КИЕВ (QHA) -

Санкційна політика країн Заходу щодо Росії у зв’язку із тимчасовою окупацією Криму та початком військової агресії в Україні розширюється і поглиблюється. Вже четвертий рік Україні вдається утримувати єдність у лавах так званої Західної антиросійської коаліції, попри публічні та підкилимні спроби Росії зруйнувати санкційний тиск. Напередодні президентських виборів в РФ Європа послала Кремлю чіткий меседж — спочатку Крим та деескалація, потім — зняття санкцій. Більше того, європейському бізнесу відкрито нагадали, що Крим — це юридично українська територія під тимчасовою окупацією Росії, ризикована для бізнес-співпраці, і рекомендували дотримуватись санкційних заборон ЄС на співпрацю з Кримом.

Важливо й те, що в питанні санкцій щодо Росії єдність з Україною продовжують демонструвати навіть ті країни Центральної та Східної Європи, відносини з якими останнім часом затьмарені певними історично-світоглядними чи мовними конфліктами.

Путіну під вибори: санкції також підуть «на новий термін»

«Кримські» санкції вже не один рік системно виснажують російську економіку. Наприклад, минулого року восени спецдоповідач ООН Ідріс Джазаїрі у своїй доповіді за підсумками візиту до Росії повідомив, що внаслідок дії санкцій Заходу, введених проти РФ у зв’язку із незаконною анексією Криму та агресією на Донбасі, російська економіка втратила 55 млрд доларів. При цьому країни, які запровадили санкції, щомісяця втрачають 3,2 млрд доларів, і в першу чергу втрат зазнають країни ЄС. До речі, оцінка втрат Росії від санкцій, яку озвучив Володимир Путін  50-52 млрд дол. — практично хбігається з вищенаведеною. І хоча Росія продовжує час від часу заявляти, що санкції або подолані «імпортозаміщенням», або взагалі стали «корисними», однак чомусь все одно намагається і відкритими, і підкилимними методами добитись їхнього скасування або пом’якшення.

Втім, у дні четвертих роковин російської збройної агресії та початку окупації Криму Європа наче навмисне продемонструвала Росії дуже несприятливу для неї позицію щодо санкцій. Не допомогли навіть спроби Росії переконати Європу, що економіка самих європейських країна потерпає від санкцій чи не більше, ніж російська. Європа засвідчила, що питання безпеки інколи пріоритетніші за питання економічної доцільності.

21 лютого 2018 року Комітет постійних представників Європейського Союзу за процедурою «без обговорення» схвалив проект Рішення Ради ЄС, яким термін дії санкцій, запроваджених у зв’язку з підривом територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України продовжується на наступних 6 місяців  до вересня 2018 року. На сьогодні санкції застосовуються до 150 фізичних осіб та 38 організацій, термін їхньої дії спливає 15 березня 2018 року. Вказаний проект Рішення Ради ЄС передбачає продовження обмежувальних заходів щодо усіх фізичних та юридичних осіб без будь-яких вилучень зі списку. Очікується, що 12 березня Рішення буде затверджене Радою ЄС.

Джерела у Європейській Комісії вказують на те, що напередодні проведення в Росії президентських вибрів, які дивним чином збігаються з четвертими роковинами тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, Брюссель вирішив послати Кремлю чіткий політичний сигнал: «Немає деокупації Криму та Донбасу  не чекайте пом’якшення санкційної політики».

Практично в унісон із Брюсселем у Вашингтоні заявили про те, що Білий Дім має намір посилити санкційний режим проти Росії у зв’язку із втручанням Кремля у передвиборчу кампанію в США та кібератаками на американські державні органи.

Як бачимо, Вашингтон також демонструє системність і послідовність у санкційному питанні. Нагадаємо, минулого року США ввело новий пакет обмежень, який ще більше ускладнює доступ до кредитів російським банкам і компаніям у цілій низці галузей промисловості, зокрема у нафтогазовому секторі. Крім того, санкції накладатимуться на американських інвесторів, які вкладуть гроші в будівництво російських експортних трубопроводів.

Таким чином, два партнера України  ЄС і США  напередодні проведення на території окупованого Криму президентських виборів дали зрозуміти чинному російському президенту Володимиру Путіну, що про жодну нормалізацію без деескалації та деокупації мова вестися не може.

Європейському бізнесу нагадали про токсичність Криму для інвестицій

Минулого року Європу струснув скандал із турбінами Siemens, які раптом опинились в окупованому Криму попри всі санкції і переконування керівників компанії у небажанні порушувати ці санкції. Судячи з перебігу конфлікту, або Росія вирішила позловживати довірою німців, або німці вирішили, що все відбудеться тишком-нишком без наслідків для репутації. Втім, ці надії не справдилися і спалахнув конфлікт, який отримав своє продовження в суді і який ще довго кидатиме тінь на імідж компанії.

А на початку цього року Єврокомісія вирішила нагадати європейським бізнесменам про те «Чий Крим?» насправді, аби у ще когось з потенційних порушників санкцій не виникало жодних ілюзій, що їм це минеться, а у Росії щоб не виникало впевненості у можливості обійти санкції.

