КИЇВ (QHA) -

Події останнього тижня засвідчили, що Росія вирішила активізувати провокаційну діяльність у районі північного окупованого Криму та на півдні Херсонщини. 

По-перше, Росія розширила географію тиску на СММ ОБСЄ в Україні: якщо раніше інформаційних атак зазнавала переважно діяльність спостерігачів на сході України, то тепер РФ «згадала» і про роботу місії на адмінмежі з Кримом. Методи витіснення лишились звичними — провокації, на першому етапі  інформаційні.

Позаминулими вихідними, 24-25 червня, спочатку сепаратистські, а потім і російські видання розповсюдили інформацію з посиланням на бойовиків так званої «ЛНР», в якій звинуватили Службу безпеки України у підготовці провокації проти патрулів СММ ОБСЄ на одному з КПВВ між Херсонщиною та Кримом. Синхронно з сепаратистськими діячами на фейк відгукнулися і представники кримської окупаційної адміністрації. Глава так званого комітету кримського уряду у справах міжнаціональних відносин Заур Смирнов не просто істерично закликав «приборкати київську владу», а спробував вдарити дуплетом звинуватив у підготовці провокації не лише СБУ, але й кримськотатарський батальйон, який наразі остаточно формується на Херсонщині.

СБУ більше доби розмірковувало, вочевидь, над делікатними формулюваннями офіційної реакції, а минулого понеділка поширило спростування сепаратистсько-російського фейку. Основний месидж від СБУ: ми провокації не вчиняємо, ми їм запобігаємо, а цей фейк — черговий прояв гібридної війни, коли РФ чи проросійські сепаратисти здійснюють якісь злочини з метою звинуватити у них українську сторону. Як дотичне підтвердження цієї тези в СБУ повідомили, що до Красноперекопська (окупований Крим) прибули журналісти російського телеканалу «Лайф ньюс». Варто зазначити, що останні три роки конфлікту на Донбасі поява десь російських журналістів провладних ЗМІ стала прикметою того, що ось-ось у цьому районі має статись якась провокація. 

Сама СММ ОБСЄ коментує ситуацію довкола можливих провокацій проти спостерігачів херсонського офісу в стилі власних щоденних звітів: стисло і сухо і дотримуючись максимально можливої нейтральності у формулюваннях. В коментарі агентству QHA прес-служба СММ зауважила, що в місії серйозно ставляться до будь-яких повідомлень, які містять інформацію про ймовірну загрозу співробітникам, і відповідно коригують роботу.

— Нам відомо про такі повідомлення у ЗМІ, ми сприймаємо їх всерйоз. Тим часом наша команда напоготові, а заходи зі зниження безпекових ризиків переглядаються.

Водночас місія не надала детальнішої відповіді на запитання — чи внесені конкретні зміни в роботу патрулів на Херсонщині, зважаючи на ймовірну небезпеку. Варто згадати, що після підриву на міні автомобіля СММ на окупованій Луганщині і загибелі спостерігача були внесені певні безпекові зміни в роботу патрулів. Зокрема вони стали пересуватися лише дорогами з твердим покриттям. Ймовірно, все залежатиме від розвитку ситуації на «кримському напрямку».

Зважаючи на  масовість поширення фейку у російських та сепаратистських ЗМІ та синхронність, з якою це відбувалося, спало на думку, що «кримська кампанія» проти ОБСЄ лише набирає обертів.

А наприкінці тижня поблизу адмінмежі з окупованим Кримом сталася ще одна знакова подія на березі Перекопської затоки вночі 30 червня українські прикордонники та ЗСУ затримали двох співробітників прикордонної служби ФСБ Росії. Фантазією російські силовики не вирізнялися і свою появу на українській території пояснили примітивно «заблукали». Тобто саме так, як у серпні 2014 року пояснювали свою появу на українському Донбасі захоплені в полон псковські десантники.

