КИЕВ (QHA) -

Про взаємодію військових з цивільним населенням і органами влади в районах дислокації підрозділів ЗСУ, у зоні збройного конфлікту в інтерв’ю для радіо «Hayat» розповів офіцер управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ, підполковник Олексій Мазепа.

Радіо «Hayat»: Сьогодні у гості до радіо «Hayat» завітав представник підрозділу, який успішно займається налагодженням співпраці цивільного населення і командування підрозділів, що знаходяться у зоні АТО. Олексій, розкажіть, будь ласка, нашим слухачам у чому полягають завдання Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ (CIMIC) саме у прикордонні, де територія контролюється українськими військовими?

Олексій Мазепа: Перш за все хочу підкреслити, що історія створення структур цивільно-військового співробітництва розпочинає свій лік з 80-х рр. минулого століття — часів міжетнічних конфліктів, для врегулювання яких були створені та використовувалися міжнародні миротворчі контингенти.

З урахуванням досвіду, який був у Збройних Силах України, вирішено з 2014 року започаткувати цей проект як пілотний. Він мав назву проект цивільно–військового співробітництва у Збройних Силах України. На той час у зоні АТО, а фактично на сході України та її півдні, діяли дві групи — у Херсонській та Донецькій областях.

Тоді цей проект продемонстрував, що він дійсно потрібний в сучасних умовах, тому що наш конфлікт на Донбасі триває на дуже урбанізованій території. Тому взаємодія з цивільним населенням та місцевою владою військовим дуже необхідна. Особливо враховуючи той факт, що на початку 2014 року в Криму та на Донбасі ми мали змогу побачити, яким чином російські окупанти використовують у якості живого щита представників місцевих громад, які блокували військові частини та підрозділи ЗСУ.  

Радіо «Hayat»: У квітні цього року в Києві відбулася вже третя конференція з питань цивільно-військового співробітництва. Які там були спікери, яким питанням приділено увагу та про які висновки йшлося щодо цієї діяльності?

Олексій Мазепа: Захист цивільного населення є одним з пріоритетів нашої гуманітарної складової під час ведення бойових дій на сході нашої країни.

Ця конференція проводилася упродовж двох діб квітня, в столиці України. Головними спікерами цього разу стали заступник Начальника генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Сергій Бесараб і віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона підкреслила, що вже чотири роки Україна на власній території вимушено веде з РФ війну, під час якої виявлені системні проблеми та брак координації між органами державної влади. Окремо вона виділила неврегульованість цієї проблеми в питаннях захисту цивільного населення. За її словами, Уряд зараз шукає шляхи вирішення цієї проблеми, яка залишається дуже гострою.

Головними меседжами посадовців під час конференції, які вони надіслали не тільки українському суспільству, а й всьому світовому співтовариству, представники якого наразі допомагають Україні боротися з російською навалою це те, що зараз триває системна робота щодо впровадження алгоритмів і методик щодо попередження втрат серед цивільного населення під час бойових дій.

Отже, ми сподіваємося, що наші спільні зусилля створюють умови для впровадження державної політики щодо захисту цивільного населення під час збройного конфлікту і прискорять відновлення територіальної цілісності та незалежності нашої держави. 

Також були експерти з різних країн світу, які плідно співпрацюють з ЗСУ. Причому не тільки іноземні експерти діляться власним досвідом щодо врегулювання проблемних питань у цій сфері. Вже багато практичних напрацювань є у представників нашого національного війська, якими ми щиро ділимося з іноземними колегами.

Радіо «Hayat»: Як часто і яким чином цивільному населенню Донеччини допомагають працівники вашого управління та підрозділів Збройних сил України? У чому конкретно ця допомога полягає?

Олексій Мазепа: Таких випадків дуже багато і вони мають місце кожного дня. Наші групи цивільно-військового співробітництва, які працюють у зоні АТО, постійно займаються проблемами відновлення інфраструктури. Звісно, що вони не є профільними фахівцями з цих питань, але для вирішення специфічних завдань, координують і супроводжують енергетиків та представників водного господарства.

Окрім того, об’єктом турботи військових стають населені пункти, де взагалі немає централізованого водопостачання. Наразі ми використовуємо ті зв’язки, які у СІМІС встановилися з міжнародними організаціями, вирішуємо питання щодо доставки до цих населених пунктів бутельованої води, а також встановлення пластикових ємностей, до яких на постійній основі завозять питну воду для безкоштовного користування жителями найближчих населених пунктів.

Таким чином, ми намагаємося всіляко полегшити життя людей, які були вимушені залишитися та продовжують перебувати у зоні збройного конфлікту в безпосередній близькості від лінії зіткнення.

Радіо «Hayat»: На сьогодні розгорнуто діяльність трьох об’єднаних центрів цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України у містах: Маріуполь, Сєвєродонецьк і Краматорськ. Розкажіть, у чому особливість діяльності кожного з цих центрів з урахуванням їхнього географічного розташування?

Олексій Мазепа: Хочу розповісти про діяльність зазначених вами центрів на прикладі Маріупольського, який був створений останнім 31 липня 2015 року. Адже під час створення цього підрозділу, з боку місцевих мешканців були вжиті певні заходи, які перешкоджали формуванню центру.

Це так звані «місцеві активісти», які імітували дії місцевого населення та здійснювали блокування. В цьому легко вгадувалася тактика наших російських ворогів. Вони зазвичай (як це було в Криму в 2014 році — ред.) активно використовують для подібних дій місцевих для того, щоб вирішувати власні завдання в гібридній війні.

Така реакція наших ворогів була обумовлена тим, що місцеві жителі у Сєвєродонецьку і Краматорську мали змогу переконатися, що у випадку, коли співпрацю цивільної влади і населення з військовими здійснюють фахівці нашого управління, ситуація з комунікаціями значно покращується.

Радіо «Hayat»: Яким чином ви намагаєтеся протидіяти негативному інформаційному впливу російських медіа?

Олексій Мазепа: Те, що ми постійно рухаємося між населеними пунктами прикордоння, спілкуємося з місцевим населенням дає змогу доводити до людей об’єктивну інформацію і спростовувати російські пропагандистські фейки.

Для місцевого населення ми виступаємо у ролі альтернативного джерела інформації. Наші хлопці також виконують функцію листонош. Для цього в нас існують домовленості з інформаційними агентствами, тож розповсюджуємо там друковану пресу. Адже жителі, які знаходяться там, фактично не мають доступу до українського телебачення, нажаль лінія зіткнення й надалі залишається під тотальним контролем російських ЗМІ.

Ми супроводжуємо різноманітні концертні групи, які приїжджають туди, що б проводити заходи для місцевих та українських військових, які там несуть службу. Також ми намагаємося показувати людям, так би мовити, іншу — мирну реальність, організовуємо виїзди груп дітей і школярів до інших міст України. Для цього формували невеличкі групи місцевих дітлахів, вивозили до Києва і показували, як насправді живуть в Україні.

Подібні заходи сприяли тому, що вчителі та діти потім розказували своїм батькам і знайомим що, як то кажуть, не все так погано, як малюють ЗМІ РФ, бо можна було на власні очі переконалися, як гарно живе столиця України та скільки зроблено для людей навіть під час АТО, яке триває на Донбасі.

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

QHA