КИЇВ (QHA) -

Політолог, письменник і викладач Євген Магда розповів журналістові Олександру Вороніну в ефірі Радіо Hayat про вибори в 201 об’єднану територіальну громаду, які відбулися 29 жовтня в усіх областях України.

Радіо Hayat: Наша попередня зустріч була напередодні політичного сезону. Чи виправдалися ваші сподівання щодо очікувань від нього?

 Євген Магда: Я б сказав, що в окремих питаннях ці сподівання навіть перевершили себе, бо український парламент ухвалив закон про освіту, судову реформу, тобто вдосконалив роботу суду, ухвалив пенсійну і медичну реформи. Я доволі скептично до цього ставився напередодні політичного сезону, але сам факт ухвалення оцінюю позитивно. Це показує, що наші парламентарії не завжди ефективно, але все-таки спроможні здійснити якісь зрушення чи зміни, і це, на мою думку, великий плюс.

Радіо Hayat: Голосів самої коаліції явно б не вистачило, і голосувала за реформи ще і опозиція. Які були для неї стимули?

Євген Магда: Не секрет, що резерв коаліції лежить, насамперед, в депутатських групах «Відродження» і «Воля народу» - це біля 40 парламентаріїв, здебільшого, мажоритарників. І вони, зокрема, в питаннях пенсійної реформи усвідомлюють, що можуть прийти до виборця і сказати, що вони за це голосували. А вони вже думають про наступні вибори, і мало вірогідно, що виборча система зміниться, що ми відмовимося від мажоритарної складової. І про це вчора в Канаді навіть говорив прем’єр Володимир Гройсман. Насправді, наші парламентарії, незалежно від їхньої парламентської прописки мають думати про те, як вони підуть на майбутні вибори.

Радіо Hayat: В неділю відбулися вибори в 201 об’єднану територіальну громаду. Як би ви прокоментували результати?

Євген Магда: Є кілька моментів. Перше – явка 48%, а вибори в 201 ОТГ об’єднують близько 2 мільйонів людей. Тобто біля 1 мільйона чоловік вирішили проголосувати. Це висока цифра, вона означає, що людям не байдуже, що відбувається навколо них. Друге – ми побачили суперечку «Батьківщини» і БПП, до того ж від «Батьківщини» виступала насамперед Юлія Тимошенко, а від БПП партійні функціонери. Якщо Тимошенко приділяє таку велику увагу виборам в ОТГ, які вона назвала першим туром президентських і парламентських виборів, то це свідчить про те, що вона усвідомлює їхнє значення. Але з іншого боку, «Батьківщина» не голосувала за децентралізацію. Тобто парадокс: за децентралізацію не голосували, але намагаємося її використати. Третє – де парламентські партії і їхні позиції? Я не побачив на цих виборах ОТГ парламентських партій, окрім БПП і «Батьківщини». Ще Радикальна партія набрала якийсь результат, який корелюється з їхньою позицією у парламенті. А де «Самопоміч», де Опозиційний блок?

Радіо Hayat: Можливо, вони заощаджують кошти на проведення більш перспективної парламентської кампанії?

 Євген Магда: По-перше, до неї ще далеко, по-друге, в нас політичних партій - 353, а ухвалили рішення про вибори в ОТГ - 50, тобто кожна сьома. І це діагноз української політичної системи, що 6/7 політичних партій не беруть участь у політичних виборах в масштабах країни. Це свідчення того, що немає політичної роботи. Я, наприклад, нещодавно дізнався, що є партія «За конкретні справи», вона є здебільшого в Хмельницькій області, а є ще «Партія конкретних справ».

Радіо Hayat: Нещодавно Центр Разумкова оприлюднив результати чергових соціологічних досліджень щодо можливих результатів виборів президента і парламенту. Як ви вважаєте, чи буде змінюватися динаміка до часу проведення виборів?

Євген Магда: Звичайно. Завжди відбуваються зміни з однієї простої причини, що ситуація в країні не стоїть на місці, відбуваються якісь рухи. Тому, починаючи з початку 2018-го року, будуть постійні соціологічні опитування і постійні зміни. Цікаво, що в останніх опитуваннях на перше місце вийшов Петро Порошенко. Це корелюється з результатами БПП на виборах голів об’єднаних територіальних громад і депутатів ОТГ від БПП. Цікаво, що в обох опитуваннях в списках в першій п’ятірці є Святослав Вакарчук, який поки що офіційно не оголошував про намір йти на президентські вибори, але його сприймають в суспільстві, як нашого Макрона, хоча я дуже скептичний стосовно наших Макронів.  