Поява інформації про ефесбешників на Перекопі одразу нагадала про ймовірні провокації проти СММ ОБСЄ на Херсонщині, «анонсовані» за кілька днів до цього сепаратистськими та російськими ЗМІ. Втім, наразі не можна остаточно стверджувати – чи напряму взаємопов’язані між собою російський фейк на тему «СБУvsСММ» біля Криму та поява поблизу тої ж таки адмінмежі «заблукалих» співробітників російської ФСБ. Але навіть якщо прямого зв’язку між цими подіями нема, і ті двоє не мали завдання чимось зашкодити безпосередньо співробітникам СММ, то дотичний зв’язок безумовно існує. І він полягає в очевидних намірах Росії активізувати різнопланові провокації в цьому регіоні України, і не лише проти СММ. Але, цілком логічно, що перші, кого б хотіли прибрати з «потенційно провокаційного» району — це незалежні спостерігачі, які, у разі якихось провокацій, могли б напряму ретранслювати незалежний погляд на події.

Свіжий російський фейк також засвідчив обмежену фантазію і шаблонність мислення російських фейкотворців. Згадаймо: після підриву авто місії під Пришибом наприкінці квітня Росія вже намагалася «обкатати» на Донбасі варіант фейку про те, що начебто саме українські силовики винні у підриві авто ОБСЄ. Ймовірно, що вчасно оприлюднена інформація від української розвідки зірвала плани щодо конкретного фейку, але російські і сепаратистські ЗМІ і досі продовжують звинувачувати в злочині під Пришибом саме якусь вигадану «укро-ДРГ». До речі, тоді РФ спробувала використати трагедію для обмежень пересування СММ на Донбасі. А тепер аналогічний сценарій покладено в основу фейку в районі Криму, мабуть, зі схожою метою.

Триматимемо на думці ФСБ і водночас спробуємо розібратися — з якою метою і чому саме зараз Росія атакувала СММ ОБСЄ в Україні з «кримського» флангу.

Допуск СММ до Криму: Росія стоїть на таймері

Моніторинг ситуації в окупованому Криму для СММ ОБСЄ увесь час її роботи в Україні фактично зупинився на позначці «нуль», оскільки вона не може виконувати його через штучні перепони з боку РФ. В СММ системно повторюють, що мандат місії, затверджений у Відні всіма країнами-членами ОБСЄ, поширюється на всю територію України, включно з Кримом. Водночас Росія, яка також за це проголосувала, до Криму СММ не допускає. Ситуація майже патова, але вочевидь патовість вічно не триватиме.

Україна та її союзники системно вимагають допустити незалежних спостерігачів на окупований півострів для моніторингу масових порушень там прав людини з боку окупаційної влади. Тиск на Росію посилюється — чи не на кожному засіданні Постійної Ради ОБСЄ у Відні Україна вимагає допуску СММ ОБСЄ до Криму, багато інших впливових членів ОБСЄ, зокрема американська делегація, підтримують ці вимоги.  Крім того, останні півроку словесні вимоги допустити спостерігачів міжнародних моніторингових місій до Криму підкріплені й письмовими рішенням впливових міжнародних організацій резолюцією Генасамблеї ООН щодо дотримання прав людини у Криму та Севастополі та рішенням Комітету міністрів Ради Європи.

Нещодавно у розмові з кореспондентом QHA спікер Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца акцентувала на тому, що вільний і безперешкодний допуск моніторингової місії СММ ОБСЄ і на Донбас, і до Криму означає можливість захисту громадян України, зокрема в’язнів як на території Донбасу, так і на території окупованого Криму.

— У нас вже є дуже важливі резолюції Резолюція ГА ООН від 19 грудня 2016 року, де передбачається, що Росія як держава-окупант повинна допустити моніторингові місії. У нас є дуже потужне рішення Комітету міністрів Ради Європи (від 3 травня ц.р.), яке також передбачає допуск конвенційних органів моніторингових місій на територію Криму. Разом з тим ми не бачимо політичної волі з боку Росії щодо виконання жодного з цих рішень… Росіяни, які абсолютно зухвало і в порушення всіх норм міжнародного права окупували АР Крим та Севастополь, і досі не дають допуск ані для СММ, ані для інших моніторингових місій.

Нагадаємо також, що в січні цього року Україна подала позов на Росію до Міжнародного суду ООН, зокрема, за порушення Конвенції з прав людини у Криму, і Суд ООН наприкінці квітня задовольнив висунуті Україною попередні вимоги і зобов’язав Росію допустити міжнародних моніторщиків прав людини до Криму. Водночас Росія вже два місяці ігнорує виконання цього рішення.

