КИЕВ (QHA) -

Керівник аналітичного центру «Пента» Володимир Фесенко розповів журналістові Олександру Вороніну в ефірі Радіо Hayat про новий політичний сезон у Верховній Раді, заяву Земана та питання Донбасу і Криму

Радіо Hayat: Були якісь несподіванки в цьому сезоні?

Володимир Фесенко: Сюрпризи є завжди, не можна повністю передбачати ситуацію. Людське життя суперечливе. Люди – не механічні істоти. Людські стосунки є такими, що завжди виникають якісь несподіванки. У цьому привабливість суспільних і політичних процесів. Наприклад, ситуація з Саакашвілі. Те, що спроба перетнути кордон буде, було зрозуміло, але питання про те, чи вдасться, було відкритим. А далі вже таких великих сюрпризів не сталося. Як це не парадоксально, після повернення Саакашвілі ситуація навколо нього повернулася до норми. Це зайвий раз свідчить про те, що спроба посунути його за кордон була помилковою. Він всередині країни створює менше проблем, ніж тоді, коли знаходиться в конфліктній ситуації.

Я не сказав би, що є інші великі несподіванки, ідеться про нюанси. Наприклад, ми дочекалися законів про Донбас. Думали, що буде один, а виявилося два. Це елемент тактики. Якісь нюанси змінилися, але тут немає революційних дій.

Історія з ухваленням цих законів зайвий раз засвідчила, що сприйняття Мінських угод, ставлення до них, ставлення до проблем війни і миру у нас набагато гостріше, ніж ставлення до соціальних проблем. Якщо порівнювати гостроту протистоянь, яку ми бачили на початку жовтня, і те, що було 31 серпня 2015 року або 16 вересня 2014 року, то ситуація виглядає уже трохи спокійніше.

Радіо Hayat: На 17-е проанонсоване пікетування Верховної Ради.

Володимир Фесенко: Це навіть не пікетування. Це спроба громадського тиску. Ідеться про антикорупційні суди, зміну виборчої системи, виборчого законодавства. Ініціатори акції – єврооптимісти - молоді опозиціонери. До них приєднається Саакашвілі. Він не ініціатор, а приєднується, це зайвий раз свідчить, що у нього є певні проблеми з організаційним потенціалом. Для єврооптимістів і їхніх союзників це проба пера. Вони мають продемонструвати, на що вони здатні.

Радіо Hayat: Представники «Правого сектору» та інших більш радикальних організацій будуть приєднуватися до цих акцій?

Володимир Фесенко: Думаю, що вони, ймовірно, будуть діяти окремо. 14 жовтня ми побачимо їхній марш по Києву, але це буде субота. Це не створить великих проблем для Верховної Ради. А 17-е – це початок нового пленарного тижня. Це буде акція тиску на парламент, хоча я думаю, що результат буде неоднозначним, тому що щодо антикорупційних судів президент продемонстрував готовність іти на компроміси, але це пов’язано не з акцією 17 жовтня, а з рішенням Венеційської комісії, яка закликала підтримати ідею антикорупційних судів, ЄС це також підтримує. Президент Порошенко зрозумів, що треба іти на компроміс.

Радіо Hayat: Раніше наші «праві» політики проводили марші 14 жовтня, оскільки це день утворення УПА, а зараз влада сама оголосила цей день святом захисника України.

Володимир Фесенко: Тут є і державне свято, але це також завжди інформаційний привід для «правих» і націоналістичних сил нагадати про себе, не тільки про історичну дату. Треба віддати їм належне, останні роки вони проводять спільні акції. Це не тільки «Свобода», до неї приєднуються залишки «Правого сектору», люди Яроша, Національний корпус останнім часом нагадує про себе. Те, що «праві» могли протестувати проти законів про Донбас, проти Мінських угод, було зрозуміло. Я був трошки здивований тим, що акції виявилися такими нечисельними.

Радіо Hayat: Чи будуть наповнюватися закони про Донбас і кримським змістом?

Володимир Фесенко: Ухвалено два закони. Один короткий, він про створення умов для мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Сенс цього закону – це продовження на рік дії норм Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей». Це потрібно було зробити з тактичних міркувань, щоб продовжити переговори в рамках мінського мирного процесу. На цьому наполягали наші західні партнери. Ми пішли на такий тактичний варіант – продовжили на рік із застереженнями і умовами, що проведення виборів на Донбасі має бути за українським законом, вимоги до цих виборів там виписані, вони достатньо жорсткі, зокрема щодо того, що там мають діяти українські ЗМІ в повному обсязі до виборів, до виборів мають бути виведені всі найманці, іноземні війська і іноземна військова техніка. Це принципово. Якщо цього не буде, не буде виборів.

