КИЕВ (QHA) -

Секретар парламентського комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Наталія Веселова розповіла журналісту Едуарду Солодовнику в ефірі Радіо Hayat чого очікувати пенсіонерам після прийняття пенсійної реформи.

Радіо Hayat: Зараз точаться дискусії стосовно пенсійної реформи. Що очікує на пенсіонерів?

Наталія Веселова: У четвер минулого тижня ми повинні були почати розгляд законопроекту 6614 уже в другому читанні. Це урядовий законопроект, який називається Закон “Про підвищення пенсій”. Законопроект важко назвати реформою. Він спрямований на осучаснення, підвищення пенсій, але зміни форми пенсійної системи там не передбачено. Розгляд цього законопроекту не розпочато, тому що не закінчено розгляд законопроекту про судову реформу. Там близько 5 тисяч правок, розглянуто близько тисячі, тому не знаю, на який час затягнеться розгляд попереднього законопроекту.  Поки ми його не закінчимо, ми не зможемо зайнятися урядовим пакетом про підвищення пенсій, але уряд уже заявив, що йому нічого не заважає підвищити пенсії з першого жовтня. Це можна зробити двома шляхами: або провести індексацію пенсійних виплат, або просто зробити відповідні доплати, якщо ми проголосуємо урядовий пакет законопроектів про підвищення пенсій у жовтні.

Головна помилка уряду в тому, що перед тим, як робити обіцянку, що парламент прийме якийсь закон, підготовлений ним, не було ніякого діалогу з парламентом, не було навіть конструктивної співпраці на рівні профільного комітету. Я як секретар комітету декілька разів зверталася, голова комітету зверталася до міністра соціальної політики, щоб отримати бачення пенсійної реформи. Це нормальна практика в нормальних країнах. У нас відбулося трішечки по-іншому: законопроекти розробили з експертною групою, їх обговорювали з МВФ, зі Світовим банком, з Радою реформ, але не обговорили з парламентом. Коли парламент побачив цей законопроект, за який треба було дуже швидко проголосувати,  депутати почали звертати увагу на те, що у цьому законопроекті дуже багато норм, які погіршують становище і нинішніх пенсіонерів, і майбутніх.

Було внесено дуже багато правок, більше 2000. Трохи більше 400 правок були підтримані комітетом, всі інші, більше 1000, були відхилені, тому законопроект про підвищення пенсій може спіткати та ж доля, що і законопроект про судову реформу. Всі ці 1000 правок можуть ставити на підтвердження, знову буде затягування розгляду цього законопроекту.  Все це відбувається через відсутність діалогу між урядом та парламентом, хоча парламент просив обговорити принципові питання, тому що для нього було неприпустимим підвищення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, неприпустимим було зниження коефіцієнта розрахунку пенсій, зараз він 1,35, а уряд пропонує 1. Тут порушуються не лише права українських пенсіонерів на отримання гідної пенсії, а й порушуються міжнародні конвенції, підписані Україною і Міжнародною організацією праці. Це вимоги щодо коефіцієнта заміщення не менше 40%. Людина звикла жити на певну суму, на свою зарплату, коли вона виходить на пенсію,  вона повинна отримувати не менше 40% від тієї суми. Коефіцієнт 1,35 якраз коригував цю суму у межах 40%. В інших країнах Європи цей коефіцієнт сягає 50 – 60%. Людині тепер буде доводитися обирати, як жити, на 20% від того, на що вона звикла жити, будучи економічно активною.

Народні депутати подавали правки не тому, що хочуть затягнути процес, а тому що вони хочуть захистити права і нинішніх пенсіонерів, і тих людей, які будуть виходити на пенсію.

Дуже багато дискусій навколо того, яким чином можна стимулювати людей сплачувати більші внески до пенсійного фонду. Та система, яка зараз діє, яку пропонує уряд, не мотивує людей сплачувати податки та внески до пенсійного фонду, тому що вони не бачать гарантій з боку уряду щодо гідного забезпечення після досягнення пенсійного віку.

