КИЕВ (QHA) -

Експерт у галузі енергетики Олександр Харченко розповідає про наслідки розгляду справи стосовно газового контракту «Нафтогазу» та «Газпрому» у Стокгольмському арбітражі.

Радіо Hayat: Нещодавно «Нафтогаз» переміг російський «Газпром» у Стокгольмському арбітражі. Я так розумію, що йшлося про дотримання умов контракту, який було підписано у 2009 році.

Олександр Харченко: Давайте пригадаємо події 2009 року. Взимку так само була газова війна. «Газпром» відключав Україну від газу. Були підписані певні контракти, які важко було назвати справедливими.

Декілька років потому, у 2014 році, після Майдану та зміни курсу України, «Газпром» пішов у Стокгольмський арбітраж, де висунув Україні претензію, яка у підсумку складала майже 75 мільярдів доларів.

Те, що Україна не купила газ, їх не турбує, адже в контракті написано, що має. У «Газпрому» певний час була практика закладати такий принцип: або ви газ забрали, або ви його не забрали, платіть. Оскільки ця формула не є справедливою у більшості видів бізнесу, значною мірою вона була визнана несправедливою і у Стокгольмському арбітражі.

Багато людей думають, що Стокгольмський арбітраж — це суд. Це не суд. Це певні поважні люди, які розбираються у певних індустріях, призначаються з трьох боків. Одного арбітра призначає один учасник процесу (у нашому випадку це був «Газпром»), іншого призначив «Нафтогаз», а третього — Стокгольмський інститут арбітражу. Оці три поважні людини не за буквою закону, не за нормативними актами, а за принципами чесності і справедливості розбираються у справі.

Інститут арбітрів спирається на їхню репутацію. Дуже часто обидві сторони незадоволені, але всі визнають, що це чесні рішення.

Було два розгляди. «Газпром» подав до суду на «Нафтогаз» з претензією, що ви не вибираєте обсяги газу, мало сплачуєте. «Нафтогаз» у відповідь подав інший позов, звернувся до арбітрів і сказав, що у нас ще є транзит, «Газпром» не використовує належним чином транзит, нехай він тоді хоч за транзит заплатить. «Газпром» не використовував українську газотранспортну систему згідно з угодою, де записано «110 мільярдів кубометрів на рік».

У листопаді було попереднє рішення щодо «Газпрому». Остаточне рішення щодо позову «Газпрому» було оголошено наприкінці січня. За тим рішенням Україна мала сплачувати «Газпрому» 2 мільярди доларів і обов’язково купувати 4 мільярди кубометрів газу на рік. Це було рішення арбітражу.

Арбітраж вирішив наступним чином: 52 мільярди кубометрів Україні об’єктивно не потрібні, але 4 мільярди кубометрів Україна має купувати, тому що вона брала на себе зобов’язання купувати певний визначений обсяг газу. Вони вирішили, що 4 мільярди кубометрів — це справедливий обсяг, який потрібен Україні, який Україна гарантовано має купити у «Газпрому».

Далі «Нафтогаз» сказав «добре», готуємо гроші і одночасно спрямовуємо заявку на закупівлю газу, тому що маємо виконувати рішення. «Нафтогаз» отримав від «Газпрому» рахунок на 500 мільйонів кубометрів газу, заплатив. У той день, коли це сталося, арбітри оголосили інше рішення, яке полягало у тому, що «Газпром» має доплатити «Нафтогазу» за транзит 4,6 мільярда доларів. Арбітри порахували, що 2 мільярда було на користь «Газпрому», ще 2,6 мільярда «Газпром», будь ласка, доплатіть «Нафтогазу» і продовжуйте транспортування газу в певних обсягах. 

