КИЕВ (QHA) -

Чому кадрові новації офісу українського омбудсмена містять небезпеку для безвізу, чим загрожує нашим громадянам непродумана оптимізація і до якого компромісу дійшли міжфракційне об’єднання «За права людини» та Український інститут з прав людини, його програмний директор Валерія Лутковська розповіла в інтерв’ю для радіо «Hayat».

Радіо "Hayat": Пані Валеріє, щодо структурної перебудови офісу омбудсмена, зменшення назв окремих підрозділів, їхньої штатної чисельності. Чому такі процеси мають місце, ігноруються обґрунтування перед Єврокомісією, чи не завадить це запровадженому нещодавно безвізу для України?

Валерія Лутковська: На жаль, це традиція, яка існує майже в усіх державних органах України. Вона полягає у тому, що після приходу на посаду, наприклад, нового міністра, усі попередники оголошуються злочинцями, а начальникам, замість того, щоб заглибитися у деталі, процес, одразу хочеться змінити структуру, штат. Навіть за умов наявності складного Закону України «Про державну службу», просто змінюється назва відповідного підрозділу, після чого потребують перепризначення усі працівники, які працювали до того в офісі. Це не зовсім правильна позиція, враховуючи специфіку роботи офісу уповноваженого з прав людини.

Зокрема, щодо кількості людей у підрозділі, який займається захистом персональних даних, були досить жорсткі дискусії напередодні введення безвізового режиму з країнами Європейського союзу. Це була вимога ЄС, щоб в України був незалежний орган, який займається захистом персональної даних. За мету бралося створення такого органу і не так, як була колись створена служба захисту персональних даних, яку ліквідували постановою КМУ про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади 9 вересня 2014 року.

Єврокомісія вимагала від України значно більшої кількості людей у цьому питанні. На що ми пояснювали, що у нас обмежений бюджет, а на відповідне грошове забезпечення маємо розрахувати бюджетні призначення. І тільки завдяки певним компромісам з обох боків нам вдалося переконати Єврокомісію, що навіть у складі 22 осіб департамент буде достатньо мобільним, реактивним на порушення. І окрім того, ми пообіцяли, що будемо використовувати «очі та вуха» наших регіональних представників і координаторів, щоб максимально підвищити ефективність цього департаменту. І тільки тоді нам вдалося переконати єврочиновників, що цієї кількості людей буде достатньо для контролю, виконання завдань, які на них покладені, та моніторингу загальної ситуації.

На сьогодні, принаймні з того, що опубліковано на сайті уповноваженого ВРУ з прав людини, всю роботу, пов’язану із захистом персональних даних в Україні, будуть виконувати у складі офісу омбудсмена усього лише 6 (!) осіб. Для мене таке радикальне скорочення означає, що ситуація може перетворитися у подальшому на проблему для всіх громадян нашої держави. Це ж стосується питання реалізації антидискримінаційної політики, яку чомусь переформулювали на, як на мій погляд, не зовсім тотожне питання рівних прав.

Радіо Hayat: Пані Валеріє, ви так блискавично змінили офіси та перейшли з державної служби до громадської організації. Що змінилося у вашому житті та які нові акценти діяльності виникли під час організації роботи Українського інституту з прав людини?

Валерія Лутковська: Те, що ми усі будемо займатися правозахисною діяльністю, було вирішено давно, ми цим питанням займалися також довго. Як краще за все займатися правозахисною діяльністю, коли ти вже перебуваєш за межами основного правозахисного офісу? Це можливо тільки на громадських засадах. Ми створили свою організацію, зареєстрували її відповідно до чинного законодавства і зараз маємо абсолютно офіційно представляти Український інститут з прав людини.

Радіо Hayat: Чи повною мірою це вдається, в умовах відсутності певних повноважень?

Валерія Лутковська: Так, у нас зараз відсутні певні повноваження. Але питання тут чи це на користь інституту, чи ні. Річ у тім, що у деяких випадках, правозахисник, який не перебуває на державній посаді, може більше, аніж певний державний чиновник. Окрім того, коли йдеться про офіс уповноваженого (уповноваженого ВРУ з питань прав людини або омбудсмена — ред.), то робота в ньому пов’язана із величезною кількістю звернень. 2017 рік, мені здається, був піком, коли до нас звернулися близько 60 тисяч осіб. Подібний обсяг так званої «паперової роботи» унеможливлює вирішення будь-яких системних проблем, оскільки на це просто фізично не вистачає часу.

Немає часу на проведення інформаційних кампаній, адже потрібно вирішувати конкретні питання пересічних українських громадян. Зараз, коли такої напруженої роботи зі зверненнями немає, маємо час для того, щоб подивитися на вирішення питань, пов’язаних із захистом прав людини більш впорядковано. Також це дає змогу допомогти державі та громадянам України у вирішенні системних проблем правозахисної галузі, а не тільки за конкретними зверненнями. Окрім того, є ще один аспект — відповідно до паризьких принципів омбудсмен має бути певним містком між громадянським суспільством і державою, а також між країною і людиною. А в такому випадку місток має користуватися довірою з обох сторін: держави і людини.

Величезна кількість заходів, які ініціювалися омбудсменом, реалізовувалися мовчки: ми про це говорили в офісі, про це знали ті люди, які зверталися, а також державний орган, до якого ми зверталися для вирішення питань. Ми все це не виносили, але зараз у мене немає стримуючих факторів і я можу абсолютно спокійно вирішувати проблеми, які пов’язані з правами людини в нашій державі.

Радіо Hayat: В українському парламенті існує міжфракційне об’єднання «За права людини». Чи завжди вдається знайти порозуміння з його представниками? 

Валерія Лутковська: Дійсно, є об’єднання, яке не було досить активним, але ці народні депутати готові сьогодні асоціюватися в очах виборців як ті, хто працює в галузі прав людини. Вони є представниками різних парламентських фракцій і комітетів, їхні політичні погляди відмінні, але при цьому вони мають бажання захищати права людини у той спосіб, який є для них доступний.

Нещодавно ми зустрілися і запитали, як вони хотіли б використати той потенціал, який є у нашої команди і в громадянському суспільстві. У результаті ми дійшли висновку, що, зі свого боку, ми готові готувати для них експертизу проектів законів, які будуть зареєстровані у парламенті, з точки зору їхньої відповідності європейським стандартам в галузі прав людини.

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

QHA