КИЕВ (QHA) -

Закінчилася посівна. Попереду в аграріїв ще багато роботи, але експерти вже роблять прогнози щодо цьогорічнго врожаю зернових.

Згідно прогнозу консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт», врожай зернових у цьому році буде більшим, ніж у минулому. На думку фахівців, врожай може зрости на 700 тис т і становитиме 62 млн т проти 61,3 млн т у 2017 році.

Щодо експорту, то у поточному році він становитиме 41 млн т, а в наступному прогнозується зростання на 1 мільйон т.

Через погодні умови та зміщення терміну сівби скоротилися посівні площі ячменю. Тож експерти кажуть, що буде зібрано на 300 – 500 тис т менший врожай цієї культури: 8 млн т проти 8,3 млн т у 2017 році.

Унаслідок скорочення посівів ячменю несуттєво зростуть посівні площі під кукурудзу. Її врожай може сягнути 26 – 28 млн т, що майже на 2 – 4 млн т більше у порівняні з минулорічним.

Щодо соняшника. За прогнозами експертів, врожай залишиться на рівні минулого року. А якщо посіви збільшать, то можна очікувати додаткових 2 млн т, а це — 14,2 млн т.

Прогноз щодо врожаю сої від’ємний. У минулому році було зібрано 3,8 млн т сої. Очікується скорочення врожаю на 300 тис т.

Вдала зимівля озимих культур дозволить фермерам зекономити гроші й час, та, водночас, буде посіяно менше ярих культур.

Експорт та ціна

За словами генерального директор консалтингового агентства "УкрАгроКонсалт" Сергія Феофілова, об’єм експорту залежатиме від врожаю. Щодо прибутку, то він може збільшитися у зв’язку із зростанням цін на зернові, які вирощують в Україні.

— Ріст цін на агропродукцію буде короткостроковим. Ми прогнозуємо, що за 7 – 10 років він уповільниться, — наголосив Феофілов.

Куди йде українське зерно?

Структура українського експорту зернових має такий вигляд. Приблизно 40% постачається до Європи, 30% — в країни Північної Африки і 30% — в азіатські країни.

Щодо української кукурудзи, то за результатами попереднього року її найбільшими покупцями були Китай, Єгипет та Іспанія. 

Доля у світовому виробництві пшениці та кукурудзи

За об’ємами експорту пшениці Україна входить до десятки світових лідерів. У минулому році на світовий ринок було поставлено 8% від загальних продажів пшениці.

Щодо кукурудзи, то тут позиції ще сильніші. Наша держава — у п’ятірці експортерів цієї культури після США (41%), Аргентини (17%), Бразилії (15%). Україна в минулому році забезпечила 13% від загального експорту цієї культури.

Слід наголосити, що у світі виробляється майже 600 млн т кормів для тварин. Їхніми основними складовими є кукурудза, пшениця, овес, ячмінь, соя, сорго і т. п. Це саме ті культури, які традиційно вирощують в Україні. У зв’язку із зростанням кількості населення на планеті, відповідно, зросте і кількість тварин, які потребуватимуть ще більше кормів. Тож у далекосяжній перспективі українські фермери можуть сміливо нарощувати виробництва зернових.

Світовий ринок

Щороку виробництво зерна у світі зростає. У 2017 року воно перевищило 2,5 млрд т. Обсяги виробництва зросли в усіх групах зернових. Врожай пшениці становив 743,4 млн т, фуражного зерна — 1,32 млн та рису — 481,1 млн т.

Торгівельний обіг зерна перевищив 383 млн т і перехідні запаси маркетингового року становили 622 млн т.

У минулому році збільшилися площі під посів олійних культур — до 265 млн гектарів. Виробництво олійної сировини перевищило 543 млн т.

Традиційно найбільше обсяги виробництва олійної сировини зросли в Індії, де було зібрано 35,8 млн т врожаю. У США загальний врожай олійних культур становив понад 120 млн т. У Бразилії зібрано майже 106 млн т, в Аргентині — понад 61 млн т.

Найбільшим експортером олійної сировини залишається Китай. У 2017 році він закупив більше 90 млн т.

Врожайність зернових у Європі та Україні

Середня врожайність пшениці у Європі становить 8 т з гектара. Найбільших врожаїв добиваються голландські фермери. Вони збирають до 10 т з гектара. В Україні середній врожай — 4 т з гектара. У несприятливі роки в деяких областях він становив менше 3 т.

Таких результатів Європа досягла за рахунок використання новітніх технологій, достатнього живлення мінеральними добривами та внесенням високоякісного насіння.

Чи збере Україна 100 млн т зернових?

Якщо низькі врожаї зернових в Україні зумовлені відсутністю якісного насіння, недостатньою кількістю мінеральних добрив та недосконалим технологічним процесом, то це ті питання, які не відносяться до числа непереборних. Співвідносячи інтеграцію України до Євросоюзу з вирівнюванням економічної ситуації, ми можемо зробити просте арифметичне обчислення. У минулому році під зернові було виділено майже 15 млн гектарів. Якщо Україна, переймаючи європейський досвід, досягне середньої врожайності, як у ЄС — 8 т з гектара, то вона зможе зібрати врожай більше 120 млн т зернових.

Сергій Огін

QHA