КИЇВ (QHA) -

2017 рік видався надзвичайно насиченим для України як усередині країни, так і на міжнародній арені. QHА пропонує розбір дипломатичних перемог і поразок України на дипломатичному фронті.

Європа: безвіз, угода про асоціацію

Говорячи про відносини з ЄС, необхідно відзначити, що тут органічно взаємопов'язані реформи всередині України і зовнішня політика. Найпомітнішим для простих українців стало, мабуть, надання безвізу з ЄС. Для цього Україна виконала усі вимоги Євросоюзу, головними з яких було створення антикорупційних органів, впровадження електронних декларацій для чиновників і механізму спеціальної конфіскації, а також ряд інших вимог. Правда, у грудні, через спроби поставити під контроль антикорупційні органи, від послів країн ЄС та єврочиновників все частіше звучали заяви про скасування безвізу, так що історія, можливо, ще не закінчена.

Набагато важливішим для країни в цілому є остаточний запуск асоціації. Хоча угода про асоціацію була підписана ще у червні 2014 року, його ратифікація затягнулася на довгі два роки, адже для цього було потрібно, щоб її затвердила кожна з країн-членів Європейського Союзу. Більшість країн ратифікували угоду без ексцесів, але деякі проблеми піднесли Нідерланди, які навіть проводили референдум з цього приводу. Все це привело до того, що Нідерланди схвалили договір тільки у червні 2017 року, а власне угода набула чинності лише 1 вересня.

Зона вільної торгівлі з Канадою

Як і у випадку з ЄС, тут необхідно відзначити дуже довгий процес ратифікації угоди. Незважаючи на те, що угода про зону вільної торгівлі з Канадою Україна підписала ще ув липні минулого року, ЗВТ запрацювала тільки з 1 серпня 2017 року. Канада відкрила для України 98% свого ринку, і без мита українські виробники зможуть експортувати до Канади перероблену сільськогосподарську продукцію, товари харчової, легкої, хімічної, нафтової та машинобудівної промисловості. Щоправда, експорт деяких товарів буде безмитним тільки у межах встановлених квот, це стосується аграрної продукції: пшениці, ячменю, яєць, яловичини, свинини.

У свою чергу, Україна взяла на себе зобов'язання скасувати митні тарифи на 72% канадських товарів, зокрема, на рибу і морепродукти, зернові, арахіс, соки, мінеральну воду. При цьому на частину товарів з Канади мита скасують не одночасно, а з використанням перехідних періодів у 3,5 і 7 років.

Трамп і Україна

Обрання Дональда Трампа президентом США у багатьох в Києві викликало шок і побоювання, що Америка піде на примирення з Росією і "здасть" Україну. Тому те, що Сполучені Штати не пішли на перезавантаження з РФ, а навіть навпаки — варто записати до плюсів для України. Щоправда, при цьому потрібно визнати, що у цьому заслуга не стільки наших дипломатів, скільки самої РФ, яка дуже незграбно і неакуратно втрутилася у американські вибори. Мабуть, в Кремлі не врахували, що демократичний виборчий процес всередині США є фетишем для американців.

У нову американську стратегію, або її початки, добре вписалися дії українського керівництва під час візиту до Вашингтона 20 червня. Тоді Порошенко акцентував увагу Трампа не стільки на випрошуванні допомоги, скільки на пропозиції із взаємовигідного співробітництва. Як наслідок, США тільки розширюють санкції проти Росії, нарощують присутність у Європі і допомогу Україні. А в опублікованій напередодні новій Стратегії національної безпеки США, Росія, поряд із Китаєм, відкрито називається ревізіоністськи ворожою державою.

Китай — багатообіцяючий початок

Активізацію відносин з Китаєм проривом, звичайно, назвати не можна, але, як мінімум, варто записати до активу зовнішньої політики те, що Україна нарешті приєднується до ініціативи "Пояс і шлях".

5 грудня відбулося чергове засідання китайсько-української міжурядової комісії, де було підписано план спільних дій, згідно з яким КНР має намір виділити 7 млрд доларів на реалізацію ряду проектів в Україні. Йдеться про розвиток портової інфраструктури, дорожнього господарства, електрифікації залізниць і інвестиціях в аеропорти.

Крім того, Україна та Китай підписали меморандум про співпрацю в галузі енергоефективності, відновлюваної енергетики та альтернативних видів палива. Тепер головне — почати це все реалізовувати.

