КИЇВ (QHA) -

Голова Генасамблеї ООН Пітер Томсон 15 червня заявив про заснування нового управління при ООН по боротьбі з тероризмом. Резолюція була схвалена на засіданні у четвер. Створення цього управління — зокрема і ініціатива Росії. У МЗС Росії вже подейкують, що нову антитерористичну структуру може очолити російський дипломат, а російські експерти щосили розробляють принципи включення угруповань до списку терористів.

Глава нового департаменту ще не призначений, однак відомо, що він отримає статус заступника генерального секретаря і призначатиметься безпосередньо генсеком ООН. До структури переведуть офіс по боротьбі з тероризмом з департаменту з політичних питань.

— Це перша велика інституційна реформа, представлена ​​генсекретарем, сказав голова 71-ї сесії Генасамблеї ООН Пітер Томсон.

За задумом Антоніу Гутерреша, глава нового підрозділу виступатиме у сфері антитерористичної боротьби від імені всіх членів ООН. Діяльність керування не перетинатиметься із функціоналом наявних структур СБ ООН.

Саме відомство покликане уніфікувати міжнародне поняття «тероризм» і створити єдиний список терористичних організацій та окремих осіб. Формально завдання непросте, а де-факто — нездійсненна. Існує більше сотні визначень тероризму. У кожної країни свій список терористичних структур.

При Раді Безпеки ООН (РБ) працює спеціальний комітет з контртероризму, який визнав «Ісламську державу», «Джебхат ан-Нусра», «Боко Харам» і «Аль-Каїду» світовими терористичними організаціями. Однак позиції багатьох держав, включаючи постійних членів РБ, щодо багатьох інших об'єднань не збігаються. Наприклад, «Брати мусульмани» визнані терористами в Росії, Саудівській Аравії, ОАЕ та Єгипті, а у США і країнах Європейського союзу — ні. У США і Європі терористичною організацією оголошена «Хезболла». Іран і Росія її такою не вважають.

Експерти вважають, що багато структур ООН демонструють свою неефективність. Інститути організації здатні реагувати на виклики на рівні міжнародної бюрократії. Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Микола Гончар вважає, що багато терористи виявляться поза компетенцією Антитерористичного комітету через банальну відсутність консенсусу.

— Кожен схильний вважати терористичною ту чи іншу організацію. Росія каже, що ХАМАС і Хезболла не терористи. Якщо це офіційна позиція Росії, то на Заході вона інша. Оскільки Росія  повноправний член ООН з правом вето у РБ, узгодженої позиції чекати не варто,  зазначив експерт.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що в ООН немає ресурсів, щоб серйозно братися за викорінення тероризму:

— В одній Сирії налічується близько 370 організацій, що вважаються окремими суб'єктами... І як ООН буде з ними розбиратися не зрозуміло. Силового блоку для фізичного усунення терористів у ООН на сьогодні немає, наголосив Сунгуровський.

Поки Антитерористичний комітет ООН не отримав мандат, говорити про повноваження рано. Швидше за все, силовий блок буде створено на основі миротворчих підрозділів із залученням союзників (військових НАТО, — ред.).

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник бачить у боротьбі з тероризмом політичну складову.

Як найавторитетніша міжнародна організація, ООН може очолити процес. Представники всіх країн можуть зібратися і прийняти узгоджені рішення, видати рекомендації. Але збирати військовий контингент і воювати з тероризмом ніхто не буде, резюмував експерт.

Уніфікація визначення тероризму стане найскладнішою і де-факто практично нездійсненною проблемою для нової структури ООН. Сам факт створення Контртерористичного управління великий крок вперед і може розцінюватися тільки позитивно, проте утворення нового відомства в рамках такої величезної машини, як Організація об'єднаних націй, справа довгих місяців, якщо не років.

Тимур Савін

QHA