КИЕВ (QHA) -

Першу частину інтерв'ю читайте тут.

Київ — Анкара — Баку: новий формат співпраці

QHA: На 6 березня була запланована ваша участь у консультаціях з приводу створення нового механізму співпраці Київ — Анкара — Баку. Що нового у такому форматі, адже в України налагоджена співпраця з Туреччиною та Азербайджаном і на двосторонній основі?

Василь Боднар: Формування такого двостороннього формату — це давно назріле питання. Азербайджан і Туреччина — це стратегічні партнери України. Нас поєднують не просто звичайні двосторонні відносини, а співпадіння інтересів у регіоні. Ми  плануємо винести на обговорення тематику пов’язану з безпекою у регіоні, зміцненням економічної взаємодії і можливість напрацювання тристоронніх проектів.

Азербайджан і Туреччина — це країни, з якими у нас досить серйозна торговельна взаємодія. З Туреччиною в нас досить розвинута туристична співпраця, тобто більше мільйона наших громадян вже відвідали Туреччину.

В нас є досить чітке розуміння один одного в політичній площині і три країни мають спільний підхід до необхідності забезпечення територіальної цілісності. Це стосується як України в рамках міжнародно визнаних кордонів, так і Азербайджану, оскільки Азербайджан давно має проблему з територіальною цілісністю через Нагірний Карабах. Проблематика взаємодії у політико-безпековій сфері буде однією із тем переговорів.

Оскільки усі три країни залучені до реалізації енергетичних проектів, це буде одним із важливих компонентів нашої взаємодії. Це питання транспортної взаємодії, тобто комунікації Чорним морем, залізничні комунікації, розвиток авіаційного сполучення. Це можливість спільної реалізації проектів на ринках третіх країн. Це цікаві проекти, які, поки що не час оголошувати, але я думаю, настане час про них говорити.

Тому, ідея була провести саме такі узгоджувальні консультації для формування спільного порядку денного і взаємодії у трьохсторонньому форматі, що цікавить усі три сторони. Наразі, ці консультації перенесені з об’єктивних причин, але, я сподіваюся, що ми найближчим часом отримаємо дату і проведемо ці консультації у належному форматі.

Окрім того, у нас розвиватимуться і двосторонні напрямки співпраці. Ми також розраховуємо, що після виборів в Азербайджані ми відновимо співпрацю нашого стратегічного формату взаємодії на рівні президентів. Також очікується проведення економічної комісії. З Туреччиною у нас теж запланована низка заходів. Цього року планується візит Глави МЗС України до Туреччини і контакти на рівні президентів.

Туреччина: економіка, безпека і кримські татари

QHA: Яка ситуація із зоною вільної торгівлі з Туреччиною? Чи є там прогрес?

Василь Боднар: Прогрес є, але він поступовий, тому що ці перемовини ведуться на рівні фахівців міністерств економіки, координує його з нашого боку пані Н. Микольська. Вона провадить досить предметний діалог по кожному з пунктів, які стосуються тарифів, послуг, конкретного рівня доступу товарів на ринок одне одного і тут я не хочу заходити у сферу компетенції колеги.

Поки що у нас залишаються питання, які потрібно узгодити, оскільки ми хочемо мати повноцінну зону вільної торгівлі, яка максимально сприятиме лібералізації торгівлі між нашими країнами.

Нажаль, не всього вдається досягти одразу, оскільки турецький ринок доволі закритий і не всі товарні групи, зокрема сільськогосподарська, можуть вільно потрапити до турецького споживача. Тому це і є предметом наших перемовин.

Водночас, діалог відбувається конструктивно, з обох сторін є воля рухатися вперед і домовлятися.

QHA: Чи відбивається на співпраці з Україною, зокрема у сфері безпеки, зближення Туреччини з Росією?

Василь Боднар: На сьогодні ми маємо досить добру практичну і політичну співпрацю з Туреччиною. Ми вдячні за принципову позицію Туреччини щодо підтримки територіальної цілісності України і невизнання окупації Криму. Це залишається наріжним каменем наших відносин і з самого початку українсько-російського конфлікту ми бачимо принципову позицію Туреччини у цьому плані.

Ми так само розуміємо, що Туреччина прагне розвивати відносини з іншими державами, виходячи зі своїх інтересів. Маючи практичний інтерес до взаємодії з Росією у певних сферах, Туреччина виходить з того, як вона це зараз бачить.  Досвід останніх чотирьох років показує, що така співпраця не відбивається на двосторонніх українсько-турецьких відносинах. Це означає, що Туреччина знаходить баланс між інтересами у відносинах з Росією і взаємодією з Україною у тих сферах, які складають взаємний інтерес.

Нас турбували і продовжують турбувати випадки незаконного заходу суден в окупований Крим. Звичайно, ми вдячні турецькій стороні за офіційне інформування і власників, і компанії, які використовують певні судна, тобто офіційно робиться дуже багато, але такі випадки все-таки трапляються. Це так само є предметом і перемовин, і донесення наших сигналів до турецьких партнерів, але на щастя кількість таких випадків зменшилася. У цьому ми бачимо добру волю турецької сторони.