Конфлікти із західними сусідами

Протверезним душем для України стало охолодження відносин із західними сусідами: Польщею, Румунією, Болгарією та Угорщиною — з різних причин. З Польщею у України зберігається продуктивна співпраця з найважливіших напрямків, однак вона була затьмарена черговим загостренням розбіжностей щодо історичних подій. Незважаючи на те, що президенти України і Польщі на зустрічі у Харкові домовилися, що минуле не повинно впливати на сучасні відносини, неприємний осад залишився.

Інша лінія розлому — закон про освіту в Україні, який нібито притісняє право національних меншин вчитися рідною мовою. Ініціатива викликала гостру реакцію Угорщини і дещо стриману, але все ж критику з боку Польщі, Греції та Болгарії. Незважаючи на те, що Венеціанська комісія стала на бік України, підтвердивши, що закон не загрожує нацменшинам, проблема досі не вичерпана.

Недопрацювання в ООН

В ООН українські дипломати також попрацювали продуктивно. 9 грудня Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію, яка засуджує порушення прав людини в окупованому Росією Криму. Це більш «просунутий», у порівнянні з минулорічним, документ. Зокрема, резолюція визнає ситуацію в Криму "окупацією" і "міжнародним збройним конфліктом", вимагає від Росії "повністю і негайно" виконати постанову Міжнародного суду ООН у справі "Україна проти Росії" про тимчасові заходи, зокрема, відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу, і засуджує примусове привласнення жителям Криму російського громадянства і насильницький призов кримчан до лав ЗС РФ.

Щоправда, українським дипломатам так і не вдалося збільшити підтримку резолюції у Генасамблеї порівняно із минулим роком. За ухвалення резолюції проголосували всього лише 70 країн, проти — 26, а утрималися — 76.

Повернення на Близький Схід

Важливою віхою для зовнішньої політики України стала поїздка президента до Саудівської Аравії і Об'єднаних Арабських Еміратів, яка відбулася на початку листопада.

Серед результатів зустрічі з саудівськими лідерами: меморандум між Кабінетом міністрів України і урядом Саудівської Аравії про інвестиційну співпрацю у сфері сільського господарства, домовленість між державами про спрощення візового режиму, а з Еміратами — так і зовсім скасування віз з грудня.

Обмін полоненими

Завдяки об'єднаним зусиллям 27 грудня стався обмін 73-х українських військових, які перебувають в полоні у терористів, на 233 сепаратиста. Звичайно можна заперечити, що це несправедливий обмін, пропорція становила більш ніж 3 до 1. Але й цьому Росія чинила опір роками. Для просування процесу звільнення Україна використала усі засоби міжнародного тиску. Це й використання каналів Нормандського формату, і США, і тристороння контактна група, і ОБСЄ, і ООН, і Червоний хрест, і навіть контакти з Російською православною церквою.

Турецька підтримка

Організація 9 жовтня візиту в Україну президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана — ще одне досягнення української дипломатії. Під час візиту Україна і Туреччина домовилися про внесення змін до угоди про взаємне сприяння та захист інвестицій, підписали Протокол між урядами із внесення змін до Угоди про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням, а також Протокол співробітництва у сфері географічної інформації.

В оборонній сфері Київ та Анкара домовилися про постачання для української армії систем тактичного зв'язку УКХ-діапазону на суму понад 40 млн доларів від турецької компанії Aselsan. Крім того, Україна заручилася підтримкою Туреччини у звільненні з полону заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза, що й стало вирішальним фактором у їх поверненні в Україну.

У той же час так і не вдалося запустити зону вільної торгівлі між Україною і Туреччиною, що могло б збільшити товарообіг у декілька разів.

Замороження останнього траншу від ЄС

Хоча те, що Україна так і не отримала останній транш макрофінансової допомоги, більше пов'язано із внутрішньою політикою, потрібно згадати цей провал у контексті зовнішньої політики, оскільки він впливає на відносини з ЄС. Із запланованих у 2014 році 3,4 млрд євро, ЄС не виплатив тільки 600 млн. Сталося це через те, що не були виконані 4 з 22 вимог Євросоюзу, а саме: зняття заборони на експорт лісу-кругляка, запуск автоматичної перевірки електронних декларацій, прийняття закону про кредитний реєстр Нацбанку і створення процедури перевірки інформації про бенефіциарних власників компаній.

Щоправда, за підсумками саміту Східного партнерства у Брюсселі Порошенко 24 листопада заявив, що Єврокомісія розробила новий пакет допомоги Україні у розмірі приблизно 1,8 млрд євро, але офіційного підтвердження від ЄС досі немає.

Як бачимо, українські дипломати не дарма їдять свій хліб. На багатьох напрямках досягнуті гарні результати. Тим не менш, є недопрацювання, яким слід у першу чергу приділити увагу в прийдешньому, 2018-му році.

QHA