СИМФЕРОПОЛЬ / Акмесджит (QHA) -

Про пошук форми проведення заходів, затребуваність української пісні, досвід кримських татар і необхідність підтримки політв’язнів у другій частині інтерв’ю для радіо «Hayat» розповіла представник Українського культурного центру Криму Олена Попова.

Радіо «Hayat»: Які ви бачите найближчі перспективи діяльності центру? Чи існують можливості для розширення його діяльності?

Олена Попова: Можливість є, потрібні ідеї. У тому й проблема, коли людей мало, то ідей теж бракує. Але ми увесь час думаємо в цьому напрямку. Наприклад, одна з ідей у нас була проводити заходи в Кримському етнографічному музеї, щоб використовувати цей майданчик.

Ми там провели одне наше таке невеличке засідання, запросили майстринь з вишивки і люди вишивали й спілкувалися. Але керівництву музею не сподобався такий формат, бо захід начебто пасивний. Ми висловили готовність змінити форму заходів, написали пропозиції. Але, нажаль, на сьогодні робота у цьому напрямі припинена. Зрозуміло, що музею ми непотрібні. Незважаючи на це, ми й надалі шукаємо відкриті майданчики, щоб розповідати про українську культуру.

Радіо «Hayat»: Які заходи для популяризації української культури були проведені у 2018 році?

Олена Попова: 25 лютого цього року в Сімферополі на день народження відомої української поетеси Лесі Українки ми провели літературні читання, запросили музикантів. І хоча вірші її авторства у цей день не співали, але там лунало українське слово, музика. До речі, у Сімферополі одна зі студій успішно провела дві вечірки української пісні, ми там були у якості глядачів. Причому квитки на обидва заходи розібрали упродовж двох днів. На концерт прийшло майже сто людей, переважно — молодь.

Під час концерту люди підспівували, було очевидно, що їм хочеться це чути, слухати. Ще ми провели захід до Дня народження Шевченка (Тараса Шевченка — ред.) з покладанням квітів до пам’ятника, з літературною вікториною, читанням віршів. А кожної неділі ми збираємося на майстер-класи з вишивки в одній з бібліотек Сімферополя.

Радіо «Hayat»: Чи відчувається в Криму тиск з боку українофобів?

Олена Попова: Ви знаєте, вони теж знають закон і усвідомлюють, що у випадку, якщо будуть дуже активні, то відповідно до російського законодавства. доведеться відповідати, наприклад, за розпалювання міжнаціональної ворожнечі або екстремізм.

Щось не дуже приємне пишуть про нас російські журналісти, але я спеціально не відстежую. Чесно кажучи, може кримчани не такі агресивні або ми не потрапляли поки що у складні ситуації, але зараз я не можу згадати випадків, коли тут до нас ставилися дуже негативно.

Радіо «Hayat»: Ви відвідуєте засідання «Кримської солідарності», чи є у вас спільні проекти — зокрема, щодо підтримки дітей політв’язнів?

Олена Попова: Нам дуже цікавий досвід кримських татар і те, як вони протистоять тиску на свою адресу. Окрім того, нам дуже важливо їх підтримати. Дійсно, ми провели майстер-клас з малювання саме для дітей політв’язнів, готові продовжувати цей досвід.

На початку тієї зустрічі я сказала дітям, що Крим — наш спільний дім, в якому українці й кримські татари хочуть і мають бути разом. Бо якщо в домі немає злагоди, дружби, то це погано. Для нас важливо бути поруч, вчитися, отримувати підтримку один від одного, бо ми не завжди маємо її серед свого осередку.

Радіо «Hayat»: Чи відстежуєте ви перебіг політично-вмотивованих судів над кримськотатарськими активістами, проукраїнськими кримчанами?

Олена Попова: Відстежуємо, оскільки це дійсно важливо, і ми вважаємо, що це частина захисту культури. Бо культура — це, перш за все, люди, як можна їх залишити? Коли ми приїхали вперше на одне з засідань, то побачили там лише трьох слухачів, які підтримували людину на лаві підсудних. Але у таких випадках дуже важливо сказати людині слова підтримки, потиснути руку чи хоча б помахати нею. Саме це дозволяє витримувати у наших складних умовах, зберігати характер, силу волі.

Радіо «Hayat»: Так звана влада Криму неодноразово проводила зібрання, на яких намагалася нівелювати українську ідею та її символи. Чи примушують вас сьогодні брати участь в подібних заходах?

Олена Попова: Ні, нас не змушують. Колись намагалися спокусити допомогою, приміщенням. Але ми не вважали за потрібне це розглядати, бо якщо для Українського культурного центру буде надано приміщення, то треба буде відпрацьовувати, — повторювати те, що кажуть, оскільки безкоштовно нічого не буває.

Нещодавно ми відвідали захід Кримського етнографічного музею за участі Української громади Криму — офіційної організації, яку створили у 2015 чи 2016 році. Там можна було побачити, як люди відпрацьовують кошти і преференції. Це тоді, коли члени цієї громади прийшли і російською мовою швиденько все розповіли та пішли. Ми не хочемо подібного досвіду, тому маємо власну незалежну думку й долю.

Дякуємо Вам за цікаву бесіду!

QHA