Радіо Hayat: На презентації Гройсман казав, що з 12 мільйонів пенсіонерів 8 мільйонів отримують тільки мінімальну пенсію (1312 гривень) з травня цього року, яка становить лише 50% вартості споживчого кошика. Середній розмір пенсії по Україні 1828 гривень на 01.04.2017 року. Тобто більшість пенсіонерів зараз живуть за межею бідності?

Наталія Веселова: Так, пан Гройсман ще не згадав про жінок, на яких була спрямована так звана реформа Тігіпка. Вони обирали, чи виходити з урахуванням пенсійного віку, чи виходити в 55 років, але відмовитися від майбутніх перерахунків.  Ці жінки отримують зараз 949 гривень.

До того ж у нас є певна дискримінація щодо державних службовців. Я знаю, що державних службовців дуже не люблять, але давайте згадаємо про тих державних службовців, які працюють у самих низах, які отримують 1500 гривень зарплати, спілкуються безпосередньо з людьми, на них спрямовується весь негатив, який люди не можуть донести до уряду, до президента, до парламенту. Це ті люди, які першими приходять на допомогу, коли людина опиняється в якомусь скрутному становищі. Ці люди зараз позбавлені можливості отримати гідну пенсію. Людина, яка іде на державну службу, зобов’язується не працювати ніде, окрім державної служби. Це не значить, що у неї немає таланту займатися підприємницькою діяльністю, вона просто спрямовує свою роботу на служіння державі. До 2015 року з її зарплати утримувалося більше відсотків ЄСВ.

У нас дуже багато дискримінованих пенсіонерів. Уряд спрямовує свої зусилля на те, щоб поліпшити їхній стан, але його зусиль недостатньо. Уряд не говорить про те, де він збирається брати 40 мільярдів гривень, які закладає на підвищення пенсій, яке буде поетапним. Уряд говорить, що вони візьмуть ці кошти з підвищення мінімальної заробітної плати. Але за рахунок кого будуть здійснюватися ці надходження? За рахунок бюджетників?

Яким чином мотивувати людей сплачувати всі ці податки та внески? Мотивом може бути накопичувальна пенсійна система. Це те, що ми пропонували уряду, те, що уряд не хоче реалізовувати. 59 народних депутатів стали співавторами законопроекту 6677 про запровадження другого накопичувального рівня. Він закладений чинним законодавством ще у 2003 році. Це Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яким передбачена трирівнева пенсійна система. Зараз у нас діє тільки перший рівень (солідарний) і третій (недержавні пенсійні фонди – неприбуткові організації, які займаються збереженням пенсійних активів на індивідуальних рахунках). Про недержавні пенсійні фонди мало говорять, але вони є, вони працюють з 2005 року, зараз їх 64 в Україні. Я люблю розказувати одну історію: є пенсійний фонд, він реєструвався у Донецьку, його клієнтами були працівники Донецького аеропорту, люди отримують пенсії з цього фонду, кошти збережені. Основне завдання недержавних  пенсійних фондів – не просто зберегти кошти, а зберегти їх від інфляції.

У нас немає лише другого пенсійного рівня. Нашим законопроектом передбачено, що ці кошти, які будуть надходити на другий рівень, будуть зберігатися на індивідуальному рахунку кожної людини, який вона буде відкривати в недержавному пенсійному фонді, тому що практика показала, що держава  - не досить ефективний управлінець. Нашим законопроектом  ми пропонуємо недержавним пенсійним фондам та компаніям з управління активами здійснювати управління цими коштами, а контроль за цим процесом ми доручаємо державі – комісії з управління цінними паперами та фондовим ринком. Один цей закон нічого не змінить, потрібно реформувати комісію.

Якщо буде запроваджений другий накопичувальний рівень, то ті люди, які зараз працюють, сплачують внески у пенсійний фонд, але не впевнені, чи будуть вони отримувати пенсію, отримають додатковий шанс на додаткову пенсію. Якщо людина буде здійснювати внески на другий накопичувальний рівень, то в неї буде гарантія отримання другої складової пенсії.

