КИЕВ (QHA) -

Помічник голови Державної прикордонної служби України полковник Олег Слободян у студії Радіо Hayat розповів журанлістові Едуарду Солодовнику про плани щодо укріплення українського кордону з Росією.

Радіо Hayat: Яким чином реформа торкнулася Державної прикордонної служби як елемента сектору цивільної безпеки?

Олег Слободян: Реформування на даному етапі ми змушені робити під тиском передусім зовнішніх обставин. До 2014 року Державна прикордонна служба розвивалася як виключно правоохоронний орган, хоча мала статус правоохоронного органу спеціального призначення. Військова складова була на мінімальному рівні, що негативно відобразилося на системі охорони кордону під час трагічних подій 2014 – 2015 років. Сама зміна логіки дій підрозділів Державної прикордонної служби на даному етапі полягає в відновленні військової компоненти, переоснащенні наших підрозділів, а це тягне за собою і відповідну зміну програм підготовки, зміну логістичних процесів, закупівлю озброєння і техніки тощо.

На даний момент ситуація кардинально відрізняється від тієї, яка була у 2014 році. На той період у нас в службі було трошки більше 10 БТР, які були в напівробочому стані. На даний момент у нас в достатній кількості є броньована техніка (це не тільки БТР, це броньовані автомобілі світового класу). Зараз ми говоримо і про створені комендатури швидкого реагування, їх у нас три, які насамперед працюють як підрозділи посилення в зоні АТО. Ці підрозділи мають у своєму складі і протитанкові організаційні одиниці, і мають групову зброю. Це ефективні мобільні сили, готові до дій в умовах агресії з боку російсько-терористичних військ. Ця організаційно-штатна структура потягнула за собою і зміну програм підготовки особового складу, це стосується і програм підготовки офіцерського складу в академії, і програм підготовки молодшого рядового складу у навчальному центрі. Підвалини для подальшого розвитку Державної прикордонної служби закладені. Ми зараз розвиваємося за двома основними напрямками:

  1. Розвиток правоохоронної компоненти;

  2. Розвиток і застосування військової компоненти.

Радіо Hayat:  Рішення переходу до правоохоронної структури у 2003 році було помилковим?

Олег Слободян: Ми не можемо так казати, тому що Державна прикордонна служба не є правоохоронним органом, який розвивається якось окремо від загальнодержавного курсу. Ми завжди розвивалися і діяли в межах загальнодержавної політики та загальнонаціональних програм. На той час ніхто не вважав Російську Федерацію навіть умовним ворогом. Це був стратегічний партнер. За тих обставин ніхто не розглядав загрозу РФ як щось реальне до моменту, поки ситуація не змінилася кардинально.

На той момент розвиток виключно правоохоронної складової негативно відобразився на можливостях Державної прикордонної служби протидіяти зовнішній агресії. Луганський прикордонний загін охороняв ділянку з майже 750 кілометрів. Ця ділянка не була укріплена в інженерному плані, не мала засобів моніторингу кордону, не мала навіть достатньо техніки для того, щоб  висунутись і своєчасно відреагувати на те чи інше порушення, тому перші диверсійно-розвідувальні групи зайшли саме контрабандними шляхами за посередництва тих контрабандистів, які здійснювали цю діяльність. 

Радіо Hayat: Можна трошки торкнутися проекту “Стіна”?

Олег Слободян: Звісно. Необхідність інженерного укріплення кордону саме з Росією в даний момент є для нас очевидною, але на жаль, на це питання не звертали уваги впродовж 24 років незалежності України. І тільки в 2015 році розпочалося масштабне облаштування в інженерному відношенні українсько-російського кордону. Якби це розпочали раніше, ситуація була б іншою. Втрати України в 2014 – 2015  і територіальні, і людські були б меншими. Проект інженерно-технічного облаштування кордону був затверджений урядом у травні 2015 року. З цього моменту розпочалося облаштування кордону.

Росія фактично відмовилася від демаркації нашої спільної ділянки кордону. Було встановлено лише один прикордонний знак на ділянці Чернігівського загону. Це стик України, Білорусі і Росії. Подальшу роботу РФ не проводила, мотивуючи це відсутністю коштів. Ми вже розуміємо, чому так відбувалося.

Що стосується того проекту, організацію якого реалізовує Державна прикордонна служба, то це модель інтелектуального кордону, коли технічні засоби допомагають прикордонникам ефективно моніторити, охороняти та захищати кордон України.

Немає ніякого проекту “Стіна”. Ця назва заводить людську фантазію в глухий кут. Мова йде про кілька рівнів інженерних, технічних, фортифікаційних споруд, лінії вогневого захисту, системи опорних пунктів, які мають бути розташовані вздовж усієї ділянки українсько-російського кордону.

Будь-яка стіна не може захистити будь-яку країну від вторгнення, але своєчасно виявити це вторгнення, упередити його шляхом розгортання сил оборони, дати попередню відсіч, щоб основні сили підтягнулися і розгорнулися, ця система однозначно зможе.

Радіо Hayat:  В ЗМІ лунають чутки про те, що “ЛНР”, “ДНР” Росія відгороджує парканом від своїх кордонів. Щодо Криму кажуть, що російські ФСБшники, які несуть службу на адміністративній межі, теж хочуть відгородитися парканом.

