КИЕВ (QHA) -

Нагальним питанням, яке державі потрібно вирішувати терміново — є забезпечення енергією, що важливо, а також складової її продуктивного використання.

Про виклики у цій сфері та шляхи їхнього подолання ми запитали Сергія Савчука, голову Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

— Сергію Дмитровичу, скажіть, будь ласка, яким чином сьогодні удосконалюється законодавче поле України для створення сприятливих робочих умов іноземним та вітчизняним інвесторам на ринку «зелених» проектів?

— За останні три роки Урядом, Парламентом спільно з Держенергоефективністю розроблено та ухвалено чимало ключових законодавчих рішень щодо покращення інвестиційного клімату у сфері відновлюваної енергетики.

Так, у 2015 році ухвалено Закон України № 514-VIII щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії.

Завдяки цьому Закону удосконалено систему «зелених» тарифів. Зокрема, «зелений» тариф прив'язано під курс євро до 2030 року. Таким чином, виробник продаватиме свою енергію за "зеленим" тарифом і отримає повернення інвестицій до 2030 року з урахуванням індексації курсу гривні до євро.

На 10% збільшено «зелений» тариф для виробництва електроенергії з біомаси та біогазу до 12,4 євроцентів / кВт*год. Це один з найвищих тарифів в усій Європі. Скасовано вимогу щодо місцевої складової, яка раніше стримувала прихід інвестицій. Введено надбавку до «зеленого» тарифу в розмірі 5 та 10% за використання обладнання українського виробництва на рівні 30 та 50%.

«Зелений» тариф для домогосподарств, які встановлюють сонячні панелі, прив’язано до курсу євро та збільшено потужність сонячних установок приватних домогосподарств до 30 кВт.

Окрім цього, у 2017 році ухвалено закон «Про ринок електроенергії», яким передбачено можливість укладання довгострокових договорів купівлі-продажу електроенергії за «зеленим» тарифом, на весь строк дії «зеленого» тарифу, тобто до 2030 року, а не на рік, як це відбувалося раніше.

Також, для стимулювання виробництва тепла з відновлюваних джерел енергії у 2017 році ухвалено закон щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії, яким запроваджено спрощену та прозору процедуру встановлення тарифів на тепло «не з газу».

Тариф на теплову енергію з альтернативних джерел встановлюється на рівні 90% діючого тарифу на теплову енергію з газу (а у разі його відсутності — на рівні середньозваженого тарифу на теплову енергію з газу в розрізі регіонів).

Наразі Держенергоефективність є ініціатором декількох законодавчих програм у сфері відновлюваної енергетики, які знаходяться на різних стадіях розробки. Кожен з них спрямований на зняття бар'єрів і стимулювання притоку інвестицій у відновлювану енергетику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Так, нами розроблено проект Закону України щодо покращення інвестиційних можливостей у сфері виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, ухвалений 19 грудня 2017 року Верховною Радою України у першому читанні.

Коли він набуде чинності, зникнуть проблеми з «резервуванням» потужностей за відсутності реально побудованих об’єктів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спільно з народними депутатами України з Держенергоефективністю розроблено та у Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо розвитку сфери виробництва рідкого палива з біомаси.

Документ визначить для суб'єктів господарювання, що виробляють або імпортують моторне паливо, обов'язкову частку біокомпонентів у загальному обсязі його продажу. В бензині з 1 січня 2018 року вона становитиме 3,4%, а з 1 січня 2019 — 4,8%. В дизелі з 1 січня 2018 року — 2,7%.

Це сприятиме створенню гарантованого ринку виробництва та використання рідких біологічних видів палива в Україні та збільшенню надходжень інвестицій у цей сектор.

Також Україна виконає зобов'язання перед Енергетичним Співтовариством щодо досягнення частки енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому обсязі споживання енергії на транспорті у 2020 році не менш 10%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Держенергоефективність працює над новими змінами до законодавства у сфері біоенергетики — створенням конкурентного ринку твердого біопалива.

— Наразі цікаво почути, яких потужностей досягли в Україні об'єкти, що виробляють електроенергію з відновлюваних джерел? Чи можете назвати суму, яка інвестована в об'єкти з виробництва електроенергії з відновлюваних джерел за минулі декілька років, і скільки очікується у 2018 році?

— Потужність об’єктів відновлюваної електроенергетики протягом 2009 — 2016 рр. збільшилася на 1,1 ГВт (без урахування АР Крим) з 4,6 до 5,7 ГВт (з яких 4,6 ГВт — великі ГЕС). У тому числі потужність вітроенергетики зросла у 5,8 разів, потужність сонячної енергетики у 530 разів, потужність великих ГЕС на 2,4 %, потужність малих ГЕС майже у 2 рази, потужність об’єктів біоенергетики у 30 разів.

Особливо активно розвивалася відновлювана енергетика впродовж останніх 3 років. З початку 2015 року потужність об’єктів відновлюваної електроенергетики (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим), яким встановлено «зелений» тариф, збільшилася з 967 МВт до 1375 МВт.

Так, якщо у 2015 році було введено лише біля 30 МВт потужностей об’єктів, які виробляють «чисту» електроенергію, у 2016 році вже у 4 рази більше — 121 МВт, у 2017 році у 2 рази більше, ніж у 2016 році — 257 МВт.

