КИЕВ (QHA) -

 Журналістка, керівник радіо Hayat, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель, та історик, координатор Таврійської гуманітарної платформи, доктор історичних наук Андрій Іванець в інтерв’ю журналісту радіо Hayat Олександру Вороніну розповіли про розвиток українсько-кримськотатарської дружби.

Раніше за ініціативи Андрія Іванця та Гаяни Юксель в Чернігівській області було відкрито пам’ятний знак на честь українсько-кримськотатарського братерства під час Конотопської битви на місці, де зустрілись український гетьман Іван Виговський та кримський хан Мехмед Герай IV.

Андрій Іванець: 26 липня ми разом з пані Гаяною були в Чернігівській області на дуже важливому місці в нашій історії. Це місце, на жаль, сьогодні актуалізовано тією агресією, яка здійснює Росія проти України. 358 років тому об’єднані війська гетьмана Івана Виговського і його союзника хана Мехмеда IV Герая перемогли переважаючі сили російських загарбників. Це був приклад, коли меншими силами був відбитий напад агресивного сусіда, який хотів підкорити Україну.

Сьогодні, на жаль, ми знову переживаємо ці часи. І ця історична пам'ять цікава сама по собі з військового мистецтва, але для нас вона ще додає важливий ракурс кримськотатарсько-українського військового братерства у захисті України, як сталося 358 років тому.

І цього року ми вперше вирішили відзначити Конотопську перемогу в місці, де зустрілися безпосередньо війська Івана Виговського і кримського хана Мехмеда Герая IV. Зберігся в селі навіть той майдан, де вони зустрілися. І за нашою громадською ініціативою за кошти громадянського суспільства було встановлено пам’ятний знак на честь українсько-кримськотатарського військового братерства.

Радіо Hayat: Гаяна-ханум, що Вас вразило найбільше під час цієї поїздки на честь відкриття пам’ятного знаку?

Гаяна Юксель: Больше всего поразила та теплота и искренность, с которой нас встречали. До этого мы были на мероприятиях 26 июля в Черниговской области, они проходят там ежегодно, и посвящены такому важному событию в истории Украины как Конотопская битва. И в последнее время в этих мероприятиях стали принимать участие представители крымских татар, в частности, представители Меджлиса крымскотатарского народа. В прошлом году там был Риза Шевкиев, в этом году была более расширенная делегация: мы поехали туда с председателем Меджлиса Рефатом Чубаровым. И родилась идея продолжения этой традиции. Уже на Черниговщине в селе Крупичполе Ичнянского района возникла инициатива установки памятного камня на том месте, где встретились крымскотатарское и украинское войско.

Принимающая сторона подготовилась на самом высоком уровне. Нас встретили руководители района, для нас подготовили целое мероприятие, и, что мне очень отрадно, местные поэты читали стихи крымскотатарских авторов, звучали песни на крымскотатарском языке, в частности, был исполнен гимн крымскотатарского народа.

В конце дня, когда мы уже уезжали, нам было очень приятно услышать, что глава Ичнянского района выразил надежду, что наша дружба будет развиваться и дальше.

Андрій Іванець: До речі, відтепер в селі Крупічполе вирішили відзначати день села саме в день встановлення того пам’ятного знаку. Тобто, мешканці, загадуючи село, все одно будуть згадувати про українсько-кримськотатарську дружбу та взаємодію.

Хочу зауважити один цікавий момент. Місцевий громадський діяч Микола Череп так перейнявся цією ідеєю, що навіть очолив рух ічнянців, які зацікавлені у розвитку відносин українців і кримських татар, і на початку вересня вони офіційно зареєстрували Ічнянське районне товариство українсько-кримськотатарської дружби «Берлик-єдність». Його мета – сприяти взаємодії українсько-кримськотатарського народів, сприяти пізнанню кримськотатарської культури, історії. І для нас, кримчан, це дуже позитивний момент. Ми раді, що є взаємодія між кримськими татарами і іншими громадянами України не тільки на рівні політичного істеблішменту.

Радіо Hayat: Чи є перспектива, що ця організація з місцевої перетвориться на регіональну чи навіть всеукраїнську?

Андрій Іванець: Я настільки наперед забігати не можу, але можу сказати, що вже членами організації стали близько 100 людей. Здавалось б – де Ічнянський район, а де Крим. Але є зацікавленість і бажання людей рухатися в цьому напрямку.

