КИЇВ (QHA) -

Борис Бабін, постійний представник Представництва Адміністрації президента України в Автономній Республіці Крим, який нещодавно займає цю посаду, в ефірі радіо Hayat розповів ведучому Олександру Вороніну про діяльність свого відомства.

Радіо Hayat: Навіть місяця не пройшло, як ви очолюєте цю структуру, так?

Борис Бабін: Так, згідно з указом президента від 17 серпня 2017 року, мене було призначено постійним представником, а пана Ізета Гданова, за рекомендацією Меджлісу кримськотатарського народу, було призначено моїм першим заступником, і 18 -19 серпня ми вже приступили до роботи. Це відбулося тому, що діяльність попереднього постійного представника викликало певні зауваження з боку громадськості протягом довго часу щодо не зовсім належної публічності цього органу і щодо взаємодії з громадськістю. Зараз ми маємо за мету це виправити.

Ми вже активізували роботу представництва, ми маємо поставлені головою держави завдання та бачення того, що ми маємо зробити, і, я впевнений, скоро будемо звітувати про результати.

Радіо Hayat: Що вас особисто вразило після того, коли ви ознайомилися зі справами? Чи є у вас якісь напрацювання над тим, як покращити цю роботу?

Борис Бабін: Мене вразило те, що є великий функціонал органу, є фінансування, є приміщення, є статус, є закони, працівники, тобто є повна структура, яка може працювати, але чомусь ми не бачили реальних результатів її роботи. Бо постійне представництво президента - це не орган виконавчої влади, це структура, яка з 1992 року в Криму виконувала функції представництва інтересів держави Україна. Сьогодні на материку ми координуємо діяльність органів державної влади з питань протидії поширенню російської агресії з Криму, з питань захисту інтересів  держави на окупованих територіях, захисту інтересів людини, інтересів українського бізнесу на окупованих територіях, а також напрацювання програми деокупації Криму.

Радіо Hayat: Скільки ви вже провели зустрічей з різними  представниками бізнесу, державними службовцями, переселенцями, аби пожвавити цю роботу?

Борис Бабін: До нас за три тижні звернулися 150 осіб зі своїми проблемами, в той час, як раніше зверталися за місяць приблизно 40 чоловік. У нас пройшло багато нарад: я зустрівся майже з усіма керівниками майже всіх державних органів, які мають компетенцію у сфері Криму. За виключенням окремих позицій, ми напрацювали вже план взаємодії, ми утворили робочу групу з представників усіх силових структур, які мають відношення до Криму, і будемо проводити роботу цієї групи, бо в нас є низка викликів, які ми маємо терміново вирішувати.

Особлива увага приділяється захисту прав корінного кримськотатарського народу України, який знаходиться в умовах окупації, та на материку. Це теж завдання, яке перед нам поставив голова держави.

Радіо Hayat: Ви виступили за те, щоб ліквідувати один з контрольно-пропускних пунктів на сухопутному кордоні з Кримом. З чим це повязано?

Борис Бабін: Ситуація з цим контрольно-пропускним пунктом дуже складна. Три роки поспіль на облаштування контрольно-пропускних пунктів на кордоні з Кримом виділяється значне бюджетне фінансування, це факт. Проте на сьогодні ми бачимо, що там майже нічого не змінилося за останні три роки, це не припустима ситуація. Є певні проекти розбудови якихось капітальних пунктів пропуску. Ми не дуже згодні з такою ідеєю, ми не хочемо, щоб 100-200 мільйонів бюджетних коштів витрачалися на розбудови якихось палаців на кордоні. Наприклад, на Чонгарі хочуть зробити таку автостанцію, якої в Херсоні навіть немає. Це не державницький підхід. Ми стоїмо на тому, щоб на контрольно-пропускних пунктах були безпечні умови для роботи персоналу, по-друге, там має бути нормальне освітлення, дорожнє покриття, тенти, туалети, також місця для знаходження медиків, або інших осіб, які можуть прийти на допомогу людині. А також там має бути маленька автостанція для зареєстрованих автобусів, які чітко мають ходити за розкладом. Відповідно, якщо це Чонгар, то - до Генічеську, а якщо це Каланчак, то - до міста Херсон. Щоб ніяких автобусів не було на Москву чи на  Мінськ з Чонгара, як то пропонують.

