КИЕВ (QHA) -

Про особливості національного законодавчого процесу і врегулювання проблем українців, які зникли безвісти, забезпечення виборчого права наших співвітчизників, які зараз знаходяться на неконтрольованій території в інтерв’ю для радіо «Hayat» розповіла виконавчий директор громадської ініціативи "Восток SOS" Олександра Дворецька.

Радіо «Hayat»: Чи правда, що сьогодні у ВРУ мав розглядатися законопроект про зниклих безвісти?

Олександра Дворецька: Сьогодні у профільному комітеті Верховної ради України з прав людини мала розглядатися така фінальна версія законопроекту про зниклих безвісти. Перше читання цього законопроекту відбулося у січні поточного року, а зареєстрований він півтора роки тому в листопаді 2016 року і з того моменту депутати намагаються врегулювати це питання.

Зокрема, щодо зниклих на території України, що пов’язано зі збройним конфліктом на території Донбасу, анексією Криму. І от власне цей процес йде доволі довго й важко, тому що ситуація доволі складна і пріоритети у народних депутатів не стосуються зниклих безвісти.

Радіо «Hayat»: На вашу думку, чи містить позитивні новації Законопроект від 27 березня минулого року № 6240 «щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян», серед ініціаторів якого фігурують Рефат Чубаров і Мустафа Джемілев?

Олександра Дворецька: Власне, цей законопроект є продуктом спільним громадських організацій, не тільки тих, які опікуються питаннями прав внутрішньо-переміщених осіб, а й організаціям, які знаються на виборчому процесі — це громадська мережа «Опора», яка брала участь в розробці цього законопроекту. Зокрема, щодо права участі в місцевих виборах.

На сьогодні вони мають взяти участь у національних виборах — обирати президента, якщо напишуть заяву до ЦВК. Окрім того, вони можуть обирати наш парламент за списками депутатів та інше. Але ця категорія українських громадян не може брати участі в місцевих виборах, оскільки їх було позбавлено такого права.

Власне, вказаний законопроект передбачає надання такого права не тільки внутрішньо-переміщеним особам, таке право надається іншим мобільним групам. Це стосується трудових мігрантів та осіб, які не проживають за місцем постійної реєстрації, відповідно до адреси, яка зазначена у їхньому паспортному документі.

І нажаль, на сьогодні відсутня політична домовленість щодо розгляду цього законопроект. При тому, що під час спілкування з депутатами стосовно цього документу ми ніколи не зустрічали якогось спротиву. Щоб виявити, хто з народних обранців блокує просування цього документу, його мають внести до порядку денного.

Радіо «Hayat»: Ви знаєте, трохи незрозуміла неквапливість наших законотворці, особливо враховуючи той факт, що сьогодні кількість переселенців в Україні складає майже 2 млн осіб і це такий електорат, прихильність якого на майбутніх виборах може стати вирішальною для нових партій, які мріють потрапити до парламенту. Але ще хочу спитати вас, пані Олександра, стосовно законопроекту від 19.04.18 №8297 «Про громадянство України», розгляд якого ініціював президент України Петро Порошенко, чому саме він його й відкликав?

Олександра Дворецька: Мені здається, що цей законопроект, а також альтернативний проект ЗУ, який був поданий депутатом від «Народного фронту», який теж відкликано, містили низку шкідливих норм щодо позбавлення громадянства України. Але, насправді, законопроект містив і корисні норми, наприклад, у випадку коли опікуни не займалися оформленням громадянства дитини до досягнення нею повноліття. Законопроект передбачав, що у такому випадку дитина із досягненням повнолітнього віку має усі підстави для отримання громадянства України.

Що стосується пункту законопроекту №8297, який викликав найбільшу критику щодо позбавлення громадянства кримчан, то документи, які видані на анексованій території півострова, не мають юридичної сили. Тому, у цьому випадку казати про подвійне громадянство некоректно. Інший момент — користування правами на окупованих територіях, у тому числі продаж нерухомого майна для переїзду на материкову Україну є непрямим визнанням відсутності української юрисдикції над півостровом.

Але усі кримчани так чи інакше спілкуються з так званими державними органами, сплачуючи комунальні послуги, відвідуючи лікарню чи школу в Криму і на непідконтрольних Україні територіях Донбасу. Саме тому законопроект викликав таке велике невдоволення, плюс громадськості не сподобалося, що проект ЗУ був поданий гарантом як невідкладний, що дає йому змогу потрапити до порядку денного зали ВРУ без належної парламентської дискусії.

Радіо «Hayat»: Прошу вас розповісти про зустріч з кандидатом у Президенти України лідером БЮТ Юлією Тимошенко, яка відбулася з громадськими активістами нещодавно.

Олександра Дворецька: Ця зустріч відбувалася відкрито і прозоро, саме тому щодо її проведення виникли публікації у соціальних мережах, які викликали певний резонанс. Так сталося, бо на моє переконання, громадськість не зустрічається з кимось таємно, навіть якщо це представник політичної сили, яка сьогодні входить до парламенту і голосує важливі для суспільства Закони.

Ми вважаємо що потрібно зустрічатися з представниками кожної політичної сили, які претендують на формування програми. Ця зустріч не ставила собі за мету детальне обговорення питання Криму, тому що на ній були присутні, я можу помилитися, десь 15 представників громадських організацій. Кожний представник ГО мав запитання, які стосувалися окремої проблематики — боротьби з корупцією, судової реформи, а питання виборчого права й Криму піднімалися декількома представниками.

Відповіді ми отримали доволі короткі. Тому я б хотіла сказати, що у Юлії Тимошенко є певна стратегія й бачення, але мені здається, що такі зустрічі потрібні для формування порядку денного у парламенті та передвиборчих програм народних депутатів і кандидатів, які братимуть участь у виборах президента і ВРУ.

Для нас важливо, що розмова з громадським сектором у цьому випадку є більш важливим елементом, ніж застосування, так би мовити, «гречки» чи інших механізмів. Ми не є командою Юлії Тимошенко і для нас важливо, щоб тема звільнення окупованого Донбасу і повернення анексованого Криму звучали на порядку денному і передвиборчих програмах.

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

QHA