Як бачимо, критична маса вимог міжнародної спільноти досягла такого рівня, що надалі Росія просто не зможе ігнорувати їх і ухилятися від відповіді на прямі питання: «чому не пускаєте СММ до Криму?» і «коли допустите?».

Спікер Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца, коментуючи агентству QHA цю ситуацію, констатувала, що Україна так само системна у своїх вимогах допустити СММ на півострів, як і Росія у своєму гальмуванні місії.

— Що стосується доступу СММ ОБСЄ до Криму, то це питання для нас одне з ключових. СММ має допуск відповідно до свого мандату до всієї території України в межах міжнародно визнаних кордонів, в тому числі і Крим. Ми постійно вимагаємо доступ СММ до Криму, на всіх міжнародних майданчиках. Ми звертаємось із цим проханням постійно вже більше, ніж три роки з початку моменту агресії.  Росіяни поки не дозволяють ані доступ СММ, ані доступ будь-яких інших міжнародних моніторингових місій до окупованого Криму.

Як бачимо, позитивних прогнозів щодо отримання відповіді на питання про доступ поки нема, але це не означає, що тиск на Росію послабиться, і недаремно Росія намагається вдарити на випередження, займаючись нагнітанням ситуації біля Криму.

Фейк «СБУ vs СММ»: шумова завіса чи диверсійне загострення?

Початок дезінформаційної кампанії Росії проти СММ ОБСЄ на «кримському напрямку» має на меті як тактичні, так і стратегічні цілі. Щодо тактичних цілей, то момент для запуску фейку про можливі провокації з боку українських спецслужб проти херсонської команди СММ російські пропагандисти вибрали невипадково. Ймовірно, поширення фейку саме тиждень тому було спрямоване на створення шумової інформаційної завіси перед двома важливими подіями на європейських полях минулого тижня.

Очевидно, фейк мав зіграти роль фонового супроводу для обговорення кримського питання в Європі, яке відбулося минулого тижня аж на двох впливових майданчиках: на Парламентській асамблеї Ради Європи у Страсбурзі, де відбувся Кримський вечір, і на Щорічній конференція з питань безпеки ОБСЄ, яка тривала у Відні 27-29 червня, і на якій Україна вкотре чітко заявила свою позицію щодо Криму і доцільності допуску туди міжнародних спостерігачів.

Звична практика для російської пропаганди перед обговоренням якихось неприємних для Росії питань спробувати переключити увагу спільноти на інший предмет обговорення, «заговорити» невигідну для РФ тему. Скажімо, щоб на конференції ОБСЄ з питань безпеки, на спеціальній сесії, присвяченій російсько-українському конфлікту, обговорювали не доступ до Криму і порушення там прав українських громадян, які опинились в тимчасовій окупації. А щоб у російської сторони був підготовлений привід перевести розмову на інше  в даному випадку на уявну провокацію СБУ проти СММ.

Втім, можна констатувати, що цієї тактичної мети російських пропагандистів фейк не досягнув: інформаційний фон на обох заходах не був сприятливим для Росії. Водночас, російський акт маніпуляції вкотре обурив як українську сторону, так і інституції ОБСЄ. 

Щодо стратегічних цілей російського фейку «СБУ vs СММ», то вони полягають у спробі посилити обмеження роботи спостерігачів на кримському напрямку, щоб і в далекій перспективі убезпечитись від правди про Крим. Росія чітко розуміє, що і Україна, і ОБСЄ вперто наполягатимуть на доступі до Криму для вивчення там ситуації із правами людини. Тож РФ будь-якими методами намагатиметься відсунути в часі пряму і неприємну для РФ розмову про конкретну дату допуску. В тому числі, вдаючись до вже згаданих інформаційних «вкидів».

Крім того, Росія зацікавлена вже зараз і якомога найдовше убезпечитись від витоку небажаної інформації з Криму про реальну ситуацію із дотриманням (а точніше — порушенням) там прав людини. І для цього також намагатиметься  по максимуму обмежити діяльність СММ на прилеглих до Криму територіях. Звіти херсонської команди СММ, яка патрулює прикримські райони Херсонщини, вирізняються набагато спокійнішою тональністю, аніж звіти патрулів, які працюють на Донбасі, однак і вони містять достатньо невигідної для країни-окупанта інформації.