Чому це так? А тому що на сьогодні ми маємо забезпечити другу важливу проблему для кримчан -  це надання адміністративних послуг: документи, паспорти, свідоцтва про народження та смерть, доступ до нотаріуса, доступ до українського суду і т. д. Це можна зробити в найближчому місці, відповідно, якщо це Чонгар, то буде Генічеськ, якщо це з пункту Каланчак, то  - Херсон.

Зараз ми підходимо до проблеми Чаплинки. Справа в тому, що три пункти  пропуску були утворені в 2014 році розпорядженням Кабміну. В той момент з Кримом існував величезний вантажний обіг. І традиційно та логістично та траса на Каховку, яка проходить через КПВВ «Чаплинка», використовувалась насамперед для вантажних перевезень. Навіть зараз, за статистикою, через КПВВ «Каланчак» за місяць проходить 190 тисяч осіб, через КПВВ «Чаплинка» - лише 40. Це пояснюється логістикою, бо пост «Каланчак» наближений до Армянську.

З іншого боку, виникає проблема безпекових ризиків через заснування цих двох пунктів. А також корупційних ризиків, бо ми маємо на КПВВ величезну кількість правопорушень. І коли два пункти знаходяться один від одного в 10 км, можуть статися різні ситуації. Наприклад, ви везете контрабанду і на КПВВ «Чаплинка» зіткнулися з чесним прикордонником. Що ви робите? Ви їдете на КПВВ «Каланчак». І навпаки. Тому наявність цих двох пунктів пропуску завжди мене дивувала, і це не лише моя позиція, такої думки притримуються інші державні органи. Проблема в тому, що на сьогодні жоден державний орган не може чітко вияснити, чия це компетенція - поставити перед Кабміном питання про закриття КПВВ «Чаплинка».

Тому ми на сьогодні обговорюємо цю ідею. Ми зробимо відповідний аналіз – і економічний, і безпековий. Бо вже окреслилося коло противників закриття. По-перше, це російсько-окупаційна влада, їм дуже не зручно, бо, за нашими відомостями, через Чаплинку йде контрабанда не лише у вигляді окремих перевезень на особистому транспорті, а й, на жаль, є тривожні дзвіночки, що там може переходити і вантажний транспорт час від часу. Звісно, це контролюється не лише деякими корумпованими митниками, але і окупаційною вадою Криму. Це їх бізнес. І вони шаленіють, що ми його перекриваємо. На жаль, ми сьогодні бачимо схожі тези з рота пана Аксьонова і з уст так званих українських правозахисників.

Звісно, що закриття КПВВ «Чаплинки» не буде завтра. Це буде зроблено лише після того, як буде наведений лад на «Каланчаку» та «Чонгарі», після того, як там буде дорожнє покриття, освітлення, автостанція, коли ми там вийдемо на цивілізацію. Коли ці сотні нелегальних перевізників, які «кришуються» окремими державними органами зникнуть, коли зникне той бардак, який відбувається навколо пунктів, тоді буде прийнято це рішення. Тобто це не такий популізм, щоб показати результат, ми ставимо мету, до якої йдемо.    

Наприклад, у нас в середу буде робота по Чонгару, у нас буде робоча група збиратись на КПВВ «Чонгар». Ми там будемо визначати завдання для швидкого обладнання КПВВ і щодо визначення причин, чому ті бюджетні кошти, які рокам надходили на це обладнання, розчинилися в повітрі.

Радіо Hayat: Ви відомий правник, чи можете ви по статусу виступати з якоюсь законодавчою ініціативою, щоб ваші пропозиції були враховані на законодавчому рівні?

