КИЕВ (QHA) -

Керівник експертної групи Директорату соціальних послуг та інтеграції Міністерства соціальної політики України Олеся Цибулько (на фото праворуч — ред.) в інтерв’ю для радіо «Hayat» розповіла про обговорення шляхів допомоги цивільному населенню, яке постраждало у зоні військового конфлікту, монетизацію пільг та субсидій, допомогу дітям переселенців з Донбасу й Криму щодо вступу до ВНЗ на материковій Україні, та різне ставлення до проблем переселенців з боку народних обранців.

Радіо «Hayat»: Сьогодні на ефір ви прийшли з форуму цивільних осіб, постраждалих у зоні військового конфлікту. Розкажіть, будь ласка, про що там йшлося, які проблеми озвучені?

Олеся Цибулько: Цей форум проводила Національна асамблея осіб з інвалідністю, а також громадська організація, яка саме опікується цивільними, які постраждали від обстрілів, мін та вибухів знайдених вибухових пристроїв. Нажаль, від початку окупації Донбасу саме ці люди увесь цей час не мали ніякої підтримки, вимушені були лікуватися за власний кошт. Фактично, ці люди виживали як могли, тому що багато хто з них отримав ушкодження і поранення внаслідок обстрілу їхніх домівок.

Тобто, вони не тільки втратили домівки, а ще й здоров’я. У листопаді минулого року з’явився закон, який надав їм право на соціальний захист. І зараз потрібно вирішити питання з приведення у відповідність постанов КМУ, інших підзаконних актів. 

На форумі ми почули багато історій від цих людей, хтось загинув, деякі поранені і зараз ми будемо опікуватися вирішенням їхніх проблем. За даними ООН, близько 3000 цивільних осіб загинуло і від 7 до 10 тисяч — поранені. Будемо сподіватися, що в бюджеті на ці потреби передбачать кошти.

Радіо «Hayat»: Уряд реалізує власні обіцянки щодо монетизації пільг, в частині забезпечення перевезень у громадському транспорті для учасників АТО. Відтепер для цього будуть виділятися кошти, але алгоритм їхнього нарахування не зовсім зрозумілий. Поясніть, у чому тут проблеми та як їх вирішувати на місцях?

Олеся Цибулько: Дійсно, нещодавно була ухвалена відповідна постанова КМУ, яка передбачала монетизацію пільг учасників АТО щодо їхнього проїзду у громадському транспорті. У цій постанові було зазначено, що міська влада має компенсувати не менше 30 поїздок. Точну кількість грошей, які виділяються на це, визначатиме відповідний орган місцевої влади, який у межах видатків державного бюджету відповідної області чи міста може передбачити і значно більшу компенсацію за проїзд для воїнів АТО. Обсяг грошових коштів залежить від того, скільки в громади і громадян є грошей.

Тому багато громад вирішує компенсувати для відповідної категорії громадян набагато більше грошей, які потрібні для сплати 30 поїздок. У той же час, деякі громади почали економити, хоча є певні механізми вирішення цієї проблеми. Зокрема, громадяни мають право прийти до місцевих депутатів і спитати, чому саме стільки грошей виділено на безкоштовний проїзд у міському громадському транспорті. 

Отже, на сьогодні обсяг коштів на транспорт визначається під час спілкування на рівні місцевої громади. Наприклад, у Києві досить заможна громада вирішила, що все залишається, як є. Тобто, існує практика застосування картки киянина або за посвідченням учасника бойових дій.

У той же час, в Україні є міста, в яких менше грошей заробляє місцевий бюджет, але тим не менш на сьогодні є багато громадських організацій, об’єднань учасників АТО, які захищають їхні інтереси. Тому не потрібно соромитися, варто приходити до своїх депутатів, вимагати від них точкового вирішення проблем. Відтак громада має більше спілкуватися з місцевою владою, щоб збільшувати фінансування проїзду учасників АТО у громадському транспорті.

Радіо «Hayat»: Міністерство соціальної політики України запроваджує новий порядок нарахування субсидій. У чому полягають нові зміни і яка мета новацій?

Олеся Цибулько: Монетизація субсидій (тобто, сплата грошей, наприклад, в опалювальний сезон — ред.) приведе до того, що українцям буде вигідно економити. Раніше субсидію надавали на якийсь фактичний обсяг споживання. Тобто, максимально спонукали використання цього об'єму електроенергії, води, тощо.

Зараз монетизація передбачає, що ті кошти, які людина зекономила на електроенергію, вона залишає собі та може розпоряджатися ними на свій розсуд. Таким чином, ми сподіваємося, що в Україні почнуть більше економити ресурсів, а якщо врахувати можливість скористатися так званими «теплими кредитами», які зараз надає Уряд, усе це суттєво зменшить нашу залежність від, фактично, російського газу. 

Радіо «Hayat»: Розкажіть, будь ласка, про діяльність освітнього центру «Донбас — Україна», в який період та спосіб до ВНЗ на материковій Україні можуть з його допомогою потрапити переселенці зі Сходу й Криму?

Олеся Цибулько: Абітурієнти з Донбасу, Криму, населених пунктів, які розташовані на лінії розмежування, мають змогу вступити до вищих навчальних закладів України за пільговою процедурою не складаючи так зване ЗНО, фактично здавши вступні іспити. При цьому, молодим людям для цього не потрібний атестат і паспорт, тому що ми розуміємо, що на неконтрольованій Україною територією ці документи отримати практично неможливо. 

Вже після вступу до ВНЗ вказана категорія абітурієнтів може отримати українські — внутрішній паспорт (ID-карту) і атестат українського зразка. Усе це робиться саме для того, щоб ці діти мали можливість отримати справжній, державного зразка документ про вищу освіту і не отримували фейкові документи, які видаються на території ОРДЛО. Усе це вони можуть зробити з червня — серпень 2018 року, але тим, хто прагне потрапити на бюджетне навчання, потрібно вже поспішати, бо кількість відповідних місць обмежена обсягом державного замовленням. 

Радіо «Hayat»: Чи всі народні депутати під час сесійних засідань у парламенті розуміють важливість першочергового розгляду законопроектів, які стосуються переселенців і внутрішньо-переміщених осіб?

Олеся Цибулько: Усе залежить від народних депутатів і конкретної особистості. Є народні депутати, які розуміють цю проблематику, опікуються, самі приїхали з Донбасу. До них можна віднести народного депутата  Наталю Веселову, яка дуже багато робить для пенсійного і соціального забезпечення. Також хочу відзначити народного депутата Олексія Рябчина, який наполегливо вирішує освітянські проблеми переселенців з Криму й Донбасу. Багато роблять для своїх співвітчизників усі ті народні депутати, які входять до міжфракційного об’єднання «Платформа майбутнього Донбасу».

Решта народних обранців не завжди послідовні у своїх прагненнях допомогти ВПО, але гадаю, згодом, вони все ж таки змінять власне ставлення до цього блоку проблем і стануть ближчими до реальних людей, які потерпають від російської окупації на Донбасі та анексованому Криму.

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

QHA