Радіо Hayat: Те, що рейтинг президента і його блоку піднявся відносно «Батьківщини», пов’язано з успіхами президента чи з помилками «Батьківщини»? 

Євген Магда: Тут речі взаємопов’язані. У Юлії Тимошенко така цікава тактика – вона то з’являється, то зникає, і це наші виборці достатньо серйозно відчувають.

Радіо Hayat: Також в неї було кілька фальшивих заяв.

Євген Магда: Так, і по ракетних двигунах, зокрема. З одного боку Юлія Володимирівна має підтримувати до себе інтерес як політик, а з іншого боку, як досвідчений політик вона розуміє ціну фальц-старту. Тому акцію за «велику політичну реформу» 17 жовтня вона не підтримала, і як показує досвід, не підтримала правильно. Адже та акція протесту швидко здулася  і перетворилася на вузько політичний перформанс окремих персонажів.

Ці соціологічні дослідження, які були оприлюдненні в кінці жовтня, були зроблені ще до пенсійної реформи і до медичної. Тепер цікаво, як наше суспільство за місяць відреагує на пенсійну реформу, тому що багато людей отримало підвищену пенсію.

Радіо Hayat: Що в нас ще на порядку денному – земельна реформа і виборче законодавство?

Євген Магда: Парламентарії не хочуть змінювати виборчу систему, і це цілком зрозуміло, їм вигідна така, яка є. І всі наші партійні лідери не хочуть відкритих партійних списків, бо вони створюють загрозу для багатьох.

Щодо земельної реформи, то я не вірю, що найближчим часом буде ухвалено рішення про продаж землі. Це з одного боку потрібно, бо ми нагадуємо жебрака, який днює і ночує на діжці з золотом.

Радіо Hayat: Які є побоювання? Що землі скуплять іноземці?

Євген Магда: Ні, я думаю, що стримує той фактор, що багатьом агрохолдингам цікавіше брати в оренду землю у селян і розраховуватися у товарній формі – зерном, цукром тощо, ніж визнати, що існує ринок землі, що за цю землю треба платити гроші, і в такий спосіб акумулювати банк землі.

Радіо Hayat: До Нового року залишилося менше, ніж два місяці. А чи будуть виконані ті макропоказники, які були заплановані?

Євген Магда: Цьому завадила відома блокада Донбасу на початку року, коли був серйозний удар і по енергетичній безпеці, і валовому внутрішньому продукту. Експерти говорять, що 1% зростання Україна втратила. Я думаю, що зростання буде, але воно на сьогодні не є ключовим. Тобто після тієї економічної прірви, в якій опинилася Україна, починаючи з 2014-го року, все говорить швидше по стагнацію. В мене є політологічне спостереження: доки на посаду прем’єра немає активного списку претендентів, окрім Юлії Тимошенко з політичних причин, тому що з цієї посади легше балотуватися в президенти, то це свідчить, що економічного зростання немає. Адже немає того ресурсу, з якого можна всім роздати солодких пряників і здійснити якісь кардинальні зміни в економіці. Очевидно, що ми перебуваємо, з одного боку, в лещатах потреби на постійно високі витрати на оборону, нікуди ми від цього не дінемося найближчим часом. З іншого боку, все-таки Україна має такий потенціал, який вже варто якось використовувати. Якщо ми стільки говоримо, що в нас унікальна земля, унікальні люди, унікальна газотранспортна система, то це вже має набувати предметний характер в кишенях українців.

Радіо Hayat: Чи допоможе нам Захід, наприклад планом Маршалла?   