В розмові з кореспондентом QHA Мар’яна Беца підтвердила, що недопуск СММ до Криму зумовлений небажанням окупаційної влади надати світовій спільноті правдиву інформацію про ситуацію там.

— Безперечно, окупаційна влада не хоче, щоб люди знали правду про те, що відбувається на півострові, і саме тому не пускають міжнародних спостерігачів. Вони (окупаційна влада) розповідають про те, як все прекрасно, райдужно і нема ніяких порушень свободи, прав людини. Хоча там щодня зникають люди викрадення, зникнення, переслідування свободи ЗМІ, на ТБ немає жодних українських чи кримськотатарських каналів, крім якоїсь маленької програми, та й то створеної окупаційною владою спеціально для того, щоб відвернути увагу від справжніх проблем на півострові.

Зазвичай патрулі СММ ОБСЄ відвідують КПВВ «Каланчак», «Чаплинка», «Чонгар», спілкуються з українськими прикордонниками та людьми, які перетинають адмінмежу в обох напрямках, обговорюючи проблеми, з якими доводиться стикатися громадянам. Спостереження також ведеться на «постійній» та «тимчасовій» дамбі, зведених на Північно-Кримському каналі.

Чим же може бути небезпечною для Росії робота цих патрулів? Згадаймо, Україна на Постійній Раді ОБСЄ неодноразово наполягала на проведенні дистанційного моніторингу документування порушень прав людини у Криму і, за словами спікера МЗС, дистанційний моніторинг ситуації у Криму все ж таки відбувається. Наприклад, в рамках ОБСЄ офіс представника зі свободи ЗМІ відслідковує питання репресій проти Миколи Семени. Бюро з прав людини, яке знаходиться у Варшаві, теж відстежує ситуацію в межах своїх мандатів і в межах своїх можливостей.

Одним з варіантів дистанційного моніторингу в умовах недопуску до півострів можна вважати зустрічі і спілкування спостерігачів СММ ОБСЄ на адмінмежі Херсонщина/Крим з жителями Криму. Очевидно, таке спілкування кримчан із незалежними професійними спостерігачами небажані для РФ. Адже якимись своїми методами спостережень вони можуть скласти об’єктивну «картинку» про реальність у Криму з розмов навіть із заляканими в окупації людьми. А отже, всі зусилля російської пропаганди зі створення ілюзій «щастя від приєднання» зводяться нанівець.

Крім того, Росія не зацікавлена у поширенні серед європейської спільноти інформації про перенасиченість Криму військовою технікою окупантів та про військові маневри, які все частіше там проводяться. Особливо інформації від моніторщиків ОБСЄ — організації, що безпосередньо опікується європейською безпекою. Тим часом, процес перетворення українського оздоровчого курорту на російську ізольовану військову базу системно триває впродовж всіх трьох років окупації. І те, що розповсюдження російського озброєння на територію окупованого українського Криму є порушенням міжнародних норм, а насичення півострова озброєнням окупанта – міна сповільненої дії під безпекою Європи, в ОБСЄ розуміють чи не найкраще серед європейських інституцій.

Росія vs ОБСЄ: дискредитація-залякування-витіснення

Росія веде проти ОБСЄ та її структур в Україні таку ж саму гібридну війну, як і проти інших європейських інституцій, які не підтримують російської агресії і підрив діяльності яких може певним чином стати позитивом для Росії. Згадаймо скандал з імпічментом президенту Парламентської асамблеї Ради Європи Педро Аграмунту через його непогоджений з Асамблеєю візит до Сирії на літаку російського Міноборони. Скандал суттєво зашкодив репутації  ПАРЄ, з якої Росія була виключена через агресію в Україні. 

Варто зазначити, що Росія критикує і підриває ОБСЄ як інституцію в цілому такими ж методами, що й ПАРЄ. ОБСЄ тепер також може «похвалитися» проблемами із функціонуванням найвищого керівництва: з 1 липня вона фактично залишилась без генерального секретаря. Термін повноважень Ламберто Заньєра скінчився 30 червня, а нового не обрали — зокрема через заперечення з боку РФ та низки інших країн. До речі, крім посади генерального секретаря в ОБСЄ наразі вакантними є позиції голови Бюро демократичних інститутів та прав людини, верховного комісара у справах національних меншин та представника з питань свободи ЗМІ. Тобто, керівників тих напрямків, в ефективному функціонуванні яких Україна дуже зацікавлена, а Росія навпаки. Не дивно, що однією з причин, чому членам ОБСЄ не вдалося домовитися щодо кандидатур на ці посади, є розбіжності між Росією та іншими членами організації, про що повідомляє dpa з посиланням на власні джерела у дипломатичних колах.

