КИЇВ (QHA) -

14 травня Трамп виконав чергову свою обіцянку. У 70-ту річницю заснування Ізраїлю в Єрусалимі відбулася урочиста церемонія відкриття нової будівлі американського посольства. Сам президент США не зміг прилетіти на відкриття, і натомість відправив свою доньку Іванку і зятя Джереда Кушнера. І поки вони посміхаючись перерізали червону стрічку, в декількох сотнях кілометрів звідти, араби з Сектору Газа намагалися атакувати ізраїльські сили правопорядку. Останні у свою чергу змушені були оборонятися. Як результат, більше півсотні чоловік було вбито і 2,7 тис — поранено.

Усе б нічого, адже заворушення на кордоні з Сектором Газа відбуваються щоп’ятниці починаючи з 30 березня, і під час них загинуло удвічі більше, ніж 14 травня. Чому це не привертало увагу світових ЗМІ — окреме питання. Тим не менш, відкриття посольства США є ще одним пазлом ситуації на Близькому Сході, що все більше наближає гарячий конфлікт між ключовими регіональними гравцями.

Про причини і політичні наслідки перенесення посольства США, QHA вже писало. Таким чином Трамп просто закріплює статус кво, який склався. Не зважаючи на десятки мільярдів доларів донорської допомоги Палестина, на відміну від Ізраїлю, так і не змогла побудувати дієздатну державу.

Зараз же, на фоні низки інших подій, загострення навколо Гази є ще одним інцидентом, який наближає повномасштабний конфлікт між ключовими державами регіону.

По різні сторони барикад

Якщо антагонізм і взаємне суперництво Ірану, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Туреччини та інших акторів регіону помітний давно, то події навколо Гази остаточно закріпили розкол серед позарегіональних гравців. Ми побачили остаточний розкол між союзниками по різні боки Атлантики.

Реагуючи на інцидент, Білий дім звинуватив ХАМАС, яка до слова визнана у США та ЄС терористичною організацією, у спробі зазіхнути на державний суверенітет Ізраїлю.

— Відповідальність за ці трагічні смерті лежить безпосередньо на ХАМАС. ХАМАС навмисне і цинічно провокує Ізраїль на жорстку відповідь, — заявив 15 травня на брифінгу представник Білого Дому Радж Шах.

Натомість позиція європейських країн значно м’якша. Наприклад, президент Франції Емманюель Макрон на зустрічі з королем Йорданії Абдаллою ІІ і главою палестинської адміністрації Махмудом Аббасом наголосив на необхідності продовження протестів, щоправда без застосування насильства.  Окрім того, він заявив, що Франція не схвалює рішення США відкрити посольство у Єрусалимі. 

Особливо ж яскраво розкол проявився на екстреному засіданні Ради безпеки ООН 15 травня. Постійний представник США Ніккі Хейлі навіть демонстративно залишила засідання під час виступу представника Палестини, не бажаючи слухати його версію подій.

— Терористична організація "Хамас" підбурювала насильство роками, задовго до того, як Сполучені Штати вирішили перемістити наше посольство ... Не робіть помилок, ХАМАС задоволений результатами вчорашніх подій, — заявила постпред США.

У свою чергу, після засідання Радбезу, яке прогнозовано закінчилося безрезультатно, найвпливовіші країни-члени ЄС засудили дії Ізраїлю.

— Ми очікуємо, щоб Ізраїль поважав право на мирний протест і дотримувався правила пропорційності у використанні сили захищаючи свій суверенітет, — йдеться у спільній заяві Великобританії, Франція, Нідерландів, Польщі, Швеції, Бельгії, Німеччини та Італії.

Міжнародні наслідки

Події у Газі тимчасово відсунули на задній план більш серйозні речі. 9 травня Дональд Трамп оголосив про вихід США з ядерної угоди, а вже 16 травня у США запрацювали санкції проти Центрального Банку Ірану. 

У той же час, інші підписанти угоди — Франція, Великобританія, Німеччина, Китай та Росія і власне Іран заявили, що й надалі дотримуватимуться угоди. Як писало QHA, для ЄС Іран є важливим постачальником нафти і перспективним ринком збуту. Тому, для протидії США до Брюсселя 15 травня прибув міністр закордонних справ Ірану Мохамед Джавад Заріф аби зустрітися зі своїми візаві з Великобританії, Франції, Німеччини та Єврокомісії. Як результат, з’явилася інформація що ЄС в торгівлі з Іраном готується відмовитися від долара і перейти на євро.

Одночасно, буквально за декілька годин після демаршу Трампа, відбулося найбільше за останні роки загострення між Ізраїлем та Іраном на Голанських висотах. Вночі 9 травня по силах ЦАХАЛу (Армія оборони Ізраїлю — ред.) було випущено близько 20 ракет. У відповідь Ізраїль атакував низку іранських цілей на території Сирії. Було знищено низку підконтрольних Ірану логістичних центрів, пунктів спостереження, військових таборів і складів зброї. Заяви керівництва єврейської держави свідчать про те, що воно готове і до більш активних дій, можливо навіть на території самого Ірану.

Таким чином, ми спостерігаємо чергове загострення між Ізраїлем та Іраном. З різних причин обидві сторони можуть розраховувати на підтримку недругів або просто інтересантів послаблення іншої. Ймовірність широкомасштабної міждержавної війни на Близькому Сході найвища з часів американського вторгнення в Ірак.

При цьому, додатковими факторами, які цьому сприятимуть, є посилення результатів парламентських виборів у Лівані та Іраку — країнах, що мають стратегічне значення як для Ізраїлю, так і для Ірану. У Бейруті свої позиції посилила проіранська шиїтська організація Хезболла, а Дамаск тимчасово паралізований через формування парламентської коаліції.

Роман Кот

QHA