КИЇВ (QHA) -

Якщо у питанні стримування Росії, взаємодії з НАТО і американської політики на Близькому Сході Трамп за майже рік свого президентства чітко позначив нову стратегію США, то в Азійсько-Тихоокеанському регіоні Америка була не настільки активна. Схоже, що ця ситуація починає змінюватися.

5 листопада президент США починає масштабне турне по п'яти країнам Азійсько-Тихоокеанського регіону. Зокрема Трамп відвідає Японію, Південну Корею, Китай, В'єтнам і Філіппіни.

Головною метою поїздки американського президента оголошена консолідація зусиль і вироблення єдиної лінії щодо північнокорейської проблеми, яка залишається головною загрозою безпеки у Східній Азії. Американські експерти навіть припускають, що наступне випробування Кім Чен Ин має намір здійснити під час перебування Трампа у регіоні.

Але не менш важливим аспектом турне є питання стримування Китаю, який все більше нарощує як свою військову присутність у регіоні, так і економічну експансію в країни Південно-Східної Азії.

Таким чином, Трамп повинен буде виконати два завдання: з одного боку, переконати Сі Цзіньпіна посилити тиск на Північну Корею, а з іншого — домогтися від американських союзників спільної позиції щодо Китаю. Якщо перший пункт реалізується порівняно легко, то з другим все не так просто, почасти з вини самого Трампа.

Варто нагадати, що першим офіційним указом американського президента був вихід США з транстихоокеанського партнерства (ТРР), яке мало об'єднати економіки США та їхніх союзників. Таким чином, бачачи непослідовну політику Америки в регіоні, багато хто, включаючи найближчих союзників, все частіше поглядає у бік Піднебесної.

Стримати Кіма

Ще 12 вересня Рада безпеки ООН ввела проти Північної Кореї санкції, що передбачають обмеження на закупівлю Пхеньяном нафтопродуктів до двох мільйонів барелів на рік, заборона на поставки до КНДР зрідженого природного газу і газового конденсату, а також обмеження на імпорт сирої нафти. Крім того, Радбез ООН наклав повну заборону на експорт з КНДР текстильної продукції і заборонив видавати нові дозволи на роботу для північнокорейців.

Хоча санкції на папері і виглядають грізними, але де-факто виконуються лише частково, особливо Китаєм, на який припадає 90% північнокорейського товарообігу. Таким чином, важливим завданням для Трампа буде переконати китайське керівництво в тому, щоб повністю приєднатися до санкцій. Як один з аргументів США підготували новий пакет санкцій проти китайських компаній, які торгують із КНДР.

Про це заявив Держсекретар США Рекс Тіллерсон 31 жовтня під час слухань у Сенаті.

— Є додаткові санкційні цілі, які визначив Мінфін, сказав він, однак не став розкривати подробиць.

Інше, не менш важливе питання це торгівля. Не секрет, що Трампа давно турбує дефіцит торгового балансу з Китаєм, який 2016 року склав 347 млрд доларів. Особливо США незадоволені протекціоністськими заходами китайської влади, що обмежують доступ на китайський ринок товарів з Америки.

Всі разом ці фактори залишають велике поле для маневру і США, і Китаю, тому можливі різні варіанти домовленостей.

У цьому ж ключі варто сприймати і візит до Південної Кореї, який, втім, обіцяє бути звичайнісіньким в усьому турне. Позиція Південної Кореї щодо КНДР повністю збігається з політикою Вашингтона, і зараз між двома сторонами спостерігається повне взаєморозуміння щодо режиму Кім Чен Ина. Тому Трамп прибуде до Сеулу скоріше для того, щоб вчергове продемонструвати підтримку США, ніж із якимись конкретними пропозиціями

Крім того, США залучатимуть до антипівнічнокорейского альянсу і Росію. 3 листопада Трамп заявив, що не виключає зустрічі з Путіним на полях саміту АТЕС у в'єтнамському Ханої.

