КИЕВ (QHA) -

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука розповів в ефірі Радіо Hayat про недоліки закону і особливості державної політики щодо тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей та про роботу щодо відновлення інфраструктури Донбасу.

Радіо Hayat: Надайте оцінку так званому законопроекту про реінтеграцію Донбасу. Які він містить недоліки, на вашу думку?

Георгій Тука: Перший головний недолік, як на мене, полягає у тому, що це не закон про реінтеграцію, не закон про деокупацію. Це закон про особливості державної політики.

Це вже закон, але він ще не набув чинності. Мене дуже турбує нечіткість формулювань, які містяться у тексті.

У статті 10 сказано, що "з метою забезпечення життєво важливих інтересів суспільства і держави під час відсічі збройної агресії" існує перелік повноважень, які надаються Збройним силам, підрозділам поліції, Національній гвардії, які працюють на тій території, що називається зоною безпеки.

Ці обмеження дуже турбують переважну більшість наших європейських партнерів і Сполучені Штати. Є певні досить великі застереження з боку тих організацій, які займаються захистом прав людини. На жаль, це формулювання (“з метою забезпечення життєво важливих інтересів суспільства”) досить розпливчате, воно не конкретизоване. Якщо військовослужбовці Збройних сил вирішать оглянути чийсь приватний автомобіль, то людина потім зможе оскаржити їхні дії в судах. Нашим правоохоронцям доведеться доводити в судах, що вони діяли саме задля забезпечення життєво важливих інтересів суспільства. Не думаю, що це найкраще формулювання.

Друге питання, яке міститься у тексті, стосується того, що відсутні запобіжники зловживань. Такі запобіжники були в тексті закону про воєнний стан. З моєї точки зору, їх можна було скопіювати і додати в текст цього закону. На жаль, цього не було зроблено.

Радіо Hayat: Чи планують відновлення хоча б частини інфраструктури у населених пунктах прифронтової зони цього року? Які вживатимуться заходи для покращення життя тамтешніх жителів?

Георгій Тука: І планують, і вже зараз роблять. Тривають випробування (можливо, вже завершені, я сьогодні ще не отримував звіту) нового газогону на Авдіївку та навколишні села. Це дасть можливість забезпечити мешканців населених пунктів газом і не залежати від того газу, який вони отримували з боку окупованої Донеччини. Окрім того, постійно відбувається відновлення житлового фонду. Міністр перебував у Покровську Донецької області 26 січня, де відбувалося відкриття нової водонапірної вежі, яка була побудована за сприяння Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Мета цієї нової водонапірної вежі — покращити водозабезпечення навколишніх сіл вздовж лінії розмежування. Обстріли постійно тривають. Це унеможливлює повне відновлення інфраструктури.

Радіо Hayat: Що необхідно для налагодження соціального діалогу з людьми, які проживають на непідконтрольних територіях Донбасу. Які складові цього діалогу і які умови дозволять його налагодити?

Георгій Тука: Найголовніше — це спілкування, спілкування з людьми, які мешкають і на окупованій території Луганщини і Донеччини, і на території окупованого Криму. Не можна дозволити собі розкіш робити ізоляцію, самостійно відмежовувати таким чином ці території, бо території — це винятково географічне поняття, найголовніше — це наші співгромадяни. Я два тижні тому був у відрядженні в Лондоні і мав зустріч з керівництвом підрозділу, який називається Офіс з комунікацій Кабінету міністрів. Я, відверто кажучи, зніяковів, коли мені люди, які працюють в цій установі, надали інформацію про їхній бюджет — 300 мільйонів фунтів стерлінгів. Тобто, Британія розуміє важливість вибудовування комунікацій як з мешканцями Північної Ірландії, так і всередині Великої Британії. На жаль, нам про це можна лише мріяти. У нас розроблені та існують декілька проектів. Це поновлення мовлення на контрольованих територіях, маємо також спроби робити мовлення на непідконтрольних територіях.

Коли я був на Луганщині, під час прямих ефірів у місцевій телекомпанії мені телефонували люди з окупованих територій і ставили питання, тобто люди дивляться.

Є три проекти — друковані видання, які розповсюджуються вздовж лінії розмежування і, зокрема, на КПВВ, щоб люди, які постійно курсують, мали можливість брати з собою ці видання і везти їх додому на окуповану територію. За даними Держприкордонслужби, за 2017 рік 11,5 мільйона громадян перетнули лінію розмежування. Виходячи з того, що за даними соцопитувань понад 80% мешканців Донецької і Луганської областей довіряють тій інформації, яку вони отримують від рідних і близьких, сусідів, а не з телебачення чи інтернету, не використовувати таке джерело інформації як самі мешканці, які постійно курсують, було б на межі злочину проти своїх громадян, тому ми намагаємося це використовувати.

На жаль, ми маємо певні проблеми з фінансуванням цих проектів, але тут нам допомагають наші західні партнери.

Радіо Hayat: Відкриття справ про колабораціонізм — це інструмент налагодження діалогу або вимушений тимчасовий захід?