Загалом, з початку 2015 — 2017 рр. в секторі відновлюваної електроенергетики введено 408 МВт потужностей, у будівництво яких було інвестовано понад 400 млн.

За прогнозами Держенергоефективності, у 2018 році очікується збільшення інвестицій на 20% у порівнянні з попереднім роком та складатиме близько 300 млн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— Сергію Дмитровичу, загальна картина у сегменті енергоефективності зрозуміла. Давайте ще поговоримо про приземлені речі — проблеми, які безпосередньо стосуються громадян. Скажіть, будь ласка, скільки на сьогодні в Україні багатоквартирних будинків ще потрібно утеплювати?

— На сьогодні в Україні є близько 160 тисяч багатоквартирних будинків. Більше 80% цих будинків потребують термомодернізації.

— Скільки сімей та ОСББ вже скористалися «теплими кредитами»? Яка тенденція?

— З початку дії програми «теплих кредитів» у 2014 році і по сьогодні, її учасниками стали понад 400 тис. сімей, які залучили більше 5 млрд. грн. «теплих кредитів». Зокрема, більше 23 тис. родин встановили твердопаливні котли на суму майже 420 млн. грн. Близько 250 тис. сімей утеплили індивідуальне житло на суму 4,5 млрд. грн. На сьогодні 1 248 ОСББ (а це майже 100 тис. родин) впровадили енергоефективні заходи у багатоповерхівках на суму 210 млн. гривень. Уряд відшкодував учасникам програми майже 2 млрд. гривень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Найпоширенішими енергоефективними заходами, на реалізацію яких населення залучає "теплі" кредити, є заміна вікон на енергоефективні, утеплення, встановлення твердопаливних котлів, оновлення радіаторів опалення.

Що стосується ОСББ, то найбільшим попитом користуються заміна вікон і дверей, утеплення, облаштування ІТП, встановлення приладів обліку, модернізація освітлення. Впродовж останніх трьох років спостерігається постійне зростання попиту населення та ОСББ на «теплі кредити».

Наприклад, у 2015 році 194 ОСББ взяли у банках 16,5 млн. грн. «теплих кредитів» на утеплення багатоповерхівок.

У 2016 році кількість охочих скористатися державною програмою зросла у 2,2 рази і склала 435 ОСББ. Разом вони залучили 61 млн. грн. «теплих кредитів». Сума перевищує показник 2015 року у 3,6 разів.

2017 рік також вразив стрімкою популярністю «теплих кредитів» серед ОСББ. Того року 619 ОСББ одержали 133 млн. грн. «теплих кредитів». Як бачимо, обсяг залучених кредитних коштів зріс удвічі порівняно з попереднім роком.

Також, відзначимо, що деякі ОСББ вже вдруге та втретє почали долучатися до програми «теплих» кредитів, проводити комплексні заходи з термомодернізації. 

Все це яскраве відображення того, що ОСББ на власному досвіді усвідомили всі переваги від участі у програмі «теплих» кредитів.

Підсумуємо вищесказане. По-перше, ОСББ пересвідчилися у тому, що держава виконує свої зобов’язання та здійснює відшкодування майже половини витрат на утеплення. По-друге, вони зрозуміли, що завдяки комплексу енергоефективних заходів можна вдвічі зменшити витрати на комунальні послуги. По-третє, завдяки діючим у регіонах місцевим програмам з енергоефективності ОСББ можуть отримувати, окрім державної компенсації у розмірі 40–70%, ще й місцеву фінансову допомогу. І врешті, що найважливіше, умови проживання стають комфортнішими і вартість житла у термомодернізованій багатоповерхівці зростає щонайменше на 25%.

— Хочеться також дізнатися, яку допомогу нам надають у питанні енергозбереження наші сусіди — поляки, адже програму «теплих кредитів» ми, фактично, запозичили у них?

— Так, саме досвід Польщі став у нагоді під час розробки українського механізму стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів, який наразі відомий як програма «теплих кредитів».

За основу було взято польську програму стимулювання енергоефективності у будівлях.

Тож, зважаючи на успіх програми, досвід Польщі у багатьох питаннях, у тому числі, енергоефективності є найбільш цікавий та ефективний для впровадження в Україні.

—  А які енергозберігаючі програми в нас існують спільно з Норвегією?

— Відомо, що Україна та Норвегія разом із Польщею співпрацюють у рамках діяльності Фонду східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P).

Окрім цього, Норвегія є однією з країн-засновниць та донорів Північної екологічної фінансової корпорації (Nordic Environment Finance Corporation — NEFCO). Корпорація надає фінансову підтримку різним екологічно важливим проектам, головним чином, у країнах Центральної та Східної Європи, у тому числі й Україні.

—  Коли Україна зможе повністю завершити програму утеплення будинків і надалі в країні будуть будуватися будинки винятково з урахуванням енергозберігаючих технологій?

— Час завершення термомодернізації усього житлового фонду залежить від обсягів фінансування та активності мешканців.

Водночас, на виконання європейських директив Україна має представити найближчим часом свою стратегію реновації будівель. Разом з тим, нове будівництво вже має відповідати новим будівельним стандартам та класам енергоефективності. Окрім того, з ухваленням минулого року Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» в Україні має вводитись стандарт так званих будівель з близьким до нульового споживання енергії («пасивні будівлі»).

Сергій Огін

QHA