КИЕВ (QHA) -

В інтерв’ю з директором Центру адвокації Української Гельсінської спілки з прав людини Борисом Захаровим кореспондент радіо «Hayat» отримав роз’яснення щодо дотримання прав людини на тимчасово-окупованих територіях України та обговорив питання ефективності роботи органів влади стосовно цієї категорії громадян.

Окрім того, правозахисник роз’яснив, які підозри щодо порушення прав людини з боку представників правоохоронних органів існують після штурму працівниками МВС наметового містечка під українським парламентом 3 березня 2018 року.

Радіо Hayat: У п’ятницю, 2 березня 2018 року, президент України Порошенко підписав, так званий, ЗУ про реінтеграцію. У результаті, коли буде опублікований цей документ, суттєво зміняться підходи до окремих питань, зокрема, щодо АТО.  На зміну Антитерористичній операції приходить нове формулювання — спеціальна операція, а саме  заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. Які ризики містяться в цьому ЗУ щодо дотримання прав людини?

Борис Захаров: Узагалі змінився підхід на краще. Давайте говорити про позитивні і негативні речі. Цей закон треба було ухвалювати давно, з початку окупації та анексії. Річ у тім, що таке обговорення було навіть у травні 2014 році, ЗУ пропонувався про гібридну агресію, який серйозно обговорювався. Але боялися, що якщо це буде не АТО, то це як оголошення війни РФ та може стати для неї приводом для повномасштабної агресії.

Тому пішли іншим шляхом — назвали АТО, яка потім швидко перетворилася на справжню війну із застосуванням важкого озброєння. Щодо закону про реінтеграцію, то позитивним у ньому є те, що агресія названа агресією, а конфлікт, відповідно — конфліктом, а також той факт, що компетенція перейде від СБУ до армії.

Щодо негативних речей, взагалі не врахований захист цивільного населення та його права під час конфлікту, вони не прописані. Є визначення повноважень державних органів і абсолютно упущено цей момент — захист цивільного населення, механізми міжнародного, гуманітарного права у цій ситуації. Це треба виправляти, ухвалюючи новий, окремий закон, яким треба вносити правки до різноманітних законодавчих актів.   

Радіо Hayat: А чому стільки носилися з цим документом (закон про реінтеграцію — ред.) і не показали його, не дали ознайомитися правозахисникам?

Борис Захаров: Ми цей документ читали, зробили деякі заяви, але тут питання до профільних комітетів ВРУ. Нам все ж таки доведеться ухвалювати новий закон у рамках концепції перехідного правосуддя. Зараз при омбудсмені створено робочу групу, УГСПЛ ще з 2015 року серйозно займається правосуддям перехідного періоду, механізми якого мають бути застосовані в Україні.

Радіо Hayat: Пане Борисе, не можу обійти увагою питання, які стосуються штурму працівниками МВС наметового містечка під ВРУ 3 березня 2018 року. На вашу думку, що відбулося? Про що свідчать дії влади і які права громадян України було порушено під час здійснення процесуальних дій правоохоронними органами?

Борис Захаров: Думки правозахисників щодо цього серйозно розбіглися. Спочатку піднявся ґвалт у соціальних мережах, скрізь, що це майже можна порівняти з діями правоохоронців під час розгону майдану18–19 лютого 2014 року, але це абсолютно маніпулятивне порівняння.

Тому що не можна порівняти ані форму протесту, ані його пропорційність, а також дії влади у цьому випадку. Узагалі протест є природною реакцією народу на дії влади. Якщо влада узурпується, робиться тоталітарний режим, змінюється курс країни, застосовується насильство з боку держави до людей, причому абсолютно ненормально та непропорційно, як було у випадку коли розганяли студентів 30 листопада, це одна справа.

Інша справа, коли у демократичній державі протестувальники висувають політичні вимоги — Закони про імпічмент та вибори, антикорупційний суд. Але я перепрошую, для цього абсолютно необов’язково перекривати дорожній рух, кидатися на правоохоронців, бити їх, озброюватися, одягати шоломи, тримати холодну зброю та ховати гранати в наметовому містечку, як стверджують правоохоронці.

Тому ніяке порівняння з подіями, які мали місце на Майдані тут не можна робити і це є маніпуляціями. Натомість, під час розгону наметового містечка, з тих відео, що я бачив, тієї інформації, що я маю та надав офіс омбудсмена дійсно, є низка доволі серйозних порушень прав людини.

Зокрема, права на свободу та особисту недоторканість. Затримали дуже багато людей (у ЗМІ фігурувала цифра 111 чоловік — ред.), які не мали відношення до опору поліції, і доправили їх до Шевченківського та Печерського райвідділків, як свідків. А якщо вони не хочуть йти як свідки? Таким чином, маємо порушення права на свободу та особисту недоторканість.

Поліція каже, що не було порушень, але для з’ясування істини треба провести ефективне розслідування та покарати винних за порушення прав людини.

Чи було порушення у вигляді непропорційного застосування сили? Перепрошую, коли в тебе летить каміння та чиниться фізичний опір поліції з битами, і тому подібними речами. Чи були дії правоохоронців пропорційними знову ж таки має встановити слідство. Дійсно, 11 розбитих голів викликає певне занепокоєння. Але я не бачив на жодному відео від 3 березня 2018 року, щоб правоохоронців, яких дехто порівнює з міліцією 2014 року, щоб людину, яка лежить та не чинить опір добивали, били кийками, і таке інше, тут такого не було.

Радіо Hayat: Тобто правоохоронці тримали себе в межах чинного законодавства?

Борис Захаров: Я не впевнений. Завжди є ефект виконавця і треба це розслідувати. Хоча певне занепокоєння у непропорційному застосуванні сили є, але це не було так надмірно і так брутально, як під час Майдану. Усі ці порівняння абсолютно неприпустимі та маніпулятивні.  

Треба з’ясовувати, чи було з боку правоохоронців порушення щодо непропорційного застосування сили, перевищення службових повноважень, права громадян України на особисту недоторканість. Окрім того, на більшій частині правоохоронців не було відповідних нагрудних знаків (жетонів — ред.).

Я також бачив відео, на якому поранену, майже непритомну людину правоохоронці передають лікарям у кайданках та у швидку допомогу, кажучи, там їх знімуть. Це абсолютно неправильно, тому що є жорстоким поводженням. Тут я вважаю, що дії правоохоронців є порушенням прав людини.  

Радіо Hayat: Яке покарання загрожує правоохоронцям у випадку, якщо перевищення повноважень чи погане поводження з людиною буде доведено?

Борис Захаров: Треба проводити розслідування. Обрання покарання залежить від ступеню порушення. Це може бути догана, звільнення або порушення кримінальної справи та відповідальність за кримінальним кодексом. Якщо це, наприклад, кваліфікується як катування, але я, чесно кажучи, не бачив таких прикладів

Окрім того, трьом журналістам перешкоджали їхній професійній діяльності, навіть був вчинений напад — бризкали газовим балончиком. Це порушення Закону та свободи слова, що є брутальним порушенням прав людини, і за це правоохоронці мають відповідати.

Тут треба зазначити, що усі ці події фільмувалися і знімалися на камери журналістів та оперативників, тому є усі можливості для проведення ефективного розслідування під контролем громадськості.

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

QHA