КИЕВ (QHA) -

Дві дюжини європейських країн, а також США, Австралія і НАТО відправили додому півтори сотні співробітників російських представництв за кордоном. Ця найбільша в сучасній історії депортація російських дипломатів у відповідь на отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля показала, що Захід все ще має потенцію рішуче відповідати на ворожі дії Росії.

Звичайно, не варто применшувати політичної ваги видворення. Таким чином ЄС чи не вперше продемонстрував, що може швидко відповідати на ворожі дії Росії у свій бік.

— Росія втручається у внутрішні справи не лише України, а й становить загрозу для інших демократій світу. Інші демократії світу готові за себе стояти навіть більш жорстко, ніж це було з Україною, вважає перший заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий.

Тим не менш, під час більш детального розгляду виникає декілька важливих запитань, відповіді на які є не дуже приємними.

Удар по розвідці?

По-перше, наскільки може бути ефективною така висилка. Так, Великобританія та її союзники видворили не просто дипломатів, а співробітників російських спецслужб під дипломатичним прикриттям. Висилаючи їх, Захід фактично ліквідує цілу російську розвідувальну мережу. Тим не менш, депортовані дипломати — це лише верхівка айсберга.

— Це тільки часткове послаблення позицій російської розвідувальної мережі і в Україні, і у низці країн Західної Європи. Вони (росіяни — ред.) мають різні моделі дій. Серед них розвідники під глибоким прикриттям, які не з’являються ні в якому посольстві, під прикриттям різних організацій, які знаходяться як правило не в полі зору спецслужб тих країн перебування і їх треба довгий час виявляти, — вважає колишній глава Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.

Це радше слід розцінювати як початок більш серйозної та важчої роботи з викорінення нелегальної російської мережі, яка ще може багато чим здивувати. Це дуже копітка та складна робота, яка затягнеться не на один рік.

— Я думаю, що зараз концентруються усі зусилля, щоб цю роботу розширити не тільки по лінії посольств, а й по інших напрямках роботи. Уявляти де є, наприклад, важливі інтереси країни і хто намагається проникнути з яких позицій. Це не обов’язково росіяни, можливо громадяни інших країн, тому що часто вони легалізуються як громадяни тої країни, в якій є інтерес. Вони шукають росіян, а там може працювати російський розвідник або шпигун, маючи зовсім інше громадянство і статус, — вважає Маломуж.

Слабкість ЄС

Поглянемо на тих, хто відмовився висилати росіян. Серед країн-членів ЄС це Австрія, Болгарія, Кіпр, Греція, Люксембург, Мальта, Португалія, Словаччина і Словенія. Як мінімум, це свідчить про те, що єдності досягти не вдалося.

— Захід не готовий до кінця демонструвати свою монолітність і жорсткість щодо Росії і це посилає неоднозначні сигнали Москві. З одного боку, нібито вислані дипломати, безпрецедентна за своєю масштабністю подія, з іншого — не всі країни Європейського союзу долучилися до цієї ініціативи, — вважає Сергій Солодкий.

Є й інші питання. Як трактувати, м’яко кажучи, двозначну позицію Німеччини?

— На тлі рішення Європейського союзу про видворення дипломатів, Німеччина ухвалює рішення про підтримку Північного потоку — 2, що очевидно надихає Росію на роздуми про те, що не все втрачено і можна із Заходом якось домовитися без суттєвих поступок на українському чи якомусь іншому напрямку.

Окрім того, четверта, а після остаточного виходу Великобританії з ЕС і третя економіка Євросоюзу — Італія хоч і видворила двох російських дипломатів “із солідарності з Великобританією”, все ж створюватиме все більше перешкод у виробленні спільної європейської політики щодо Росії. Рішення про видворення ухвалювалося попереднім керівництвом держави, поза тим воно скоро зміниться, адже зараз активно тривають перемовини про створення парламентської коаліції між відверто популістськими силами «Рухом 5 зірок», «Вперед, Італія!» та «Лігою Півночі», які не приховують своїх симпатій до Кремля.

Відповідь Кремля

За видворення російських агентів Захід заплатить свою ціну.

Заходи у відповідь щодо США включають висилку аналогічного числа дипломатів. Росія також закриває консульство США у Санкт-Петербурзі, — заявив 29 березня глава МЗС РФ Сергій Лавров.

Окрім того, те ж саме буде із дипломатами країн, які солідаризувалися з Великобританією. У свою чергу це призведе до послаблення, теж тимчасового, розвідувальних можливостей на території РФ.

І це лише перша реакція Москви. Такий дипломатичний ляпас Путін не пробачить, тому варто очікувати більш підступних гібридних дій з боку Росії, у тому числі й на українському напрямку і бути готовими на них адекватно реагувати. Таким чином, політика Заходу щодо Росії не має обмежуватися лише висилкою дипломатів. Як і раніше, приклад подає Великобританія, заявивши про можливий арешт російських активів сумнівного походження. Поки що у цьому її підтримують лише США. Однак, чи підуть на цей справді болючий для Москви крок партнери Лондона у ЄС, — велике питання.

Роман Кот

QHA