 Євген Магда: План Маршалла, на мою думку, - амбітна ідея литовських політиків на чолі з екс-прем’єром Кубілесом, який цю тему просував достатньо активно. Вони хотіли і допомогти Україні, і показати, що вони є впливовими європейськими політиками. Тут є достатньо багато запитань. Для того, щоб акумулювати значні кошти і їх інвестувати в українську економіку, потрібна система контролю, яка буде забезпечувати ефективну роботу з цими грошима. Очевидно, що такої системи на сьогодні немає. 
Стосовно летальної зброї, Канада більш вірогідний постачальник для України. Тому що там сильні позиції нашої діаспори, там нещодавно був наш Петро Порошенко і зараз побував Володимир Гройсман. Але для Сполучених Штатів – це козир, який вони воліють тримати зараз при собі. Вони усвідомлюють, що постачання летальної зброї Україні – це ескалація у відносинах з Росією. Трамп цього не хотів би. Але неприємнощі політтехнолога Манафорта, який значною мірою привів Трампа до перемоги у президентській кампанії, і існування санкційного закону, з одного боку, створюють передумови, щоб Україна розраховувала на підтримку США, але Україна має покладатися насамперед на себе. Ніхто просто так нічого давати не буде, і в питанні летальної зброї я б не радив мати ілюзій.

Проте, з іншого боку, якщо ми торкаємося теми Сполучених Штатів, варто згадати про нещодавній візит представника Держдепартаменту США по Україні Курта Волкера. Я б сказав, що це унікальна посада - при Януковичу такого не було, і при Кучмі не було, і при Ющенку. Цей представник за неповних чотири місяці на посаді вже п’ять разів побував в Україні. Це показник серйозної активності. З його останнього візиту я визначив кілька моментів. Перший – представникам так званих «республік» немає місця за столом переговорів, це можуть бути переговори ОБСЄ-Україна-Росія. Друге – ситуація в Криму і на Донбасі приблизно схожа, але він говорить, що ми обговорюємо питання надання летальної зброї, і прозвучала фраза, що ми найближчим часом підготуємо Резолюцію Ради Безпеки ООН. Якщо до кінця року буде ухвалена ця Резолюція, то буде дано старт процесу входу представників різних миротворчих сил в Україну. Але цей процес буде нешвидкий.

Радіо Hayat: Володимир Путін на засіданні Валдайського клубу теж говорив про миротворців, але його позиція зовсім інша. Як би ви її прокоментували? І друге питання - в Росії почалася виборча кампанія, і кандидат в президенти Ксенія Собчак згадала про Будапештський меморандум. Як ви прокоментуєте цю риторику?

Євген Магда: Путін заявив, що не дозволить закрити україно-російський кордон, бо ми тоді матимемо нову Сребреницу на Донбасі. Це, звичайно, маніпуляція.

Стосовно Собчак можу сказати, що її участь в президентській компанії в Росії була достатньо короткою. Тому що в неї обвалився виборчий штаб, на днях з нього вийшов Олексій Ситніков, відомий російський політтехнолог. Собчак здулася для мене як кандидат, коли вона заявила, що потрібен новий незалежний «референдум» по Криму. Це при тому, що ми знаємо, що протягом 3,5 років населення Криму змінюється, тобто там витісняються кримські татари і лояльні до України громадяни, і туди приїжджають все більше російських військових. І можна собі уявити, який це буде «незалежний» референдум і для чого він буде існувати.

Радіо Hayat: Як називається ваша остання книга?

Євген Магда: «Шості спогади про майбутнє». Я не захотів бути заручником однієї теми, тому намагався показати критерії шостого президента через п’ятьох попередників і діючого президента. Забігаючи наперед, Петро Порошенко не шостий, а п’ятий, так само, як Леонід Кучма був другий – два терміни. Якщо Порошенко залишиться на другий термін, він все одно буде п’ятим. А шостий президент, на мою думку, має бути робочою конячкою, це має бути людина, яка чітко усвідомлює формат своїх повноважень, яка готова до важкої праці. Я не знаю, чи це буде в 2019-му році чи пізніше, це важко сказати. Чинний президент не втратив шансів на продовження свого перебування у президентському кріслі, і це достатньо помітно, але дуже важливо, щоб ми обирали усвідомлено. Я, наприклад, в книжці наголошую, що я не вірю у нашого Макрона в країні, де здебільшого олігархічне телебачення, де люди мають помітно патерналістські настрої, і де всі живуть в ілюзіях. За моїми спостереженнями, переважна більшість основних кандидатів в президенти, за виключенням Андрія Садового, вийшли ще з президентства Леоніда Кучми. Їхня політична кар’єра розпочалася саме тоді. То про які зміни ми можемо говорити? І запит на якусь абсолютно нову фігуру, яка буде діяти по-іншому, на мою думку, залишається нездійсненим.

Джерело: Радіо Hayat

QHA