13 лютого 2018 року Європейська Комісія оприлюднила оновлену Інформаційну ноту для представників бізнесу щодо особливостей діяльності у Криму/Севастополі з урахуванням його незаконної анексії Росією та запровадження ЄС відповідних санкцій. Попередня нота була датована червнем 2015 року, тому вона не враховувала рішень ЄС, нормативних актів України, а також регуляторних документів РФ щодо Криму, прийнятих після цієї дати.

Метою ноти є звернення уваги громадян та бізнес-операторів ЄС на ризики, пов’язаних з актуальною економічною та фінансовою ситуацією у Криму та Севастополі у контексті їхньої незаконної анексії Росією, а також до політики невизнання ЄС.

Документ містить низку важливих з точки зору України положень, зокрема, підкреслює юридичну приналежність Криму та Севастополя Україні, закликає економічних операторів ЄС не обходити запроваджені Євросоюзом заборони, зазначає, що держави-члени не визнають прийняті Росією закони щодо Криму, привертає увагу, що в ЄС можуть імпортуватися лише ті товари, які мають сертифікати походження, видані українськими органами влади. У документі є посилання на визначений Україною Порядок в’їзду на територію Криму та Директиви ЄС про видачу віз жителям Криму та Севастополя.

Важливо наголосити, що нота не є юридичним документом і з огляду на постійну зміну ситуації на місці її зміст може бути модифікований. Однак сама її поява, яка також фактично збіглася із рішенням щодо продовження санкцій та активною фазою передвиборчої кампанії в Росії, опосередковано вказує на небажання Брюсселю йти на поступки Кремлю.

Ще один цікавий нюанс. Для того, щоб інформаційна нота та рішення ЄС щодо продовження санкцій були ухвалені, необхідний консенсус. Це означає, що ці рішення були підтримані Угорщиною, відносини з якою різко погіршилися після прийняття Україною Закону про освіту, Чехією, де нещодавно переміг проросійський президент, зрештою і Польщею, яка у зовсім невдалий історичний момент розпочала дебати про спільну з Україною історію. А це означає, що у принципових питаннях, таких як, зокрема, стримування російської агресії, Євросоюз зберігає єдність.

Західна антиросійська коаліція не планує «здавати» Крим

Попри усі негативні для країни-окупанта тенденції, попри посилення санкцій та ізоляції як самої Росії, так і окупованого Криму, Кремль вперто продовжує шукати шляхи легітимізації своєї загарбницької політики щодо півострова. Одним із небагатьох практичних інструментів, які застосовує російська сторона, залишається організація у Криму різного роду міжнародних заходів за участю маргінальних політиків з країн Євросоюзу, Азії та Африки, а також середньої ланки сумнівних бізнесменів, які шукають можливості заробітку в умовах конфліктного середовища.

Відомо, що російська сторона все ще очікує у Криму міжнародних спостерігачів, можливо, членів Європейського Парламенту на кшталт Тетяни Жданок з Латвії, які також своєю присутністю на півострові мають, за задумом Кремля, легітимізувати виборчий процес у Криму 18 березня 2018 року. Процес, який очікувано завершиться черговим переобранням чинного російського президента Путіна.

Україна продовжує реагувати на такі очікування в межах своїх можливостей: нотами протесту, роз'ясненнями нелегітимності проведення виборів на окупованій території, масовими роз’ясненнями у світі негативних наслідків для тих, хто відвідує Криму в обхід українського законодавства.

Варто зазначити, що спроби Росії хоч якимось чином легітимізувати Крим як російську територію в очах світової спільноти навряд чи зможуть призвести до глобальної зміни ставлення країн Заходу до проблеми окупації Криму. Новітній історії добре відомі ситуації, за яких подібні міжнародні конфлікти не вирішуються роками, якщо не десятиліттями. Це дає підстави стверджувати, що терпіння у питанні деокупації Криму знадобиться принаймні двом сторонам конфліктної ситуації  офіційному Києву та Західній антиросійській коаліції.

Ключові питання  що виявиться міцнішим: антиросійське терпіння чи російська економіка і чи зможе Росія прорвати санкційну ізоляцію. Втім, наразі позитивних для російської сторони відповідей на них не наважуються давати навіть фахові експерти в самій РФ. Економіка просувається у напрямку дна, чого варте лише припинення існування Резервного фонду, про який повідомили на початку цього року. Водночас руху в бік зняття санкцій також не простежується, незважаючии на окремі висловлювання поодиноких політиків. Доречно нагадати — як кажуть в самій Росії: «все, що примотане синьою ізолентою — вічне». Так от, на санкційну «ізоленту» ця теза також поширюється. Крім того, Захід вже неодноразово продемонстрував, що може дієво чекати, доки імперська Росія віддасть те, що їй не належить. Варто згадати терпіння країн Балтії, які півстоліття очікували свого звільнення, чи воз’єднання східної і західної Німеччини. Щодо України і Криму, то слід зважати, що історія інтенсифікується, і у ХХІ столітті всі геополітичні процеси відбуватимуться набагато швидше, ніж ще кілька десятиліть тому.

Іван Кошик,
cтарший аналітик групи Geostrategy для QHA

 

До четвертих роковин окупації Криму Росією читайте також матеріал: Окупований Крим: «гібридна війна» проти довкілля

QHA