КИЇВ (QHA) -

Дніпровська вода, а точніше її відсутність, найсильніша за роки анексії посуха і російський бензин, який лише стрибкоподібно дорожчає стали каталізаторами зростання цін на продукти харчування в окупованому Криму.

 

Ціни на продукти харчування вже ростуть

Найсильніша за роки окупації посуха, яка спіткала Крим цього року, помножена на відсутність дніпровської води, призвела до втрати майже 50% врожаю ранніх зернових — замість очікуваних 1,7 млн тонн зерна намолотили 906 тис. тонн. За оцінками «Мінсільгоспу» Криму через посуху аграрії Криму недоотримали 4 млрд рублів доходу, а їхній прямий збиток від посухи становитиме щонайменше 237 млн рублів.

Вже відомо, що кримські неврожаї ляжуть тягарем на федеральний бюджет держави-окупанта.

— На сьогодні Мінсільгоспом Росії готується розпорядження уряду Російської Федерації про надання фінансових коштів республіці Крим для відшкодування збитку підприємствам, які постраждали у результаті НС. На сьогодні по 47 підприємствам підтверджений збиток у розмірі 67 млн ​​рублів, — повідомив російський "міністр сільського господарства" Криму Андрій Рюмшин.

Але так само наслідки посухи вдарять по гаманцю кримчан — зростання цін на продукти харчування, у тому числі, продукти першої необхідності, вже почалося.

З 1 жовтня в Криму на 10% підвищуються ціни на хліб. Директор підприємства «Кримхліб» Андрій Венжега називає таке подорожчання єдиним способом забезпечити роботу підприємства.

— Єдиним способом зберегти подальше стабільне функціонування держпідприємства «Кримхліб» є вимушене і неминуче підвищення цін на продукцію, що випускається мінімум на 10% вже з 1 жовтня.

«Заступник міністра сільского господарства» Криму Аліме Заредінова вже заявила, що схвалює і підтримує вирішення проблеми виробників за рахунок збільшення роздрібних цін.

 

М’ясо й молоко теж подорожчають

Експерти відзначають, що зростання цін на хліб — найбільш очевидний і зрозумілий для пересічних громадян приклад подорожчання. Насправді ж неврожай і зростання закупівельних цін на зерно і борошно зумовлює подорожчання усіх продуктів, які так чи інакше дотичні до зерна — не лише кондитерка і макаронні вироби, але й курятина з ковбасою стають дорожчими.

Кримський експерт ринку продовольчих товарів Андрій Александров в ефірі радіо "Крим.Реалії" пояснює приховане і відкладене подорожчання інших продуктів, на яке вплинув цьогорічний неврожай.

— Зерно — це сировина для вирощування тієї ж птиці, тобто, курятина пішла вгору вже на 5%. Далі ковбаса, макаронні вироби, а також різного роду булочки, ціни на які держава не регулює. По різним групам подорожчання склало від 5% до 10% — всюди, де використовується зерно або борошно.

Кримстат підтверджує зростання цін — так, у серпні поточного року по відношенню до грудня минулого року м'ясо і птиця в Криму подорожчала на 8,6%; борошно — на 2,5%.

Також можна прогнозувати подальше подорожчання м’яса й молока. До анексії 70% кормової бази в Криму вирощувалося саме на зрошуваних землях, але після анексії площі зрошуваних земель скоротилися практично удесятеро — до 14 тис. га. Плюс по кормових культурах вдарила ще й цьогорічна посуха, тож здорожчання кормів у підсумку може підвести тваринників до винищення поголів’я. У підсумку все відіб’ється на погіршенні якості продуктів, які споживають кримчани. Як варіант компенсації збитків за дороге м’ясо, виробники ковбасних виробів можуть просто заміщувати його збільшенням частки більш дешевих, нем’ясних, інгридієнтів, або використовуючи більш дешеву і менш якісну м’ясну сировину.

Подорожчання внаслідок впливу посухи і неврожаю наклалося на поступове підвищення цін на продовольчі товари, яке триває в Криму від початку цього року. За перше півріччя продукти в Криму подорожчали на 8% і на середину року в середньому по Криму мінімальний продуктовий набір обходився у 4 088 рублів.

Таким чином, можна прогнозувати, що купівельна спроможність кримчан до кінця року погіршиться.

 

Офіційни ціни на деякі продукти харчування в Криму
(дані підконтрольного Росії Кримстату на 24 вересня 2018 р.)
Яловичина (крім безкісткового м'яса) — 336 р/кг
Свинина (крім безкісткового м'яса) — 295 р/кг
Кури охолоджені і морожені  — 136 р/кг
Ковбаса напівкопчена і варено-копчена — 513 р/кг
Масло вершкове — 549 р/кг
Яйця курячі 10 шт — 58 р.
Цукор-пісок — 42 р/кг
Хліб з житнього борошна і з суміші борошна житнього та пшеничного — 37 р/кг
Картопля  — 30 р/кг

 

2019 рік стане в Криму роком високих цін

Наступного року на врожаї, а значить, і на ціни, в окупованому Криму впливатиме незмінний за останні роки ключовий фактор — відсутність водопостачання Північно-Кримським каналом. Негатив посилюватиме те, що й досьогодні Росія не знайшла адекватної заміни дніпровській воді. За потреби Криму у воді не менше 1,5 млрд кубометрів на рік у водосховищах за останніми даними є ледве більше 300 млн кубометрів, і водосховища, заповнені ще до анексії, вичерпуються. 

