КИЕВ (QHA) -

Радіо "Hayat": Недільні президентські вибори в Росії… Справа, здавалась би ординарна. І вона дійсно була б внутрішньою турботою самих росіян, якби не анексія Криму в 2014 році, на території якого також окупаційна влада затіяла повномасштабний виборчий процес, подібно тому, який тут вже був під час останніх виборів у Державну Думу восени 2016 року…

Максим Розумний: Вибори в Криму — це похідна реальність від того, що Крим анексований, окупований. І звісно для національних інтересів України важливо те, що міжнародна реакція на факт окупації півострова зберігається незмінною. Тобто, це — реакція несприйняття і готовність продовжувати санкції та невизнання й надалі. І будь-які кроки Росії, спрямовані на легалізацію своєї присутності в Криму, вони зустрічають таку ж принципову реакції світової спільноти, тим паче в наших стратегічних партнерів із Заходу. Це для нас дуже важливо, тож Україна на різних міжнародних майданчиках намагається підтримати політично, юридично, інформаційно такий спільний підхід.

Радіо "Hayat": Тим не менш, періодично під час голосування на Генеральної Асамаблеї ООН з кримського питання окремі країни утримуються, а той й загалом голосують проти…

Максим Розумний: Так, під час ухвалення резолюцій щодо порушення прав людину в Криму окремі країни голосують не в унісон з іншими. Як правило, це — країни, які залежать від Росії, або задіяні у певних спільних проектах і структурах, у тому числі й геополітичних. Також є категорія країн, яка утримується від голосування щодо дотримання прав людини, оскільки у самих є з цим проблеми. У декого можливі й певні ситуативні моменти співпраці з Росією, що не мають стосунків до відношень Києва та Москви…

Радіо "Hayat": Подібно тому, як кримській псевдореферендум 2014 року тричі переносився по часу (з 25 травня на 30 березня, а потім на 16 березня), нинішня дата — 18 березня, як відомо, хронологічно підлаштована під четверту річницю засідання Федеральних Зборів, які благословили анексію. І зараз, коли відбувається заочний судовий процес в Оболонському суді проти В. Януковича, заслуховуються свідчення свідків та учасників тих подій, скажіть, Максиме Миколаєвичу, на ваше теперишнє відчуття: чи все зробила українська влада для утримання суверенітету та територіальної цілостності країни?

Максим Розумний: Початок окупації чітко зафіксований в російській державній нагороді — 20 лютого 2014 року, коли ще Президент Янукович перебував у своєму кабінеті й ніби-то не намагався йти на жодні поступки протестувальникам. І на той час ситуація вже була значною мірою — безвихідною для України, бо цьому «сприяв» значний у часі попередній період, коли ресурси Української держави та її здатність реагувати на подібні загрози та виклики були підточені та зруйновані. Була зведена нанівець боєздатність української армії, суспільство було розбурхано й шоковано насильством, влада дискредитована, втрачена адміністративна управлінська керованість…І в цих умовах, чесно кажучи, важко собі уявити, — як Україна могла б за лічені дні після приходу нової влади (на той час, нагадаю, був виконуючий обов'язки Президента — Олександр Турчинов, Голова Верховної Ради, як можна було на той час за таких обставин — сконцентрувати усі зусилля та дати збройну відсіч окупаційним військам? Які, нагадую, свою дислокацію розпочали під прикриттям розгортання бурхливих подій, ще задовго до взяття під свій контроль будівлі Верховної Ради Криму.

Втім, якщо українська влада одразу назвала зелених чоловічків — й для власних громадян і для світової спільноти — російським спецназом, то подібного бліцкригу (зі згаданами вами переносом дати референдуму) не було. Тоді б можливо Росія не наважилася на таке б нахабство, а пішла б на нейтральний статус Криму, а можливо почалися б якісь перемовини…

Радіо "Hayat": До речі, як ви вважаєте, чи не буде Росія у перспективі пропонувати повторний референдум, аби зняти міжнародну обструкцію навколо себе?

Максим Розумний: Цього виключити не можна, тим паче, зараз спостерігається масова заміна електорату в Криму, хоча це певним чином вступає у протиріччя з тим позиціюванням, яке Путін та його оточення для себе обрали, мовляв «щодо Криму — питання знято!». Якщо знято, то навіщо повторні референдуми, навіть під егідою світової спільноти? А загалом кримське питання (як і українське — в цілому), на мій погляд, не є самостійним й автономним від внутрішньої російської політики, тому що завдання російської експансії 2014 року спершу окупації Криму, а згодом дистабілізації України шляхом збройної агресії на Сході, показати росіянам — які небезпечні «кольорові» революції, аби вони жодного разу навіть не задумувалися над тим, щоб протестувати проти свого режиму. Окрім того, річниця анексії, на додачу до історичних міфів — зручний привід, щоб підживити патріотичний пафос. Йдеться про регенерацію радянської свідомості та її мобілізацію.