Підстав для бажання Росії заблокувати роботу спостерігачів ОБСЄ безпосередньо в Україні більш ніж достатньо, причому і на «донбаському», і на «кримському» напрямках. Наразі СММ ОБСЄ залишається чи не єдиним незалежним джерелом інформації для європейської і світової спільноти про події на окупованій частині українського Донбасу. І та інформація, яка міститься у щоденних звітах місії, схоже, створює у європейців зовсім небажане для Росії уявлення про події на сході України. І рішення про продовження і розширення санкцій, які приймають європейські інституції, зокрема і під враженням повідомлень СММ, все сильніше б’ють по російській економіці, а отже і військово-промисловому сектору. Крім того, остаточно спростовується неучасть Росії у конфлікті. Росія все ніяк не може пояснити Європі » звідки на окупованому Донбасі взялося новітнє, чисто російське озброєння, яке було зафіксоване у звітах СММ і про яке офіційно запитують Росію члени цієї безпекової організації.

На той випадок,  якщо спроба дискредитації «головного офісу» ОБСЄ не спрацює, відбуваються системні спроби дискредитації СММ ОБСЄ в Україні: і в російських ЗМІ, і в заявах заштатних експертів, і в заявах представників МЗС РФ. Крім того, російські та сепаратистські ЗМІ грішать поширенням маніпулятивної, неправдивої інформації про діяльність СММ в Україні під акцентом: місія неефективна, навіщо вона потрібна на Донбасі взагалі, місія необ’єктивна, заангажована і ледь не на ЗСУ працює. Такий собі варіант репутаційного «знешкодження» СММ ОБСЄ: щоб ця організація не мала впливу і ваги ані серед жителів окупованих територій, ані в очах європейської спільноти. «Удар» з далеким прицілом — звести нанівець репутацію СММ на той момент, коли, наприклад, місію раптом допустять до Криму. Зрозуміло, що інформація від моніторингової організації з іміджем непрофесійної чи заангажованої, не матиме довіри у європейських політиків і не впливатиме на прийняття ними рішень. Втім, варто зазначити, що СММ ОБСЄ все одно має підтримку і в Україні, і в Європі. До її звітів продовжують дослухатися на європейських майданчиках — як до джерела достовірної та об’єктивної інформації.

А якщо вже й підрив репутації СММ виявиться безрезультатним, то Росія проводить політику на витіснення СММ із зони конфлікту на Донбасі, а тепер і з районів поблизу окупованого Криму. Ці наміри аж занадто зрозумілі та очевидні. Останні півроку на Донбасі патрулювання СММ супроводжується постійними перешкодами з боку проросійських сепаратистів, які намагаються не дозволити патрулям побачити факти російської присутності. Перешкоди стають все жорсткішими словесні погрози, димові гранати та постріли в бік патрулів, розтягнуті перед машинами шиповані стрічки, збиті БПЛА, зрештою підрив авто патруля на окупованій Луганщині, який призвів до загибелі одного і поранення двох співробітників місії. Найвідчутніший наслідок підриву і введених через це безпекових обмежень  одразу суттєво скоротився обсяг інформації у звітах СММ про ситуацію в ОРДЛО. Особливо сепаратисти не бажають допускати СММ до неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону на сході. 

Українська влада активно інформує про такий тиск європейську спільноту, зоокрема в особі керівництва ОБСЄ. Так, на нещодавній зустрічі у Києві з главою ОБСЄ Себастіаном Курцем президент України Петро Порошенко наголосив, що головною метою російської тактики залякування спостерігачів ОБСЄ є наймаксимальніше обмеження доступу Місії до окупованої території — аж до повного витіснення. 