У нас була зустріч із Путіним. І можливо знову. Путін дуже важливий, оскільки вони можуть допомогти нам із Північною Кореєю, заявив президент США.

Дружити проти Сі

За підсумками щойно завершеного з'їзду компартії Сі Цзіньпін провів до складу вищого керівного органу КНР  Постійного комітету — 5-х своїх прихильників, по суті монополізувавши владу. Виходячи з цього, китайська експансія як у регіоні, так і за його межами буде лише нарощуватися.

Зростаючий вплив КНР на Південно-Китайському і Східно-Китайському морях, а також активне нарощування Піднебесною військово-морського флоту вже давно турбує як США, так і їхніх союзників у регіоні. Особливо це Японія, В'єтнам і Філіппіни, а також Австралія. Почасти тому антикитайські ініціативи виходять саме від них. Особливо ж активна в цьому питанні Японія.

Подолавши внутрішньополітичну невизначеність переконливою перемогою на позачергових парламентських виборах 22 жовтня, прем'єр-міністр Сіндзо Абе розпочинає конструювати альянс для стримування Китаю та його ініціативи «Один пояс — один шлях».

Вже на третій день після виборів 25 жовтня міністр закордонних справ Японії Таро Коно в інтерв'ю виданню Nikkei заявив, що Японія має намір використовувати візит Трампа щоб закріпити створення блоку США, Австралії, Індії та власне Японії з метою розвитку торгівлі, а також співпраці у сфері оборони і безпеки на просторах від Південно-Китайського моря до Індійського океану. Саме там проходить більша частина морського Шовкового шляху.

Незважаючи на офіційні твердження Японії, що ініціатива рівною мірою сприятиме сподіванням Китаю, на рівні експертної спільноти мало хто приховує той факт, що Токіо щосили намагається організувати протидію Китаю.

Стримуванню Китаю присвячена і участь Трампа в уже згаданому саміті Азійсько-Тихоокеанської економічної спільноти (АТЕС), що об'єднує 21-у державу регіону, який проходитиме у В'єтнамі, і саміті Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) на Філіппінах, що включає 10 держав.

Оскільки США досі чітко не артикулювали свою політику щодо регіону, очікується, що виступи Трампа на цих двох форумах позначать загальні контури політики Сполучених Штатів у АТР.

Крім того, не варто забувати і про двосторонні відносини США з В'єтнамом і Філіппінами відповідно. В'єтнам є однією з провідних у військовому плані країн регіону з явно антикитайськи налаштованим, хоча і не проамериканським керівництвом. У Ханоя є гострі суперечності з КНР щодо належності острівних архіпелагів у Південно-Китайському морі, шельфових родовищ вуглеводнів. Філіппіни ж це місце базування 7-го флоту США, який все ще залишається домінуючою військово-морською силою в регіоні.

Початок активної співпраці з Ханоєм було закладено ще Обамою минулого року, тоді зокрема було скасовано ембарго на поставки американської зброї до В'єтнаму. Трампу треба буде продовжити цю лінію. Саме оборонна сфера, судячи з усього, і буде головною на двосторонній зустрічі.

Двосторонній порядок денний зустрічі Трампа з президентом Філіппін Родріго Дутерте ще не відомий. Між двома країнами накопичилося кілька проблем, які необхідно вирішити. Перш за все це неоднозначні реверанси Філіппін у бік Китаю. Під час візиту до Пекіна у листопаді 2016 року Дутерте зокрема заявив, що відмовляється від силового вирішення конфлікту навколо спірних островів, що за фактом є відмовою від цих територій.

В США розглядають світ як єдиний майданчик для гри, не розділяючи його на окремі регіони. Те, що відбуватиметься в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, вплине і на американську стратегію в Європі та на Близькому Сході щодо стримування Росії. Тому Україні не варто випускати з уваги те, що відбувається в цьому регіоні. І той факт, що однією з тем зустрічі Трампа і Путіна у Ханої заявлена ​​Україна, зайвий раз про це свідчить.

Роман Кот

QHA