Звичайно, нас об’єднує спільне бажання забезпечити права кримських татар і в цьому плані ми так само плідно взаємодіємо. У більшості переговорів як правило бере участь Мустафа-ага (Мустафа Джемілєв — лідер кримськотатарського народу — ред.), ми надзвичайно вдячні за конструктивну позицію і підтримку доволі активного діалогу на цьому рівні. Так само позиція турецької сторони щодо підтримки кримських татар для нас абсолютно визначальна і важлива, оскільки тут ми маємо співпадіння поглядів на 100% і готові далі спільно працювати.

QHA: Минулого року було досягнуто прогресу щодо зони вільної торгівлі ГУАМ. Що планується далі?

Василь Боднар: Угода підписана, зараз йде мова про підписання окремих протоколів, які стосуються конкретних митних справ, щоб уніфікувати тарифи, зменшити навантаження на переміщення товарів. Тобто, мова вже йде про конкретні речі, які спрямовані на імплементацію підписаної угоди і робота у цьому плані ведеться. Під час візиту до Баку, я так само планую обговорити це питання з азербайджанською стороною. 15 лютого я мав консультації з молдовською стороною. Також ми очікуємо на візит Віце-прем’єр-міністра, Міністра закордонних справ Грузії, він отримав запрошення від нашого міністра і ми зараз узгоджуємо конкретні терміни. Тому це питання на порядку денному як двосторонніх, так і багатосторонніх переговорів. Окрім того, зараз в ГУАМ головує молдовська сторона і вона також визначила цей трек одним з основних в рамках свого головування. Ми їх абсолютно підтримуємо і робимо все, щоб підписана угода повноцінно імплементовувалася.

Білорусь: транзит та шпигуни

QHA: 26 лютого у Мінську відбулися українсько-білоруські консультації. Розкажіть, будь ласка, про що говорили, зокрема, чи порушувалося питання постачання нафти на Мозирський НПЗ з України?

Василь Боднар: Я думаю, що співпраця в енергетичній сфері — це окремий трек, який відбувається незалежно від наших консультацій. Консультації мали більш МЗСівський характер. Основна увага була сконцентрована на підготовку двосторонньої економічної комісії та регіонального форуму. Окрім того, була низка питань практичного характеру. Зокрема, білоруська сторона порушила питання щодо свого вступу до Світової організації торгівлі. Ми обговорювали декілька тем пов’язаних з перебуванням наших громадян на території Білорусі, які виникають виклики у зв’язку із тим, що між Росією і Білоруссю існує спільний міграційний простір. Тем до обговорення багато, не все одразу можна вирішити, але діалог був досить позитивним і його потрібно постійно підтримувати.

Після того, як ви знаєте, була телефонна розмова двох президентів. Було декілька практичних домовленостей і ми виходимо на осінь на форум регіонів, який відбудеться у Гомелі і на це сконцентрується наша підготовча робота обох сторін. Питання енергетики — це тематика, яка обговорюється безпосередньо між міністерствами енергетики і ми її у цьому контексті не торкалися.

QHA: Яка ситуація з так званим українським шпигуном Павлом Шоройком?

Василь Боднар: Ми офіційно звернулися щодо цього питання, але нажаль не маємо офіційної відповіді білоруської сторони. За неофіційними даними, дійсно, вже відбувся суд і зараз питання отримання офіційного підтвердження, яка йде кваліфікація, підтвердження фактів. У цьому випадку працює наше консульство, яке безпосередньо спілкується з нашим громадянином.

Ми абсолютно не приймаємо риторику, яка звучить у ЗМІ про те, що це шпигун. Була офіційна заява відповідних органів, які чітко задекларували, що зазначений журналіст не має ніякого відношення до спецслужб. Він здійснював свою професійну діяльність винятково як журналіст і те, що йому інкримінується, звичайно не має нічого спільного з реальністю. Інша справа, як це відбувається і наскільки цей судовий процес був закритий, що це все ж інкримінується і які наслідки. Ми зараз очікуємо відповіді від білоруської сторони.

QHA: Чи можлива екстрадиція або помилування Шоройка?

Василь Боднар: Це залежить від білоруської сторони.

QHA: Раніше озвучувалась ідея використання Дніпра для транзиту білоруських товарів через Україну. На якому етапі цей проект?

Василь Боднар: Це було предметом перемовин на найвищому рівні, зараз відбулися предметні консультації між міністерствами транспорту. Йде мова про розчистку гирла Дніпра для проведення суден з вантажами і цей проект вимагає відповідних грошових вкладень. Зараз наші експерти узгоджують хто, яким чином і коли зможе провести ці днопоглиблювальні роботи, але є згода двох сторін, що напрямок цей перспективний, можемо тут працювати і є вказівка від глав держав і згода конкретних міністерств предметно над цим працювати.

QHA: Коли можна очікувати перших вантажів?

Василь Боднар: Я думаю, що все залежить спочатку від техніко-економічної документації, наявності виконавця і джерел фінансування. Якщо ці три речі будуть узгоджені, тоді буде виписано відповідний план проведення днопоглиблювальних робіт і в залежності від темпів робіт, буде розпочато транспортування вантажів. Конкретно це питання до тих, хто веде перемовини, але я думаю, що вже цього року перспективи у нас є. Там насправді невеликий обсяг робіт.

Дякую за інтерв’ю!

Спілкувався Роман Кот

QHA