Радіо Hayat: Я думаю, що, можливо, причина не тільки в історичних паралелях, а ще й в тому, що українці відчувають, в яких умовах зараз перебуває корінний народ, переживаючи окупацію, і тим самим висловлюють солідарність.

Андрій Іванець: Саме так, але є позитив, що саме українське громадянське суспільство почало рухатися в цьому напрямку, незважаючи на те, що частина наших громадян виховувалася в радянських школах, де не вивчали Конотопську битву. Тобто, у людей старшого покоління є дефіцит знань з історії кримських татар, бракує знань про культуру кримськотатарського народу. І є потреба донести до наших громадян більш повну інформацію про корінний кримськотатарський народ.

Коли ми перебували в районі, нам розповідали цікаві речі, наприклад, що ще декілька років тому в Ічні видали книжку Асана Сабрі Айвазова, нашого кримськотатарського письменника.

Гаяна Юксель: Я бы хотела добавить, что не просто Конотопская битва не изучалась в советской школе, мы, получая советское образование, приобретали устойчивые стереотипы в отношении нашего исторического прошлого. Например, мы знали, что украинцы и крымские татары – два постоянно враждующих народа, взаимоотношения которых строились на платформе работорговли, военных набегов, постоянных политических и военных противостояний. Но на самом деле наша история полна сотрудничества, дружбы, помощи, и в этом контексте сам пример Конотопской битвы очень показательный.

Все то, что сейчас делает Таврическая гуманитарная платформа, направлено на преодоление этих стереотипов и предоставление информации, которая совершенно меняет отношение к историческому прошлому. Я имею ввиду и выпуск изданий, и комплекс мероприятий, которые проводит организация, это и дискуссии, и вечера, где в фокусе внимания различные моменты нашей истории. Например, одна из дискуссий, которая была проведена недавно Андреем и его коллегами, была посвящена крымскотатарским деятелям науки, тем, о которых мы много чего не знаем.

Я считаю, что эта работа должна быть продолжена, чтобы объединить на этой платформе самых различных деятелей науки, образования и журналистики.

Радіо Hayat: На жаль, вітчизняна історія переповнена білими плямами – нам не казали про Голодомор, про Депортацію кримських татар, про Конотопську битву тощо. Чи можливо, щоб про цю битву видавалася не тільки історична література, а й художня, і щоб була зроблена якась екранізація цих подій?

Андрій Іванець: Якраз в процесі нашої діяльності в Ічнянському районі виникла ідея створити на рівні держави організаційний комітет з відзначення 360-ти річчя Конотопської перемоги, яка буде через два роки. Якщо буде створений такий оргкомітет, то в рамках підготовки до цього ювілею потрібно буде облагородити те місце, де ми встановили пам’ятний камінь на честь дружби наших народів, та встановити на місці загибелі кримськотатарських воїнів під час Конотопської перемоги якусь пам’ятну споруду. І зняти до цієї дати якісь твори аудіовізуального мистецтва.

Я ще хотів би відзначити, що Таврійська гуманітарна платформа в 2013 році випустила роботу про українсько-кримськотатарський союз революційного часу, про його невідомі сторінки. Вона була помічена, і нам, як авторам цієї роботи, вручили премію Гаспринського. Цього року ми продовжуємо цю тему, та проведемо кілька публічних діалогів про кримськотатарську революцію.

Радіо Hayat: Що намічено зробити в подальшому для зміцнення дружби між українцями та кримськотатарським народом?

Андрій Іванець: На якій базі виникає взагалі взаємодія? На базі спільних інтересів і знань один про одного. Спільний інтерес в нас полягає у відновлені територіальної цілісності та звільненні Криму від окупантів. А щодо спільного знання – це наше домашнє завдання, яке ми мусимо робити, запроваджуючи інформацію в шкільну програму, що, до речі, в старших класах вже зроблено – введені в навчальну програму додаткові теми про кримськотатарський визвольних рух. Невдовзі буде сторіччя Курултаю, і ми разом з Інститутом національної пам’яті, з Меджлісом кримськотатарського народу ведемо підготовку до цієї визначної дати. Можливо, буде видана якась література, точно буде проведено урочисте засідання Верховної Ради. Якщо вдасться знайти фінансування, буде проведена науково-практична конференція. Також ми і далі будемо згадувати важливі історичні дати.

Ось з таких фрагментів складається взаємодія та взаєморозуміння, пізнання один одного та рух до звільнення Криму.  

QHA