Те, що відбувалося далі, — це дуже нервова та істерична ситуація. «Газпром» повідомив «Нафтогаз», що о 10 ранку в середу має початися транспортування їхнього газу до України. За 15 хвилин до 10 ранку виходить заступник голови «Газпрому» і каже, що нічого постачати українцям не будуть, гроші повертають (і вони їх повернули), жодних поставок в Україну робити не будуть. 

Постанова арбітражу — це тисяча сторінок тексту. Кожне слово вивіряється так, щоб його не можна було зрозуміти неправильно. Росіяни кажуть, що там ніби десь написано, що вони програли через погану економічну ситуацію в Україні. «Газпром» одночасно скидає тиск в транзитному газогоні на 20%, що дуже суттєво, тому що заявки європейців вони таким чином не задовольнять, себто газ до Європи не дійде. Європа значно менше готова до холодів, ніж Україна.

Радіо Hayat: У певний час багато наших можновладців-патріотів говорили, що нарешті ми обходимося без російського газу, опосередковано закуповуючи той, який вони постачають до Європи

Олександр Харченко: Ми не знаємо, який газ ми купуємо в Європі. І це не має жодного значення, бо ним володіє європейський трейдер, він вирішив продати його Україні чи українському підприємству безпосередньо. Мені найцікавіше дивитися на заяви уряду, що «Нафтогаз» щось недопрацював. Ситуація дуже проста: енергетичний блок уряду повністю контролює пан Фірташ.

Радіо Hayat: Робота з реформування «Нафтогазу» просунулася?

Олександр Харченко:  Робота з реформування «Нафтогазу» просунулася, а потім була повністю зупинена. Якби не уряд, ми виграли б у Стокгольмі не 4,6 мільярда, а десь під 8 мільярдів.

Що трапилося? Україна мала реформувати газову галузь, взяла на себе зобов’язання, ухвалила закон, порядок імплементації, як закон має імплементуватися, зробила графіки, усе це схвалили, а потім прийшов уряд Гройсмана і за два місяці скасував усе.

Що могли, переробили так, щоб облгази, які належать Фірташу, почали більше заробляти. Раніше були спецрахунки, до них находили гроші населення, вони не могли вплинути на те, куди ці гроші пішли далі. Вони мали автоматично піти до казначейства на субсидії і все, що з тим пов’язано, частина мала автоматично піти до «Нафтогазу» у сплату за газ, а уряд це скасував. За рік вони не розплатилися за газ на мільярд доларів.

Радіо Hayat: Дехто навіть пропонував Європі закуповувати газ на кордоні з Росією

Олександр Харченко:  Так воно і має бути. У нас немає інших шансів збору доходу від транзиту, окрім як перенести точку прийому газу. «Газпром», звісно, цього не хоче, бо це його важіль впливу на Україну.

«Газпром» запропонував фантастично привабливі умови для учасників з європейського боку Північного потоку — 2. Звісно, бізнес на таку пропозицію пристав.

Дивує інше. Ніхто не каже про те, що нинішній голова правління проекту Північний потік — 2 працював на Штазі. Там ще є декілька колишніх членів Бундестагу. І ми вислуховуємо фантастичні нотації від європейців щодо корупції в Україні! Так, ми маємо боротися з корупцією, але наводьте лад і у себе вдома.

Радіо Hayat: Як, на вашу думку, надалі будуть розгортатися події?

Олександр Харченко:  Цими днями ми повністю переграли «Газпром». Вони програли дуже потужно, не тільки Стокгольм. Сьогодні ми можемо сказати, що проблема, створена їхнім намаганням щось зробити з транзитом, вирішена.

Найголовніше, що «Газпром» сам підставив себе під шалену критику. Північний потік на сьогодні є набагато менш ймовірним, ніж декілька днів тому. Від України це вимагає шаленої активності і шаленої роботи, щоб закріпити цю ситуацію, бо гроші «Газпрому» допомагають європейцям швидко забувати багато речей. Ми маємо зробити так, щоб було зрозуміло, що для «Газпрому» газ — це зброя.

QHA