КИЕВ (QHA) -

Перший в Україні клас із кримськотатарською мовою викладання, який торік відкрили у Новоолексіївській загальноосвітній школі №1 у Генічеському районі Херсонщини, засвідчив, що потреба в освіті мовою корінного народу Криму постійно зростатиме. Якщо у 2017 році до цього класу набрали 11 першачків, то цьогоріч кількість діток, які бажають навчатися кримськотатарською мовою, зросла більше ніж удвічі. Причому, двоє з цьогорічних першокласників — не кримські татари. А загалом у школі, яка торік перейшла на українську мову викладання, понад 60% дітей — представники кримськотатарського народу. Доки в Криму триває російська окупація, Україна намагається створити для кримських татар умови для збереження і розвитку їхньої культури, для отримання дітьми освіти рідною мовою.

Про те, чим живе новостворений кримськотатарський клас і Новоолексіївська школа, з якими проблемами він стикається і які здобутки має, в інтерв’ю агентству QHA розповів Ленур Люманов — директор Новоолексіївської загальноосвітньої школі І-ІІІ ступенів №1.

QHA: Ленур-ага, торік у вашій школі відкрили перший клас із викладанням кримськотатарською мовою. Після року його роботи, які висновки можна зробити — чи виправдала себе ця ініціатива? Чи всі учні, які торік пішли до нього, вирішили продовжити навчання й надалі?

Ленур Люманов: Ми один рік відпрацювали, все чудово, усі задоволені. Клас зберігся у повному складі. На початок минулого навчального року в класі було 11 дітей, вже під час навчального року додалась ще одна дитина. А цього року влітку одна дитина вибула у зв’язку із переїздом. Тобто, у класі лишилася та ж кількість учнів, що й була, і вони перейшли до другого класу.

QHA: У першокласників усі предмети одразу почали викладати кримськотатарською, у дітей не виникло проблем із розумінням матеріалу?

Ленур Люманов: А ви думаєте, одразу всі предмети викладаються кримськотатарською? Ні. На сьогодні діти, які йдуть до першого класу, не володіють на сто відсотків кримськотатарською мовою, щоб усі предмети можна було нею викладати. Тому предмети викладаються за стандартною програмою, але вчителі поступово використовують кримськотатарську мову. Спочатку вводиться кримськотатарський мовний компонент, і з перебігом оволодіння дітьми рідною мовою, кількість та якість цього мовного компоненту збільшується. «Мовний компонент» — це коли кримськотатарською мовою просиш дитину відкрити зошита, прочитати книгу, вийти до дошки. І чим більше дитина опановує мову, тим більше поширюється її застосування у навчальному процесі.

QHA: На кінець першого класу діти стали краще володіти кримськотатарською?

Ленур Люманов: Набагато краще. Вони набагато швидше орієнтуються під час спілкування кримськотатарською, знають багато віршів рідною мовою, низку пісень. Тобто, відмінності між тим, що було на початок навчального року і тим, що стало, суттєві. А з переходом цих дітей до другого класу збільшимо кримськотатарський мовний компонент.

QHA: Торік Ви говорили, що частина батьків не поспішає віддавати дітей до першого спеціалізованого кримськотатарського класу, прагнучи переконатись, що якість викладання там буде такою ж високою, як і в українських класах. Чи змінилися погляди батьків за цей рік?

Ленур Люманов: Торік батьки були обережними, вони ще не розуміли, що це за клас, їм довелося довго пояснювати, як відбуватиметься навчання. А за рік функціонування класу вони переконалися, що немає ніяких побоювань, що у дитини буде нижчою якість знань, ніж в інших класах. Батьки переконалися, що все добре, ніяких «мінусів» бути не може і є лише «плюси».

QHA: А скільки першокласників пішло до кримськотатарського класу цього року?

Ленур Люманов: Цього року ми набрали 24 першокласника — 9 дівчат і 15 хлопчиків. Причому, серед них дві дитини — не кримські татари, але вони захотіли вчитись саме у цьому класі. Щодо цих двох діток, вчителька казала, що це діти її учнів. Вона вже довго працює у нас в школі та її колишні учні побажали віддати своїх дітей до кримськотатарського класу, в якому вона викладає. Хоча й мова викладання у класі кримськотатарська, але вони добре знають цю вчительку, у неї є авторитет, і це вплинуло на рішення батьків.

QHA: Розкажіть, будь ласка, з якими проблемами довелося зіткнутися першому кримськотатарському класу? Чи повністю вирішено питання забезпечення підручниками кримськотатарською мовою? Де і за чиї кошти друкуються ці підручники?