Директор Інституту водних проблем меліорації НАН України Михайло Ромащенко раніше розповідав, що стан водозабезпечення Криму сьогодні залежить від того, як наповнюються водосховища місцевого стоку.

— За всі роки після анексії, у зв'язку з тим, що опади зменшуються, жодного разу не відбулося заповнення цих водосховищ. І якщо аналізувати сніговий покрив, який був цього року, то практично снігу в Криму немає. Тому надія, що ці водосховища місцевого стоку будуть заповнені, тільки за умови, що будуть весняні дощі у більш високій кількості та інтенсивності, ніж звичайно.   

Більше того, прогнозні дані змін клімату, які можуть відбутися до 2050-го і до 2100-го року показали, що якщо збережеться тенденція потепління, то Україну, без розрізнення на окуповані чи неокуповані території, очікують наступні водні проблеми: погіршення якості та зменшення кількості поверхневих вод, зменшення запасів підземних вод і погіршення їхньої якості.

— Це особливо стосується території Криму. Тому що усі запаси і підземних, і поверхневих вод формуються на території Криму, і родовища підземних водоносних горизонтів мають живлення у кримських горах, зменшення кількості опадів спричинятиме погіршення власного водозабезпечення, — говорить Ромащенко.

При цьому, альтернативні джерела водозабезпечення потреб хоча б сільського господарства Криму на кшталт опріснювальних установок, використання стічних вод, повернення нечисленних кримських річок у потрібному напрямку — так і лишаються фантазіями кримських чиновників, які використовуються лише для тимчасового відволікання кримчан від проблеми. І така ситуація триває від подчатку анексії.

 

На дощ надії немає

Невеселі прогнози кліматологів щодо наслідків глобального потепління підтверджуються. Вже другий рік поспіль посухи і відсутність дощів створюють несприятливі передумови сівби озимих в Криму.

З одного боку, так званий «мінсільгосп Криму» рапортує, що Крим готовий до сівби озимих під урожай наступного року, і на початок вересня було підготовлено 444 тисячі гектарів посівної площі. Водночас, прогнозувати майбутній врожай місцеві чиновники побоюються, згадуючи як жорстко обійшлася кримська погода з їхніми оптимістичними прогнозами на врожай озимих 2017 — 2018 рр.

Ще у січні російський «міністр сільського господарства» Криму Андрій Рюмшин говорив, що кримські аграрії відсіяли 436 тисяч гектарів озимої пшениці та планують зібрати не менше 1,7 мільйона тонн зерна. Однак природа Криму «сухо» поставилася до чиновницького оптимізму: за період посіву озимих зернових — з 1 жовтня 2017 — 25 квітня 2018 рр., випало лише 50% від середніх багаторічних показників. За цей період було тільки два господарсько-корисних дощі, скаржився згодом той самий Андрій Рюмшин.

На нинішній період сівби озимих синоптики також прогнозують нелегкі погодні умови — окрім тривалої посушливої погоди, цього року очікують сувору зиму.

 

Історія вчить, що вирішити харчові проблеми Криму можна лише після повернення туди України. Один з кримських блогерів виклав у Facebook цікаві відсили до кримських газет сторічної давнини — через постреволюційну нестачу продовольства і голод, в Криму почалися погроми. Щоб зупинити голодні бунти і забезпечити населення продуктами, Крим звернувся до України:
— З’явилися повідомлення про хвилювання населення Феодосії через нестачу продовольства і голод. Поліція виявилася безсилою стати на перешкоді розгрому магазинів і пограбування приватних осель. Викликані до міста війська відкривали вогонь, були вбиті й поранені…. Вирішено припинити митну війну з Кримом, оскільки його представники заявили про бажання розпочати перемовини про умови об’єднання Криму з Україною», — пишуть тодішні газети.

 

Бензин дорожчатиме, а разом з ним — непродовольчі товари

Окрім фактору води, ціни на продукти харчування в Криму і цього, і наступного року штовхатимуть вгору російські паливні проблеми. В Росії навесні (під жнива) паливо подорожчало на 30%. А зараз зростання цін на нього відновилося на тлі очікувань ембарго США на нафту з Ірану, та низки інших зовнішніх факторів, зокрема, скорочення видобутку нафти у Венесуелі.

Враховуючи падіння рубля, усе це робить для російських нафтовиків більш вигідним поставку нафти за кордон, а не на внутрішній ринок. Окрім того, російський уряд підвищить з 1 січня 2019 року акцизи на бензин і дизельне паливо на суму 2,7 тисячі рублів і 3,7 тисячі рублів за тонну відповідно. Російські експерти заспокоюють народ і ринок, що вибухового зростання цін на паливо зараз не буде, однак вплив цих факторів почне відчуватися вже з жовтня.

Зрозуміло, що це відчутно б’є по цінах в Криму. Здорожчання палива, відсутність води, наслідки посухи штовхатимуть вгору і вартість хліба врожаю наступного року. Наразі в Криму сіятимуть озимі саме у таких малосприятливих умовах. А як вже зазначалося вище, подорожчання зернових потягне за собою ланцюгову реакцію подорожчання значної кількості найменувань продуктів харчування. А подорожчання палива — штовхатиме вгору ціни на послуги і непродовольчі товари.

У підсумку — під ціновим ударом опиняється населення окупованого Росією Криму.

 

Тетяна Іваневич

QHA