КИЇВ (QHA) -

Політолог Олег Саакян розповів журналістові Олександру Вороніну в ефірі Радіо Hayat про президентські вибори в Росії, які відбудуться уже в 2018 році, та про кандидатів на пост президента.

Радіо Hayat: Розпочалася виборча кампанія в Росії. Хоча Путін ще не заявив офіційно, що він буде йти на вибори, але це очевидно. Чи можна вважати його промову у Валдайському клубі в Сочі зовнішньополітичною заявкою?

Олег Саакян: Безумно, не дивлячись на те, що Путін ще не подавав свою кандидатуру, тим не менш, вже є інформація як зі ЗМІ від частини російської еліти, так і з тієї підготовки, яка триває, шо Путін таки йде на новий термін, і особливих ілюзій з цього приводу ні в кого не було.

На Валдаї, як вже стало доброю традицією в РФ, лунають системні гучні заяви, зокрема і про біоматеріал, який вже став мемом. Вже є і американська реакція, і виявилося, що так, збирають, але в наукових цілях, і не уряд, а наукова програма. Так само був ряд заяв геополітичних, пов’язаних з Україною і можливими сценаріями, які бачить російська еліта стосовно розв’язання або навпаки – поглиблення конфлікту на сході. Путін продовжує в тому ж річищі, особливо нових речей я не почув, а це говорить про внутрішню російську екзистенційну кризу, тобто що нового запропонувати російському виборцю, поки що в Кремлі не знайшли. Через ця, я думаю, ми побачимо в передвиборчій гонці просто боротьбу технологій, розмивання, яскравих образів, але змістовно зміни курсу Путіна не відбудеться.

Радіо Hayat: Висування його хрещениці світської левиці Ксенії Собчак покликано пояснити неучасть Навального? Тобто якщо Навальному не можна, то от вам інший «опозиційний» кандидат?

 Олег Саакян: До речі, вона так само не зареєструвалася, вона саме названий кандидат в президенти. До того ж там є проблеми в середині штабу, принаймні, та інформація, яка проходила в російських опозиційних медіа говорить про те, що більша частина її команди фактично покинула штаб, тобто поки що йдуть перемовини, і доволі складні.

Чому вона пішла на вибори? Я думаю, що перше – це її внутрішні мотиви. Пані Собчак вже досягла багато чого в Російській Федерації, вона є дуже пізнаваною особою, і я думаю, що її амбіції в тому амплуа, в якому вона знаходилася до сьогодні, вже досягли стелі. І вона побачила себе в новому амплуа, в якому вона може реалізувати свій амбіційний потенціал.

Радіо Hayat: І тут головне не перемога, яка неможлива, а участь, щоб увійти в обійму політичних гравців?

Олег Саакян: Саме так. У виборах на президентську посаду приймають участь доволі часто не для того, щоб перемогти, а для того, щоб конвертувати свою пізнаваність, наприклад, в політичні дивіденди, і в майбутньому стартувати зі своєю політичною силою, наприклад, в парламент. Або для того, щоб озвучити ті чи інші речі, і конвертувати фінансові ресурси, які вливають в кандидата, і він отримує трибуну, щоб їх озвучити. Або, навпаки, цю пізнаваність конвертувати в економічні ресурси. Що саме обере пані Собчак, я поки що я б не брався прогнозувати. Але очевидним є те, що мають місце її внутрішні амбіції.

Другий момент – ця ініціатива збігається з Кремлем, оскільки більш зручного спаринг-партнера – і пізнаваного, і достатньо опозиційного – і знайти то складно. Навальний в цьому випадку програє Собчак в зручності для Кремля.

Радіо Hayat: Чи допустять його взагалі до виборів?

 Олег Саакян: Я думаю, що ні. З появою Собчак, я думаю, що цікавість в Навальному у більшості частини політичної еліти, яка зараз бути грати у вибори, майже зникає або близиться до нуля. Його будуть залишати як запасний варіант, але, скоріше за все, до виборів не допустять.

Радіо Hayat: Традиційні учасники виборів, так і як Жириновський, Зюганов, той же Явлінський, можливо, Миронов, будуть розбавлені такою кандидатурою, як Собчак?

Олег Саакян: Я думаю, що хтось ще з’явиться на радикально правому крилі. Були ще заяви стосовно Поклонської, але, я так розумію, відбувся фальц-старт, тому що виявилося, що її можливе балотування дає більше негативу, ніж позитиву. Чому електорально цікаво запустити ще одного кандидата на крайнє праве крило? В такому випадку Собчак виступає з радикальною чи, умовно, ліберальною прозахідною риторикою, яка, очевидно, не дуже сподобається російському виборцеві, а виключно ліберальному крилу. Якщо з’являється ще ліберально-правий, консервативний кандидат, то Путін виглядає найбільш європейським, найбільш центричним і найбільш виваженим політиком.