Деякі експерти вважають, що залякування патрулів спрямоване й на те, щоб співробітники місії самі почали відмовлятися від роботи в Україні. Однак перший заступник глави СММ ОБСЄ Александр Хуг, відповідаючи на запитання кореспондента QHA, зазначив, що останні місяці кількісний склад міссії не скоротився — попри жорсткі збройні провокації проти патрулів на окупованій територій Донбасу. 

Більше того, активне перешкоджання з боку проросійських сил з намаганням витіснити СММ з Донбасу призвело до зворотньої реакції місію в Україні вирішили розширити і посилити. Глава ОБСЄ Себастіан Курц під час візиту до України напочатку червня заявив про максимально можливе збільшення кількості спостерігачів з нинішніх 700 до тисячі. І одним з головних завдань кількісно збільшеної місії буде забезпечити моніторинг ділянок, які наразі є «білими плямами» для СММ. Україна також уже давно сподівається, що в роботу СММ ОБСЄ будуть внесені певні корективи, які зроблять її діяльність ефективнішою, зокрема, патрулі почнуть працювати цілодобово, будуть внесені зміни до принципів формування СММ і з її складу виключать представників Росії, яка є агресором стосовно України, і відповідно не може вважатися незалежним спостерігачем. Якщо хоча б частина новацій буде реалізована, то надалі СММ ОБСЄ в Україні стане ще некомфортнішою для Росії. А оскільки все частіше на різних зустрічах звучать слова про доступ до Криму, ця «некомфортність» може розповсюдитися і на кримський регіон. Наприклад, можна припустити, що додаткові 300 спостерігачів, на яких планують збільшити СММ, мають перспективною ціллю відвідування кримського півострова.

Тож спалах інформаційних провокацій поблизу Криму свідчить: активно витісняючи СММ ОБСЄ з ОРДЛО, Росія починає завдавати й упереджувальний «удар» по діяльності в тому регіоні, де вона б не хотіла бачити міжнародних спостерігачів район Криму і прилеглі до нього райони Херсонщини. Очевидно, розглядаючи адмінмежу між Кримом і Херсонщиною так само, як вона розглядає неконтрольований українсько-російський кордон на сході  саме як міждержавний кордон, від якого треба відсунути небажаних «свідків».

Удар по СММ  удар по Україні

Кожен удар, який російські чи проросійські сили завдають по СММ ОБСЄ має своєю головною метою удар по Україні. Адже правда про війну, окупацію, анексію, яку збирають і поширюють спостерігачі в інтересах України і не в інтересах Росії. І будь-які скорочення діяльності моніторщиків шкодять в першу чергу українській стороні. Саме тому Росія не планує згортати наступ на СММ ОБСЄ в Україні, більше того — поширює тиск і на спостерігачів, які патрулюють на адмінмежі Херсонщина-Крим. І затримання в тому ж самому районі співробітників ФСБ також дає привід думати, що Росія починає серйозну гру у провокації на півдні. А точніше  активізовує і виводить цю гру на новий щабель: згадаймо, що торік, саме у липні-серпні з’явилися фейки про «укро-ДРГ» у Криму, співробітники ФСБ почали затримувати людей, яких потім звинувачували як «укро-диверсантів».

Думаю, вже найближчим часом стане зрозуміло, як вплинуть на діяльність СММ ОБСЄ поблизу Криму методи гібридної війни, що їх застосовує РФ, і чи переростуть інформаційні провокації у «провокації на місцевості». А також — чи стануть методи тиску, провокацій, залякувань патрулів ОБСЄ на Херсонщині такими ж системними і жорсткими, як ті, що їх застосовують російські і проросійські сили на окупованому Донбасі.

Наразі актуальним є щонайменше два питання протидії яким чином нейтралізувати той тиск і залякування СММ ОБСЄ, до якого вдається російська сторона руками проросійських бойовиків на Донбасі чи колаборантів у Криму. А також  як запобігти витісненню міжнародних спостерігачів із конфліктних зон в Україні та намаганням Росії заблокувати і вихолостити діяльність ОБСЄ, щоб зробити її безпечною і недражливою для себе.

Друге ж питання яким чином і до яких саме провокацій з боку Росії на кримському напрямку в цілому треба підготуватися. На той випадок, якщо раптом і цього літа в окупантів станеться загострення «кримсько-диверсійної» хвороби.

Тетяна Іваневич

QHA