Киев, QHA -

Про обмеження громадської активності та власної ідентичності, безправ’я кримчан-представників різних релігійних конфесій на півострові в інтерв’ю радіо «Hayat» розповіла медіа-координатор Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.

Радіо "Hayat": Пані Ірино, ви раніше проживали в Керчі, але через анексію виїхали на материкову Україну, а зараз активно стежите за ситуацією з правами людини на півострові. Про що свідчить презентований вами сьогодні огляд свободи релігії на півострові під час окупації?

Ірина Сєдова: Кримська правозахисна група презентувала тематичний огляд, який має назву «Свобода релігії в Криму за період окупації». Мої колеги досліджували та збирали факти переслідувань саме за релігійні переконання. Факти були проаналізовані та зібрані в огляді, який надрукували у вигляді брошури для подальшого розповсюдження серед міжнародних організацій та медіа-спільноти. Доповідь цікава, тому що подібної добірки щодо релігійних переконань ще ніхто не робив. Хоча ми щомісячно, упродовж чотирьох років публікуємо огляди, які ілюструють порушення прав людини в Криму, де певні факти, що стосуються тиску за релігійні вподобання, вказуються.

Сьогодні ж з’явилася можливість зібрати ці порушення до купи та видати окремим оглядом для розгляду чиновниками української влади та представниками міжнародної спільноти. Подібний досвід у нас перший, тому, під час презентації огляду, до нас прийшло багато людей — причому не тільки журналістів, були й представники Міністерства культури України, науковці. Вони зацікавилися цим питанням оскільки не мають прямого доступу до Криму, але вони досліджують проблему релігії під час війни. Тому їм була цікава наша доповідь, оскільки вона містить добірку фактів, із якою можна далі працювати, аналізувати та порівнювати з тим, що зараз відбувається, наприклад, на Донбасі.

Радіо "Hayat": Про що свідчать тенденції вашого дослідження: за релігійними переконаннями в Криму здійснюється так званою владою тиск на людей?

Ірина Сєдова: Тиск є доволі серйозний, кримінальні, адміністративні переслідування, це і штрафи, і арешти, наприклад, у справі Хізб ут-Тахрір. На людей здійснюється тиск саме за релігійні переконання. До речі, нагадаю, що Хізб ут-Тахрір — це політична партія, діяльність якої заборонили в РФ, але доказів того, що ця партія займалася на території Російської Федерації якоюсь терористичною діяльністю у постанові російського суду про заборону взагалі нема.

А тим більше щодо людей, які належали до цієї партії в Криму. Взагалі, на півострові вона не була заборонена до 2014 року. Логічно, що люди не очікували, що їх зараз можуть чекати терміни ув’язнення до 25 років. Більше того, частина цих людей взагалі заперечує причетність до цієї партії. Це просто кримські мусульмани, які жили на українському півострові та нікого не чіпали, народжували дітей.

Зараз вони сидять по в’язницях, частину звинувачених вже вивезли до РФ в абсолютно незаконний спосіб, ми зараз вимагаємо від Російської Федерації припинити ці переслідування саме за релігійними переконаннями. Причому, це стосується усіх людей, не тільки мусульман. Тому що ми виявили таку тенденцію, що переслідуються в Криму представники української православної, греко-католицької церков, протестанти та мусульмани, і усі ці обмеження не стосуються російської православної церкви, або української православної церкви московського патріархату.

Радіо "Hayat": Що таке місіонерська діяльність і чому в анексованому Криму за неї передбачено адміністративне переслідування?

Ірина Сєдова: Російська Федерація зараз намагається знищити усі активності на півострові. Це стосується не тільки проявів громадської активності, а й виявів власної ідентичності, у тому числі це стосується релігійних переконань, які непідконтрольні Кремлю. І тому, нещодавно ухвалено пакет законів, який отримав у народі назву «пакет Ярової» передбачає переслідування за, так звану, незаконну місіонерську діяльність.

Відповідно до російських законів, які зараз імплементуються в Криму, місіонерська діяльність має здійснюватися тільки у приміщенні юридичної організації, яка отримала відповідний дозвіл. Але ці обмеження не застосовують до російських церков.

Радіо "Hayat": Нещодавно ви повідомили про те, що в Криму заборонені 30 українських сайтів (у тому числі сайт Інформаційне агентство «Кримські новини» http://qha.com.ua/ — ред.) Розкажіть, будь ласка, про цю ситуацію із цензурою на півострові більш докладно.

Ірина Сєдова: Дійсно, в Криму на сьогодні 30 українських сайтів повністю або частково заблоковані. Кримська правозахисна група досліджувала цю ситуацію у 5 містах півострова: Керч, Севастополь, Сімферополь, Білогірськ та Ялта.

Причому в Севастополі заборонені лише 10 сайтів, а у Сімферополі — 28. Чомусь отак провайдери вирішили, хоча більша частина рішень про цензуру є незаконними. Оскільки РФ, на своєму офіційному рівні, саме рішеннями суду в різні роки, за розбіжними підставами заборонила лише 5 сайтів, решту заборонили без відповідного рішення російської Феміди. Перевірити це можна на сайті «Роскомнагляду», де є відповідний реєстр.

Цікаво, що мовлення в Криму «Громадського радіо» заблоковано через те, що в його ефірі прозвучало інтерв’ю керівника київського осередку Хізб ут-Тахріру. Він прийшов у Києві в студію та сказав, що «ми — абсолютно мирна політична партія, хочемо все робити абсолютно мирним шляхом». Таким чином, радіо показало його людське обличчя.

Звісно, це дуже не сподобалося ФСБ та вони подали до суду, звинувачуючи «Громадське радіо» у розповсюдженні закликів до терористичної діяльності. Звісно, що це призвело до того, що рішенням суду сайт «Громадського радіо» був заборонений не тільки в анексованому Криму, а й на території всій Російської Федерації.

Цікаво, що рішенням «Роскомнагляду» у столиці РФ — місті Москва заблоковано в одного з провайдерів 4, а у іншого 5 українських сайтів з тих 30, які заблоковані у Криму. Це свідчить про вибірковий підхід до цензури у Москві, де зараз проживає майже 13 млн жителів та Криму із 2,4 млн жителів. Отже, цілком очевидно, що заборону українських ЗМІ «Роскомнагляд» здійснює пропорційно тій загрозі впливу відповідної думки. Таким чином, можна зробити висновок, що проукраїнських ідей на анексованому півострові і досі багато, тому слід й надалі продовжувати роз’яснювальну роботу з жителями Криму.

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

QHA