Олег Слободян: Що стосується того, що Росія відгороджується від тих районів Донецької і Луганської областей, які вона тимчасово окупувала, то ми таку інформацію маємо, хоча не можемо контролювати, що відбувається на тій ділянці кордону, яка є тимчасово непідконтрольною (це 409,3 кілометра українського кордону). Але ми маємо інформацію про те, що РФ встановлює малопомітні перешкоди, систему з колючого дроту, тобто обмежує можливість руху для людей або автомобільного транспорту на основних напрямках можливого руху. Подібні  роботи ми спостерігаємо і на інших ділянках кордону. Найбільш масштабних заходів вживають на тимчасово непідконтрольній ділянці кордону.

Що стосується тимчасово окупованого Криму, то укріплення позицій РФ ми спостерігаємо практично постійно.

Радіо Hayat: Ви колись казали, що не підтримуєте стосунків з російськими прикордонниками.

Олег Слободян: Абсолютно правильно. На ділянках з тимчасово окупованим Кримом чи з представниками російсько-терористичних військ на сході нашої країни жодних контактів чи стосунків немає. Що стосується тієї ділянки кордону з РФ в межах Чернігівської, Сумської, Харківської та частини Луганської областей, то там є контакти, але це не ті контакти, які були до 2014 року. Вони обмежені договором про реадмісію та необхідністю складання спільних документів у разі виявлення порушень державного кордону. Ніякого обміну інформацією з РФ немає. Контакти з прикордонниками РФ обмежені максимально, до необхідного рівня, тих випадків, коли цього не можна уникнути.

Радіо Hayat: Сьогодні оголосили вирок Ільмі Умерову. Як ви ставитеся до репресій у Криму?

Олег Слободян: Як громадянин я цікавлюся цією ситуацією, хвилююся за представників кримськотатарського народу, які проживають в Криму. Ця ситуація нічого, крім обурення, не викликає. За моїм враженням, відбувається повторення сталінських років, коли РФ намагається змінити етнічний склад окупованого півострова, щоб уникнути протестів і ризиків. Ми цю ситуацію спостерігаємо не тільки щодо кримських татар, а й щодо зрадників, які опинилися в окупованому Криму, тому що вони всі або фактично звільнені, або переведені до дуже далеких регіонів РФ. Всі вони обмежені в службовому рості.

Радіо Hayat: Загальна протяжність українського кордону становить близько 7 тисяч кілометрів. Ми межуємо з 7 країнами. Нещодавно на території Білорусі відбулися спільні російсько-білоруські навчання “Захід – 2017”. Чи все гаразд було на білоруській ділянці?

Олег Слободян: Ми постійно відстежували ситуацію на кордоні. Ці навчання носили високі ризики, тому що РФ ніколи не робить щось просто так, вони щонайменше переслідують інші цілі, ніж декларують. Всі країни, які межують з Білоруссю, знаходилися в стані високої напруги. Навчання пройшли без серйозних провокацій. Поблизу спільного з Білоруссю кордону проводилися навчання з українського боку. Найгірший сценарій, на щастя, не відбувся.  Водночас продовжує зберігатися ризик, що частина російських військ залишилась на території Білорусі. Ймовірно, ці навчання були такою собі демонстрацією сили та, можливо, репетицією перед ймовірним вторгненням на територію інших держав.

Радіо Hayat: Відносини з білоруськими прикордонниками залишилися на тому ж рівні?

Олег Слободян: З білорусами у нас нормальні робочі стосунки, без зайвих сентиментів, але ефективні в контексті вирішення спільних завдань з охорони державного кордону.

Радіо Hayat:  Чи є потреба здійснювати інженерно-технічне облаштування спільних з іншими країнами ділянок?

Олег Слободян: Укріплювати кордон в інженерному відношенні треба з усіма країнами. Ідеться не про загрози з боку цих країн, а про транснаціональні загрози. Це міжнародні злочинні угрупування. 

Якщо говорити про незаконну міграцію, то для нас такою загрозою є кордон зі Словаччиною. Понад 30% незаконних мігрантів, яких ми затримуємо, це саме кордон зі Словаччиною. Це і кордон з Угорщиною. Якщо говорити про контрабанду цигарок, то це Буковина, Закарпаття, Львівська область, Волинь.

Зараз проекти щодо облаштування кордону в інженерному відношенні відпрацьовуються. Про один з них заявив голова Державної прикордонної служби. Це створення модульних відділень прикордонної служби, які будуть розміщуватися неподалік ділянок кордону, охороняти невеличкі ділянки кордону.

Радіо Hayat: Адмірал Кабаненко каже, що внаслідок анексії Криму Україна втратила 70% військово-морських активів.

Олег Слободян: Якщо говорити про прикордонну складову цього питання, то ми якраз єдині, хто зумів зберегти свій морський потенціал. Ми змогли вивезти корабельно-катерний склад. Нам треба оновлювати корабельно-катерний склад. У 2016 році ми отримали катери оновленого типу.

У нас є реальні перспективи щодо розвитку і оновлення нашого корабельного складу на період до 2020 року. Ми плануємо оновити не тільки катери, а й корабельний склад. Охорона морських кордонів є пріоритетом, враховуючи загрозу з боку РФ.

Радіо Hayat: Нещодавно голова Державної прикордонної служби України працював в зоні АТО і анонсував створення нового регіонального управління.

Олег Слободян: Зараз лінію розмежування в зоні АТО охороняє Східне регіональне управління. В його компетенції 1300 кілометрів як кордону, так і лінії розмежування. Це дуже великий спектр роботи. Щоб підвищити ефективність дій наших підрозділів, було прийняте рішення про створення Південно-Східного регіонального управління (ймовірно, воно так буде називатися), яке буде займатися проблематикою тільки зони АТО.

Джерело: Радіо Hayat

QHA