результативність боротьби з корупцією, навіть за щирих потуг влади, правоохоронців та того ж таки суспільства, ще довго викликатимуть питання і критику: надто глибоко і потужно вкорінилося це явище у суспільно-політико-економічне життя. Так само до реформи системи судочинства про верховенство права в Україні можна буде говорити з певною мірою припустимості.

Рішення Європарламенту ще має схвалити Рада ЄС, ймовірно це має статися 17 липня. Україна ж розраховує на прискорений розгляд даного питання та його остаточне прийняття перед самітом Україна – ЄС, що відбудеться у Києві 13 липня 2017 року. Сподіваємося, що ЄС схилятиметься до методу «пряника», а не «батога», і надасть перевагу стимулюванню України до реформ заохоченнями (наприклад, додатковими безмитними квотами на експорт), а не відбираннями вже заявлених преференцій.

Тетяна Іваневич

QHA