Радіо Hayat: В цій ліберальній ніші буде тільки Собчак чи можна висунути Касьянова чи Мальцева, який за кордоном, і який оголосив, що 5 листопада буде революція.

 Олег Саакян: Там багато хто зараз хоче гратися в революцію, і в російському опозиційному таборі побутують думки, що, можливо, це навіть провокації з боку Кремля – заяви тих чи інших опозиційних лідерів. Адже такий радикальний дискурс багато в чому грає на руку Кремлю для того, щоб продемонструвати, що, окрім Путіна, немає на кого залишити країну. Чи допустять такого кандидата? А це мало що змінить. По пізнаваності Собчак накриває з головою всіх інших опозиціонерів, і якщо реально грати на ліберальному крилі, то ніхто з них не зможе відібрати в неї хоч якийсь відчутний відсоток голосів. Відповідно, Собчак буде гратися в цьому випадку в єдиного незалежного кандидата, і таким чином ефективність її балотування бути рівнятися нулю.

Радіо Hayat: В таборі лібералів Росії кажуть, що на безриб’ї і рак риба, а інші кажуть, що це знущання над виборами. Яка позиція вам ближче? 

Олег Саакян: З боку російського виборця це еволюція, хоч повільна та емітована. З точки зору українського громадянина, то для мене все це цікаво в річищі того, що ворога потрібно знати краще, ніж самого себе. І через це приходиться вивчати внутрішньо політичні процеси в Росії. Ніякої емпатії чи якогось пієтету до виборчого процесу в Росії я не маю, так само, як і ілюзій.

Також я хотів зафіксувати, що чи то ліберальний, чи то консервативний, чи радикальний кандидат -  мені абсолютно однаково, хто прийде до влади з різних таборів, оскільки все в Росії вирішується по лінії – силовики та системні ліберали. А кого поставлять маріонетками, мені абсолютно все одно.

Радіо Hayat: Тим не менш, та ж Собчак згадувала про Крим та пригадувала Будапештський меморандум.  Чи не вигідно Україні, щоб тема Криму, яка вустами Пєскова та Путіна не підлягає обговоренню, повернулася в їхній дискурс?

Олег Саакян: Це зворотна гра. Кремль грає на те, щоб на внутрішньому політичному ринку повернути тему Криму в дискурс, оскільки вибори поставлені на знакову в цьому випадку для Росії дату – день «возз’єднання» Криму. Це день закріплення окупації Криму. Відповідно, якщо не зробити дискурс навколо Криму, то це піде нанівець. Ми бачимо, що увага до Криму вже знищується. Як повернути увагу до Криму у вигідному річищі для Кремля? Треба, щоб хтось пізнаваний зробив контраверсійну заяву, хтось типу Собчак, яка може сказати, що Крим потрібно повернути, тому що ми відтяпали незаконно, недотримавшись свого слова. Таким чином в кремлівської еліти з’являється можливість знову маніпулювати ціннісними установками російського виборця, розповідаючи, що бачите, які ліберали зрадники.

Радіо Hayat: Оскільки самі роздуми про приналежність Криму в Росії підлягають під статтю карного кодексу, то Собчак в цьому плані дозволено трохи більше?

Олег Саакян: Перш за все, я думаю, що це узгоджена позиція. Другий момент – вона всюди вставляє, що згідно з міжнародним законодавством ми не дотримали слова, і згідно з міжнародним законодавством Крим – це Україна. Але вона не говорить, що Крим – однозначно Україна, і якщо навіть подати позов до суду, то вона скаже, що згідно з російським законодавством, Крим – це Російська Федерація, я ніде цього не заперечувала, але згідно з міжнародним законодавством – це все ж так України.

Радіо Hayat: Нещодавно Центр Разумкова оприлюднив свіжі рейтинги соцопитування щодо можливих результатів президентських і парламентських виборів в нашій країні. Як би ви прокоментували ці соціологічні дані – чи може бути динаміка змінена, чи це вже сталі цифри?