Радіо "Hayat": Колись покійний Умберто Еко навів 14 ознак фашизму. Деякі дослідники зазначили, що сучасна Росія принаймні за 11 параметрами вже частково чи повністю йому відповідає…

Максим Розумний: Парадоксально, що у своїй пропаганді Кремль використовує антифашистську риторику, а пересічні росіяни очевидних паралелей не помічають…І що цікаво, у нас час розвинутих інформаційних технологій Кремлю вдалося закріпити ідеологічну монополію в інформаційному полі, а звідси й тотальний контроль над свідомістю росіян.

Радіо "Hayat": Звідти мабуть й надзвичайно великий відсоток підтримки Путіна і лише 15 відсотків людей, які не приховують своїх опозиційних переконань?

Максим Розумний: У теорії масового суспільства серед інших є концепції мовчазної більшості. Згідно історичних досліджень, на момент приходу Гітлера до влади, реально нацистську ідеологію поділяли та підтримували лише 30% населення, але за рахунок тотального контролю за інформаційним полем та атмосфери перманентної мобілізації, складалася ілюзія, що вся країна згуртувалася навколо правлячої партії та її фюрера…

Радіо "Hayat": Але завжди тримати людей в атмосфері тотальної мобілізації важко. Що буде якщо «Акела промахнеться»? Чи можливий варіант, як у Румунії, коли на початку мітінгу лунали здравиці на честь Чаушеску, а наприкінці — почалися прокльони?

Максим Розумний: Вразливою точкою Росії є те, що вона не самовідтворює свій ресурс — виробничий, інтелектуальний, усілякий інший. Тому Росія критично залежить від ціни на нафту, від західних технологій, від попиту на її сировину…

Радіо "Hayat": А правлячий клас від доступності західних вузів для своїх дітей, нерухомості — для своїх дружин та коханок, західних банків та офшорів — для свого бізнесу, здебільшого, тіньового?

Максим Розумний: Річ не тільки у правлячому класі олігархів й силовиків. Адже на початку століття завдяки кон'юнктурі світових цін на енергоносії в Росії вдалося досягнути певного рівня стабільності та здобутків для бюжетників і пенсіонерів. Але подібна стабільність — дуже крихка реальність, бо грунтується не на основі економіки та розвинутого суспільства…

Радіо "Hayat": Скажіть, Максиме, а коротке президентство Медведєва, при очевидній його тимчасовій місії, з його спробами гри в модернізацію, мало шанс на неімперську перспективу Росії?

Максим Розумний: Можливо, але хвилювання на Болотній площі злякало Путіна і він повернувся до звичної російської матриці.

Радіо "Hayat": Але ми приречені бути сусідами. Яким Вам бачиться сценарій якщо не певної нормалізації стосунків між Москвою та Києвом, то хоча б зменшення градусу теперішнього протистояння, з урахуванням того факту, що торгувати своїми землями ми не можемо?

Максим Розумний: Оскільки Україна пов'язана з усім пострадянським простором, об'єктивно існує велика залежність України від східного сусіда і від тієї траекторії, якою буде рухатися путінський режим. А з іншого боку, існують не менш об'єктивні підстави для нашої євроінтеграції.

Якою буде поствиборча Росія? Можливі два сценарія. Преший — подальша самоізоляція й перетворення Росії якщо не на Північну Корею, то на Іран, коли Росія буде свідомо загострювати свої стосунки з сусідами, запобігаючи таким чином лібералізації внутрішнього життя, придушуючи будь-яку опозицію. І для цього нині створені усі передумови (потужні силові органи, у тому числі — «Росгвардія», ФСБ. У такому випадку можливе періодичне створення джерел напруженості на пострадянському просторі чи на Близькому Сході. Біда у тому, що на вік Путіна, точніше на його наступну каденцію, такого порядку денного й такої агресивної стратегії може вистачити…Тим паче, якщо Сполучені Штати не стали бомбити Пхеньян, Путін може спати спокійно. Звичайно, його будуть постійно критикувати на різних міжнародних майданчиках. Другий сценарій — лібералізація та відновлення контактів із Заходом. Але це можливо, коли Москва зробить крок назад, у тому числі й на українському напрямку. При цьому ми мусимо усвідомлювати, що Захід і Росія мають між собою значно ширше коло питань, окрім Донбасу й Криму. Тому укладення договору за рахунок інтересів України виключити, на жаль, неможливо. І це мрія Путіна, аби Захід погодився на статус кво і якимось чином сприйняв цей переділ світу. Захід на це не йде і поки повторює, що нічого Кремлю не пробачає...

Радіо "Hayat": А підхід України який?

Максим Розумний: У цьому випадку — щоб Захід переміг, й не змінював своєї теперишньої принциповості.  

Бесіду провів Олександр Воронін

QHA