Борис Бабін: Відповідно до норм Конституції України в АРК, діє представництво президента. Тобто ми – конституційний орган, статус якого визначений законом України. Отже, я маю повноваження, визначені законом, і представництво також їх має. Ми представляємо на сьогодні і політичну, і юридичну волю голови держави. Відповідно, ми є органом, що є частиною складової президентської ланки чи напряму державної влади. Ми не маємо права власної законодавчої ініціативи, але це не означає, що ми не можемо надавати поради нашому головнокомандуючому, голові держави, і очікувати на якусь подальшу працю з цих напрямків. Вся наша компетенція -  це реалізація окремих повноважень відповідно до його доручень в межах чинного законодавства. За законом, ми маємо компетенцію напряму комунікувати з усіма органами державної влади України щодо питань Криму, а з тими органами, що мають відношення до Криму – прокуратура АРК, СБУ АРК, Національна поліція АРК, ми маємо можливість здійснювати відповідну координацію дій. І ми це вже робимо, ми створили відповідну робочу групу, спілкуємося з конкретними органами, і повірте, з більшістю державних органів в нас ніякого непорозуміння немає. Перед нами зараз стоїть завдання забезпечити та допомагати координувати взаємодію різних структур. У нас дуже багато структур по Криму, і часто, на жаль, їх  треба об’єднати між собою. Простий приклад певного географічного сюрреалізму: прокуратура АРК знаходиться в місті Києві, поліція АРК знаходиться в Одесі, СБУ АРК – в Херсоні. Як можуть ці три органи забезпечувати швидку взаємодію щодо розслідування якогось злочину?

Радіо Hayat: Чи не здається вам, що не вистачає певних змін в законодавстві, або змін якихось організаційних моментів?

Борис Бабін: Нам для нашої роботи ніяких змін законодавства не потрібно. Єдине нам потрібно добрати штат: у нас є 13 осіб, які працюють, але є 15 вакансій. У нас планується ще невеликий підрозділі у Києві, там буде декілька осіб, які будуть працювати з центральними органами влади. У нас будуть громадська та експертна ради, ми це допрацьовуємо.

Щодо законодавства в цілому, то тут потрібно говорити про певні норми законодавства, які заважають жити іншим органам. Наприклад, ми маємо сумнозвісний закон про «ВЕЗ Крим», ми маємо ганебне скасування через гроші олігархів постанови №1035, що сьогодні фактично дозволяє завезення товарів в Крим та вивезення їх звідти. Ми маємо інші негативні чинники, які ми повинні усувати виключно через зміни нормативної бази. І тут ми будемо працювати і з Кабміном, і з парламентом.

Головне, на чому я хотів би зосередити увагу: наше основне завдання -  це допомога людям, які живуть в Криму, та які переїжджають. Нам дуже важливо знати про реальні проблеми від конкретних людей. Будь ласка, звертайтесь до нас з вашими проблемами. У нас є email представництва, який працює, у нас є група у Фейсбуці, у нас є гаряча лінія, міський телефон. Ми запровадили особистий прийом громадян, і в будь-який час, якщо людина приїде до нас в офіс зі своєю проблемою, вона отримаєте допомогу, якщо це стосується її прав та інтересів, як людини, яка мешкає в Криму або переїхала з півострова. Не бійтеся нам розказувати про проблеми.

Радіо Hayat: Як зв’язуватися з вами тим, хто живе в інших регіонах України?

Борис Бабін: Внутрішньо переміщених осіб за офіційними відомостями - 20 тисяч, а за неофіційними даними - більше, але вони розпорошені по країні. Наприклад, в Херсоні їх 2 тисячі, у Львові так само, в Києві - вдвічі більше. Але це не означає, що ми маємо опікуватися тільки цими людьми, бо щоденно на Херсонщину приїжджають з Криму сотні осіб, а іноді і тисячі, за отриманням адміністративних послуг. І дуже часто проблеми тих людей, які відвідують материк з Криму, є гострішими, бо вони проживають там  під ярмом окупаційного режиму, та є заручниками і тут, бо вони мають обмежений час, вони мають повертатися, не мають на материку житла. І ці проблеми, які ми маємо вирішувати. Те, що це представництво було засновано саме в Херсоні, а не в Києві, є дуже розумним кроком. А щодо людей, які живуть в інших регіонах, вони так само можуть вийти з нами на зв'язок.