Олег Саакян: Соціологія в українських реаліях – це щось на кшталт гадання на кавовій гущі, але трошки більш репрезентативне, тому що дає певні тренди. Але від реальності вона доволі далека. По-перше, в Україні півтори десятки років не проводився перепис населення, і це підмиває будь-яку валідність даних. Але з цього ще можна вийти на певні цифри, наприклад, розрахувати по кількості спожитої електрики, по хлібу, по споживчому кошику. Але включається другий момент – для цього потрібно мати реальні дані по тому ж хлібу, електриці, а це Держстат. Чи отримує наш Держстат реальну правдиву інформацію з місць? Очевидно, що ми розуміємо, що і тут реальні цифри трошки далекі від істини. Тому що більша частина економіки знаходиться в «тіні», в неформальному секторі. Третій фактор – війна. В нас є частина окупованих територій, в нас є міграція, яку так само ми не можемо ефективно відслідкувати. До сих пір Міністерство з питань окупованих територій дає одні цифри, Мінсоцполітики дає – другі, а міжнародні організації – треті по кількості ВПО. А Донецька та Луганська область – це 7 мільйонів людей.  Через це в нас немає нормальних вихідних даних для того, щоб проводити нормальну соціологію.

Радіо Hayat: Тобто реальні результати на виборах можуть відрізнятися від цієї соціології. Плюс цьому може спряти і можлива зміна виборчого законодавства.

Олег Саакян: Майже всі соціологічні дослідження показують, що йде боротьба за декілька відсотків, а понад 60% людей не визначилися. В таких умовах в нас малюють, що перші лідери – 10-15%, далі йдуть – 5-8-7-4-3%. А коли в нас соціологічні агентства дають статистичну похибку 3-4%, то той, хто набирає 5%, має знати, що 90% від його рейтингу є статистичною похибкою. Тобто він може набрати все, що йому дали або взагалі нічого.

Радіо Hayat: Здається, такий кредит недовіри до всіх політиків, мабуть, вперше, за 26 років? 

Олег Саакян: Зараз трапилася ситуація, коли йде боротьба антирейтингів. Раніше був баланс між рейтингом і антирейтингом, а сьогодні майже повсякчасно ми бачимо боротьбу антирейтингів.

Другий момент – це законодавство. Багато залежить від того, з яким законодавством ми підійдемо до виборів. Крім того, краще за соціологію – самі вибори. Зараз пройшли вибори в 201-ій об’єднаній територіальній громаді. Вони багато в чому і показали ситуацію, проявили реальну спроможність політичних сил не просто вигравати, а для того, щоб взагалі їх ефективно провести. Я на цьому акцентую увагу, тому що є приклад того ж Анатолія Гриценка  і його політичної сили, якому соціологи дають 5% підтримки, а на виборах в ОТГ ця сила взяла менше 1%. І це гарний приклад – пізнаваність політика і бренду не ототожнюється з можливістю мобілізувати виборця, мати достатню кількість команди на місцях, щоб організувати вибори і достатню кількість ресурсу і людей, щоб захистити результат виборів на місцях. Відповідно, коли політика спускається на землю, а в нас на сьогодні весь тренд політики такий, що вона буде спускатися на низи і буде робиться на низах, то мильні бульбашки починають лопатися. І беруть відсоток ті, хто мають укорінення на землі, а для цього в українських реаліях потрібно або мати політичну силу, яка має організаційний ресурс, або це партія влади, яка має делегований ресурс, який вона може включати, а може і не включати.

Тобто найкраще дивитися на сьогодні не на соціологію, не те, що показують політичні сили, бо вони замовляють цю соціологію, а дивитися на вибори, які чітко демонструють, хто лідери, а хто аутсайдери.

Радіо Hayat: Позавчора вбили Аміну Окуєву, а нещодавно був вибух біля редакції телеканалу Есперессо. TV. Як ви думаєте, це один ланцюжок?

Олег Саакян: Моя особиста думка, що це ланки одного ланцюжка. Але фахово я не є експертом, щоб давати будь-які оцінки. По-друге, в будь-якому разі, ми маємо пам’ятати, що війна завжди вбиває. Вбиває емоції, вбиває людей, вбиває майбутнє, але ми не маємо піддаватися ній і забувати тих, кого вбивають. Тому що війна не вбиває пам'ять, вона навпаки загартовує.

Радіо Hayat: Зрозуміло, що Росії вигідно розхитування ситуації, і більшість експертів говорить про «московській» чи «чеченський слід».

Олег Саакян: Цілком ймовірно. Найперше, що спадає на думку – це «російський» чи «чеченський» слід, бо їм вигідно. Друге – хто міг організувати, тому що це потрібно відслідкувати, це потрібно засідку зробити, потім звідтіля оперативно вийти і так далі. Тобто цілком можливо, що це робила організована злочинність або спецслужби, і це точно не розборки містечкового варіанту.

Джерело: Радіо Hayat

QHA