Радіо Hayat: Чого нам не вистачає з 2003 року, щоб провести цю реформу?

Наталія Веселова: У 2003 році, можливо, не вистачило політичної волі. Реформу відтермінували до 2007 року, хоча у Польщі закон про недержавне пенсійне страхування прийняли під ялинку 1998 року, а з першого січня 1999 року накопичувальний рівень почав працювати. 85% накопичувального рівня інвестується в економіку Польщі. Крім того, що це гарантія людям, це ще й створення внутрішнього інвестора.

Якщо накопичувальний рівень буде запроваджений з першого січня 2019 року, то у цій системі за 10 років ми можемо створити інвестиційний фонд розміром 500 мільярдів гривень. Це виходить за межі соціальної сфери і входить в коло фінансової сфери.

Ви питали, чому у нас не здійснюється пенсійна реформа. Солідарну систему дуже вигідно використовувати як адмінресурс на виборах. Я сподіваюсь, що цей уряд не повторить помилку колишніх урядів, коли під вибори виплачують додаткові кошти з бюджету своїм потенційним виборцям.

Уряд розуміє, що потрібна накопичувальна система, але пропонує запровадити її з 2021 року. Неприпустимо давати якісь доручення майбутньому парламенту, майбутньому уряду. Ми повинні взяти на себе відповідальність і зробити цей крок. Ми боремося з тіньовою економікою, але ми не можемо побороти її штрафами, перевірками, треба мотивувати пряником. Коли люди розуміють, що кошти можуть передати своїм дітям, онукам, це мотивує. Недержавні пенсійні фонди працюють майже так, як банки. 

Радіо Hayat: В чому зараз ризики для переселенців-пенсіонерів? Чи відчувають вони турботу держави?

Наталія Веселова: Це той біль, яким я займаюся три роки. Я сама є переселенкою з Донецька, до мене звертаються багато пенсіонерів, бо є випадки, коли потрібне втручання. У нас нормальні закони, але під них створюються такі підзаконні акти, які суперечать не лише цьому закону, а ще й Конституції України. Кожен громадянин України може користуватися правом отримувати пенсію. Якщо почитати закон, то нічого не заважає громадянам, які проживають на непідконтрольних територіях, отримувати свої пенсії.

Радіо Hayat: Тим громадянам України, які живуть у Криму, треба їздити на материкову Україну, щоб отримати пенсію?

 

Наталія Веселова: Ситуація в Криму і на Донбасі трошечки різна. Громадяни України, які з якоїсь причини прийняли російське громадянство, можуть отримати пенсію в російських пенсійних фондах, які діють на окупованій території. Я не кажу, що приймати російське громадянство – це вихід з ситуації. У нас в Херсонській  області є управління соцзахисту та пенсійного фонду. Люди можуть приїхати, перереєструватися і отримати українську пенсію.

Для тих, хто живе на непідконтрольних територіях Донецької і Луганської області, ситуація дуже складна. Постановою Кабміну передбачено, що людина повинна отримати статус внутрішньо переміщеної особи для того, щоб отримувати українську пенсію. Тоді людина постає перед вибором: не отримувати пенсію або дурити державу і говорити, що вона є переселенцем. Але пенсія – це не соціальна виплата, адже людина під час здійснення трудової діяльності робить страхові внески.

Ми пропонуємо своїм законопроектом 6692 механізм, коли людина проходить фізичну ідентифікацію і отримує свої кошти.

Радіо Hayat: Коли буде прийнята пенсійна реформа? Коли пенсіонери відчують турботу держави?

Наталія Веселова: Можливо, з жовтня пенсіонери отримають підвищення пенсії. Якщо говорити про справжню пенсійну реформу, то ми як депутати робимо все можливе, щоб запровадити другий накопичувальний рівень хоча б з першого січня 2019 року або раніше.

Источник: Радіо Hayat

QHA