Георгій Тука: У нас відсутня відповідальність за колабораціонізм. У нас навіть немає такого поняття в юридичній площині. Є три законопроекти про так зване запобігання колабораціонізму. Вони навіть не розглядалися у Верховній Раді.

На жаль, в законі про особливості державної політики міститься пункт, який мене бентежить. У другій статті є абзац про те, що особи, які беруть участь у збройній агресії РФ або залучені до участі в окупаційній адміністрації РФ, несуть відповідальність за діяння, що порушують законодавство України. Ті люди, які тримають зброю в руках, вже несуть кримінальну відповідальність. 25 січня один з росіян, який був взятий у полон на Луганщині, отримав вирок — 10 років позбавлення волі. Тому я не розумію, навіщо це питання в тілі цього закону. Щодо залучених в окупаційній адміністрації РФ є величезна кількість запитань. По-перше, немає юридичного трактування, що таке окупаційна адміністрація. По-друге, що значить “залучені до участі”? Працівники, умовно ДСНС, які займаються гасінням пожеж, за уявою деяких наших депутатів і політиків, беруть участь у співпраці з окупаційною адміністрацією. Ми їх теж будемо засуджувати?

Окрім того, на мою думку, є величезна кількість людей, які далеко не завжди за переконаннями опинилися на окупованих територіях і вимушені співпрацювати. Це, наприклад, працівники соціальних служб. Ми будемо засуджувати їх за те, що вони розвозять пенсії і доглядають за людьми похилого віку? Якщо ми схвалимо таку тезу, то величезну кількість людей ще до звільнення, до повернення української влади, ми оголосимо злочинцями. Таким чином, ми власними діями штучно збільшимо опір поверненню України на окуповані території. Чи варто це робити? Я переконаний, що ні.

Радіо Hayat: Як ви оцінюєте ефективність діяльності військово-цивільних адміністрацій, які діють на підконтрольній Україні території Донбасу? У чому основна складність обліку збитків на підконтрольній Україні території, де зараз тривають бойові дії?

Георгій Тука: Військово-цивільні адміністрації — це дуже дієвий механізм, який був запропонований президентом і парламентом, адже відбувалося чимало ситуацій, коли формальні мери міст, керівники і члени рад просто тікали. У результаті населені пункти залишалися без належного керування. Тоді був запропонований цей механізм військово-цивільної адміністрації. Фактично люди, які очолюють військово-цивільні адміністрації, здійснюють персональне керівництво. Мене це дуже тішить, бо я завжди виступав за персональну відповідальність, а не за колективну безвідповідальність. Чи ефективно? У різних випадках по-різному. Оскільки ККД залежить передусім від керівника, то там має бути присутня саме персональна відповідальність. На жаль,  є чимало випадків, особливо у маленьких населених пунктах вздовж лінії розмежування, коли знайти бажаючих очолити військово-цивільну адміністрацію дуже складно. Ні серед місцевого населення, ні серед військовослужбовців, які там несуть службу, бажаючих черга не стоїть. Керівник військово-цивільної адміністрації фактично стає посередником між місцевим населенням, ЗСУ та центральними органами виконавчої влади. Це дуже складно на емоційному рівні. Водночас я хочу зазначити, що, якщо взяти більш високий рівень — адміністрацій Луганської та Донецької області, я спостерігаю дуже суттєву різницю в ККД не на користь моєї рідної Луганщини.

Радіо Hayat: Для того, аби припинити досить прибуткову діяльність двох підприємств в Криму, які належать олігарху Дмитру Фірташу, треба скасувати закон про вільну економічну зону. Чого для цього не вистачає?

Георгій Тука: Я про це вже неодноразово казав. Річ у тім, що цей закон був прийнятий у 2014 році. Я його вважаю суто корупційним. На сьогодні на території Криму існують два підприємства, які формально здійснюють свою господарську діяльність в межах законодавчого поля України. Це Кримський содовий завод та Кримський титан. Обидва ці підприємства належать пану Фірташу. Що зробив цей наш український олігарх? Він створив фірми-близнюки, зареєстрував їх в юридичній площині РФ, сплачує там всі податки. Якби все було тільки так, ці фірми підпали б під санкції, він не мав би можливості продавати продукцію цих підприємств назовні. Для уникнення санкцій була створена так звана вільна економічна зона Крим. Він підкладає під  зовнішньоекономічні контракти документи, які свідчать про те, що він працює в Україні, продукція надходить з України. Разом з тим він не сплачує жодної копійки до українського бюджету, бо це вільна економічна зона. Я б дуже сподівався, що в законі про особливості державної політики міститься пункт, згідно з яким цей закон визнається таким, що втратив чинність, але я поки не бачив, як і ніхто, остаточний варіант закону, який був проголосований у Верховній Раді. Як мені сказали самі депутати, саме ця стаття не знайшла підтримки у залі Верховної Ради, вона не буде міститись у тексті закону. Оцінку цьому має дати наше суспільство.

QHA