КИЕВ (QHA) -

Чи будуть дотримані права людини у прикордонні під час Операції об’єднаних сил та чому для цивільного населення не передбачено жодного механізму евакуації, а відповідні поправки правозахисників не було враховано парламентом, в інтерв’ю для Радіо «Hayat» розповіла юрист Регіонального центру прав людини Аліна Павлюк.

Радіо «Hayat»: 20 лютого 2018 року президент України підписав закон, відповідно до якого так зване АТО перетворюється на Операцію об’єднаних сил (ООС). Яким чином зміна формату операції позначиться на дотриманні прав людини у прикордонні та чи будуть дотримуватися їхні права поблизу лінії зіткнення?

Аліна Павлюк: Офіційно з 30 квітня була завершена АТО і розпочата ООС. За неї відповідає не СБУ, а об’єднаний оперативний штаб ЗСУ. Отже, за всі процедури на Сході України відповідають наші Збройні сили, а операція має статус не спеціальної, а військової. За самим характером, як це передбачено у так званому ЗУ про реінтеграцію, усі ці дії схожі на режим військового стану, але тільки на визначених територіях.

Що стосується режиму, який діє віднині, передбачено зонування територій, тобто, є лінія розмежування, за якою знаходяться сили бойовиків. Зона бойових дій визначається оперативним штабом як територія, де безпосередньо відбуваються бойові зіткнення. Оскільки має місце саме військова операція, то наголошується, що ЗСУ мають право захищати себе — тобто, реагувати на щоденні масові обстріли, які ми спостерігаємо. Це і є зона бойових дій. Поблизу неї — зона безпеки, через яку проходять громадяни України, а також переїжджають особи, які прямують із зони тимчасово-непідконтрольних територій.

Повноваження оперативного штабу щодо пропуску на підконтрольну Україні територію — визначати режим у разі посилення бойових дій — зокрема, обмежувати перетин територій, запроваджувати спеціальну пропускну систему. Наприклад, оперативний штаб у разі ускладнення може обмежити пересування.

Радіо «Hayat»: Зміна формату АТО на ООС передбачає можливість застосування силових дій проти бойовиків і терористів, але від цього можуть постраждати мирні громадяни України — жителі прикордоння. Чи передбачено у згаданому ЗУ, яким чином поводитися місцевому населенню, та які дії має вживати влада для збереження життя українців?

Аліна Павлюк: Про ситуацію із захистом мирного населення, правозахисники та експерти повідомляли народним депутатам ще на стадії ухвалення ініційованого президентом України Петром Порошенко так званого ЗУ про реінтеграцію. Правозахисники акцентували, що саме для цивільного населення не передбачено жодного механізму евакуації. Тобто, є загальні тези, що держава має забезпечити захист цивільного населення, але цим все й обмежується. Якихось конкретних заходів у разі посилення, активізації бойових дій, не передбачено. 

Радіо «Hayat»: Це недолік закону про реінтеграцію Донбасу?

Аліна Павлюк: Так, звичайно, це недолік. За своєю суттю він був прописаний, але безпосередньої уваги до цивільного населення в документі не приділялося. Але у суспільстві досить багато думок щодо доцільності деталізації цього питання, оскільки, мовляв, «зараз в Україні триває війна і захист цивільного населення не на часі», соціальні мережі рясніють подібними думками та дискусіями з цього приводу.

Радіо «Hayat»: Чому Президент України, який подав цей ЗУ так швидко, його підписав, коли він не містить положень, які регламентують дотримання прав людини, збереження її життя? Як можна покращити законопроект із врахуванням необхідності дотримання прав людини?

Аліна Павлюк: До цього документу пропонувалися відповідні поправки до 2-го читання, але їх не врахували і не ухвалили, як можна простежити на сайті ВРУ. Поправки не були схвалені загалом і це питання слід розглядати у межах загальної державної Стратегії захисту, включаючи цивільне населення, яке знаходиться у потенційній небезпеці — питання евакуації, безпеки перетину лінії розмежування в умовах посилення бойових дій та, включаючи інші категорії населення, які потенційно можуть страждати від цього — військовополонених, цивільні заручники та інші.

Радіо «Hayat»: Скажіть, будь ласка, чи визначає так званий ЗУ про реінтеграцію виразну зміну термінів, які стосуються захопленого Збройними силами Російської федерації Криму через те, що новий правовий режим передбачає звільнення півострова від окупантів?

Аліна Павлюк: Щодо звільнення саме Криму там не йде мова, але можна казати, що термінологія, яка стосується півострова, застосовується і до Сходу, але зазнає певних змін. Адже наразі за цим Законом поєднано правовий режим, який діє щодо півострову та східної частини нашої держави.

Зокрема, про територію самопроголошених республік, на яких діють російські агенти, наголошується, що ми маємо окупацію і східних регіонів. Проте, з точки зору міжнародного права, треба й надалі збирати факти окупації тимчасово-непідконтрольних територій. Робити це слід ще ретельніше, приділяючи цьому значно більше уваги, оскільки термін «тимчасово окупована територія» є лише узагальнюючим.

Радіо «Hayat»: Як ЗУ про реінтеграцію впливатиме на долю громадян, яких можна вважати найбільш уразливими до бойових дій — військовополонених, цивільних заручників, зниклих безвісти в умовах, коли цей закон не містить окремої норми щодо захисту цієї категорії громадян?

Аліна Павлюк: Нажаль, не містить. Але є важливий момент: зазначено, що має місце агресія РФ, і тим самим Україна наголошує, що вона має дотримуватися норм міжнародного права. Характерно, що у повідомленнях для ЗМІ, у зведеннях оперативного штабу було введено стале словосполучення, як «обстріли позицій ЗСУ тривали в порушення норм міжнародного гуманітарного права». Адже посадові особи мають наголошувати на цьому світовій спільноті, нарешті на п’ятому році війни ця теза має бути на слуху.

Радіо «Hayat»: Згідно даних СБУ, крізь полон на сході України станом на лютий 2018 року пройшла 3 221 людина, в тюрмах Кремля тримають більше 108 українців. Чи є на сьогодні в Україні юридичний термін "військовополонений" та чи прописані юридичні, соціальні психологічні, реабілітаційні процедури, які стосуються цієї категорії громадян? 

Аліна Павлюк: Попри необхідність, на сьогодні жодного правового статусу полоненого не закріплено. Законопроекти були щодо осіб, які знаходяться у тимчасовій ізоляції, на непідконтрольній території. Отже, законотворці намагаються вкрай обережно використовувати терміни, як це було у випадку АТО та ООС.

Жонглювання термінами, підміна понять за своєю суттю. Знову ж таки, ми повертаємося до норм міжнародного гуманітарного права. Зокрема, до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, яка каже, що відтоді, коли держава визнає наявність збройного конфлікту, норми міжнародного права діють на зону військового конфлікту.

Тому ми маємо таку ситуацію щодо військових (комбатантів — ред.), які безпосередньо брали участь у військових діях і потрапили в полон — вони є військовополоненими, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Що стосується цивільних громадян, медичних працівників, священнослужителів, які також були захоплені в полон — це є цивільні заручники і цей термін міжнародного гуманітарного права відрізняється від того, який застосовує Україна.

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

QHA