Ленур Люманов: Із вчителями та навчальними програмами у нас проблем немає, а от підручники потрібні: підручники для початкової школи з кримськотатарської мови, навчальні посібники кримськотатарською мовою. Ми ж від Криму відрізані. Раніше (до анексії — ред.) підручники розроблялися і складалися в Криму і проходили погодження у Міносвіти Криму та Міносвіти України. І друкувалися підручники в Криму за рахунок коштів бюджету Криму. А зараз ми використовуємо ті підручники, які колись ще отримали, адже вже пішов п’ятий рік окупації.

Окрім того, Україна намагається деякі підручники кримськотатарською мовою знову видавати, для 7-их, 8-их класів, така робота ведеться, але не так швидко, як би того хотілося.

QHA: Тобто, нових підручників кримськотатарською мовою для початкової школи немає?

Ленур Люманов: Наразі — ні, ми використовуємо те, що було. Ще є запаси у нас в школі, а у нас кримськотатарська мова вивчається з 1988 року. І намагаємось із Криму щось через людей отримати, що зможуть вивезти. Скажімо, цього року наші друзі змогли передати звідти підручники з кримськотатарської мови і літератури для 11-го класу. Торік для початкових класів нам передали з десяток підручників.

Проблема з підручниками ще й тому, що в Криму всі підручники, які використовувалися раніше, за часів України, з моменту приходу окупантів були вилучені й знищені. Нам розповідають батьки дітей, які живуть там, що просто всі бібліотеки спустошувалися, вся література, яка використовувалася за часів України, вивозилася і замість неї завозилася нова (з Росії — ред.). Отак-от вчинили окупанти.

QHA: Розкажіть трохи детальніше про саму Новоолексіївську загальноосвітню школу, яку Ви очолюєте. Скільки зараз дітей навчається у школі та скільки першокласників загалом пішло до школи цього року?

Ленур Люманов: Загалом цього року пішло до школи 84 першокласники: 60 діток — у класи з українською мовою навчання, 24 — з кримськотатарською мовою навчання.

Усього в нас 27 класів — у початковій школі 12 класів і старшій — 15. Торік кількість учнів становила 596 учнів, а цього року — 629.

QHA: Чи допомагає вам місцева влада з обладнанням чи з ремонтами? Скажімо, торік повідомлялось, що на гроші районного бюджету в котельні школи встановлено новий опалювальний котел.

Ленур Люманов: Така допомога надається у залежності від наповнення бюджету. Якщо є гроші у бюджеті, нам по можливості допомогу надають.

QHA: Можливо, школа співпрацює з міжнародними донорами або благодійниками?

Ленур Люманов: Цього року ми змогли покращити матеріально-технічну базу школи за програмою Управління верховного комісара ООН у справах біженців. Ми написали проект і нам вдалося отримати обладнання для кабінету інформатики — 11 нових комп’ютерів, повністю укомплектованих, з веб-камерами, навушниками, акустикою. Десять учнівських і один для вчителя.

Цей проект ми змогли реалізувати, тому що наша школа працює з окупованими територіями, у нас є екстернатна форма навчання, і сучасне комп'ютерне обладнання потрібне для того, щоб діти з Криму могли спілкуватися за допомогою Skype, отримувати консультації, здобувати освіту і отримувати українські документи про базову середню освіту, атестат і можливість вступити до українських вишів. У нашій школі така робота ведеться, торік було 64 дитини з Криму на екстернатній формі. І ми використали цей момент, скажімо так, написали проект і отримали допомогу УВКБ ООН.

Окрім того, за останній рік реалізовано проект щодо утеплення школи у співпраці з турецькою організацією TIKA (Турецьке агентство зі співробітництва та координації — ред.). За рахунок їхнього фінансування ми утеплили фасади, замінили вікна і двері на нові, металопластикові. За цим проектом ми також отримали додаткові меблі для класів і спортивний інвентар.

QHA: Ви згадали, що у Вашій школі екстерном навчалось 64 дитини з окупованого Криму. Цього року кримські школярі також зможуть продовжити навчатися на екстернатній формі та отримати українські документи про освіту?

Ленур Люманов: Екстернатна форма навчання для школярів з окупованого Криму в нас продовжуватиметься, оскільки у ній є потреба, є потреба в українських освітніх документах, школярі звідти до нас звертаються і ми працюємо у цьому напрямку. Заяви на неї ми починаємо приймати з вересня і трохи пізніше стане відомою кількість тих, хто висловив бажання нею навчатися.

QHA:  Дякую за інтерв’ю!

Спілкувалася Тетяна Іваневич

(фото з Facebook Ленура Люманова)

QHA