Другий закон великий, він про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету над окремими районами Донецької та Луганської областей. Він був ухвалений за основу і має бути проголосований у другому читанні в цілому. Ймовірно, це відбудеться наступного пленарного тижня. Тут одна з головних поправок стосується Криму. Представники кримськотатарської громади Чубаров і Джемілєв та інші депутати запропонували, щоб у цьому законі ще раз був визначений статус Криму.

Радіо Hayat: Назву змінять?

Володимир Фесенко: Ні, не думаю. Наскільки я розумію, назву ухваленого за основу закону не можна міняти, а в перехідні положення можна записати і норму про окупацію Криму, і про необхідність деокупації Криму.

Радіо Hayat: Після проведення цілої мережі виборів у Європі підтримка України якось змінилася? Чи є уже якась втома? Як би ви прокоментували заяву Земана?

Володимир Фесенко: Земан – це Земан. Він своєю заявою створив проблему не для нас, а для Чехії. Цю заяву не варто розглядати як якусь політичну ініціативу, тому що ця ініціатива неприйнятна для нас, Росія не збирається викупати Крим, про це також є заяви, тому це епатажна заява. Земан – це такий політичний суб’єкт, у якого є щось від Трампа, щось від Жириновського. Це людина з радянським комуністичним корінням, у якої є проросійські погляди. Серйозно цю заяву не можна сприймати. Вона не буде мати жодних наслідків, але реагувати на неї треба.

Я кажу, що це проблема швидше для Чехії, тому що в Чехії добре пам’ятають, що є пряма аналогія з Кримом. Це Судети. Там жили німці. Там теж було щось на кшталт референдуму. Чим це закінчилося? Окупацією Чехії, розчленуванням Чехословаччини. Чехи про це пам’ятають, дуже дивно і прикро, що про це забув президент Чехії, але я очікую, що президент Порошенко, виступаючи на Парламентській асамблеї Ради Європи, відреагує на це.

Щодо втоми. У вересні була щорічна конференція «Ялтинська європейська стратегія». Там про Крим ішлося. Одне з гасел конференції: «Зустріньмось в Ялті». Я думаю, що воно утопічне, але постійне нагадування про це дуже потрібне.

Втоми немає, але є проблеми, які трошки витискають українське питання на другий чи третій план. Я б не сказав, що це погано. Я б не хотів, щоб наша країна була на місці Північної Кореї або Сирії. На першому плані ми тоді, коли з’являється велика воєнна подія або великий конфлікт. Краще нехай говорять про реформи, про боротьбу з корупцією, про стабілізацію, ніж про якийсь новий військовий конфлікт. У цьому сенсі я вважаю, що увага до України є, вона проявилася влітку в цілій низці великих політичних подій, пов’язаних з Україною. В липні була ціла низка візитів - Генсек ООН, Парламентська асамблея Ради Європи, представники Ради НАТО, Держсекретар США.

Волкер, на відміну від Вікторії Нуланд, демонструє принципову позицію щодо України. Це дуже дратує росіян. Те, що Волкер як спецпредставник США з питань України визнає факт окупації Донбасу, говорить про те, що питання Донбасу і Криму треба вирішувати у зв’язці, те, що він називає Росію агресором, свідчить про принциповість його позиції. Я оцінюю його публічну політичну позицію дуже позитивно.

Радіо Hayat: Як ви оцінюєте прийняті закони? Чи приймуть бюджет до Нового року?

Володимир Фесенко: У нас дуже рідко виникають проблеми з провалом бюджету. Я думаю, що проблеми будуть з медичною реформою, але бюджет ухвалять. Є певні позитивні економічні тенденції, країна поступово виходить з кризи. Щодо бюджету легше домовлятися з депутатами.

Щодо ухвалених законопроектів я скажу, що це дуже серйозні кроки. Судова реформа неоднозначна, будуть певні корекції, але вона була необхідна для запуску роботи нового складу Верховного Суду. Пенсійна реформа дуже важлива, там є певні проблемні моменти, людям доведеться звикати до легальних сплат до пенсійного фонду, але вже зараз 9 мільйонів пенсіонерів отримують додаток до пенсії, створюються передумови для поступового подолання дефіциту пенсійного фонду. 

Джерело: Радіо Hayat

QHA