Радіо Hayat: Тема захисту кримських татар якось в вашій роботі зараз пожвавилася, на відміну від попереднього часу?

Борис Бабін: Тут навіть не може виникати питань. По-перше, в мене є заступник Ізет Гданов, який відповідає за взаємодію з органами влади кримськотатарського народу і за будь-яке питання, яке пов’язане з реалізацією та захистом прав кримськотатарського народу. По-друге, ми вже налагодили пряму взаємодію з регіональним та місцевим Меджлісом в Херсоні, із представником Меджлісу у м. Херсон, із керівником Меджлісу в Києві паном Чубаровим та також з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим. Ми з усіма ними в'язок підтримуємо.

Усі питання, які стосуватимуться кримських татар, і будуть носити політичний характер, ми будемо виносити на розгляд національного самоврядування кримських татар і очікувати від них їх пропозицій. Це не наше право, це наш обов’язок. Ми вже активізували питання щодо освіти на материку, щодо оформлень свідоцтва депортованих осіб. Це питання стосується не лише кримчан, але й кримських татар, які були вимушені через незаконний геноцид, який з ними був вчинений, селитися на Херсонщині в 1960-70-ті роки.

Щодо глобального рівня, ми як раз сьогодні підготували невеликий пакет пропозицій щодо того, як ми маємо максимально реалізовувати норму Декларації прав корінних народів.

Радіо Hayat: Що може робити ваше представництво в ситуації з незаконним «вироком» Ахтему Чайгозу?

Борис Бабін: По-перше, це двічі незаконний «вирок»: незаконної влади і вжитий в незаконний шлях. Але ми маємо ці всі речі не просто моніторити, але й юридично документувати, щоб особи, які зазнали шкоди, потім могли звертатися до міжнародних органів. Для цього необхідно організувати належну адвокатську підтримку на окупованих територіях. Якщо людину катують, якщо вона зникає, якщо її незаконно засуджують, щоб ми могли потім ці процеси розвивати у міжнародних інстанціях і доводити світу нелюдську позицію російської влади, нам необхідний належний юридичний супровід в окупованому Криму. На жаль, досі цій проблемі не приділялось належної уваги. Ми не можемо це робити в Криму і не можемо підтримувати напряму адвокатів, але ми можемо звертати увагу міжнародних представників та просити про підтримку. 

Також ми маємо також зрозуміти, що навіть міжнародна підтримка до окремих осіб не гарантує нам того, що Російська Федерація скаже, що у зв’язку з тим, що вона програла суд в ЄСПЛ, вона звільняє Чийгоза. Ні, скоріше за все, його не звільнять. І для того, щоб ці особи отримали волю,   нам потрібний обмін, але потрібно чітко знати, кого ми можемо запропонувати Росії на обмін.

Радіо Hayat: Як би ви оцінили потребу інформування кримчан про Україну?

Борис Бабін: Кримчани на 95% від загальної кількості населення АРК не винні в тому, що сталося. Бо незаконна анексія Криму, звісно, не відбулася зі згоди більшості кримчан. Ці всі фейкові «референдуми», ці всі  «факти народного волевиявлення» - все це російська пропаганда. Ми це прекрасно знаємо, в нас немає ставлення до кримчан, як до зрадників. Є конкретні переліки колаборантів, і ми впевнені, що ці особи будуть покарані. Але це меншість. Решта кримчан є заручниками окупаційного режиму, і знаходяться в умовах ворожої агітації і пропаганди. Але здебільшого вони дорослі люди і все прекрасно розуміють. Ми ставимося до кримчан, як до заручників ситуації, як до жертв окупації та агресії. Тому ніякої колективної відповідальності для кримчан ніхто не готує.

Але з іншого боку, ми не можемо зараз дозволити, щоб Крим міг забезпечити продовження російської агресії на півдні. Ми будемо робити все для того, щоб потенціал Криму як військової російської бази був мінімальним. Мається на увазі, звісно, економічний потенціал, і ми це будемо робити легальними шляхами через санкції та інші процедури. 

QHA