КИЕВ (QHA) -

Найважливіші події минулого тижня розгорталися навколо зустрічі лідера КНДР Кім Чен Ина і президента США Дональда Трампа, під час якої два лідери досягли домовленості про нормалізацію стосунків і окреслили подальші плани співпраці.

9 червня

У китайському Циндао відбувся дводенний саміт глав держав ШОС. Головні результати: лідери Китаю, Росії, Індії, Пакистану, Казахстану, а також республік Центральної Азії, схвалили «Програму з протидії тероризму, сепаратизму і екстремізму», яка передбачає проведення спільних навчань і контртерористичних операцій, а також інтенсивний обмін досвідом та інформацією; «Антинаркотичну стратегію ШОС на 2018 — 2023 рр.»; «Конвенцію співпраці з профілактики зловживання наркотичними засобами». Окрім того, саміт запам’ятався певними суперечностями Індії з іншими членами організації. Зокрема, Нарендра Моді виступив проти схвалення у підсумковому комюніке китайської ініціативи “Пояс і шлях”.

10 червня

Прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед Алі здійснив візит до Єгипту. За результатами перемовин з президентом країни Абдель Фатахом ас-Сісі домовилися про врегулювання конфлікту навколо дамби “Відродження”, що будується на ефіопській частині Нілу. Зокрема підписали попередню угоду, згідно з якою жодна з країн не буде збільшувати водозабір на шкоду іншій. Окрім того, домовилися створити тристоронній інвестиційний фонд (також за участі Судану) для розвитку інфраструктури на річці й боротьби з екологічними проблемами. Раніше питання дамби дуже непокоїло Каїр, оскільки у Єгипті побоювалися, що після її запуску, а це найбільший такий проект в Африці взагалі, рівень води у Нілі впаде більш ніж на третину. Єгипетські військові навіть розглядали можливість військової операції та знищення дамби.

У Саудівському Ер-Ріяді відбулася донорська конференція щодо Йорданії. За її підсумками Саудівська Аравія, Обєднані Арабські Емірати і Кувейт домовилися виділити Хашимітському королівству 2,5 млрд дол фінансової допомоги. Кошти будуть надходити декількома траншами протягом 5 років. Окрім того, 23,5 млн євро виділить ЄС. Також Катар, який не брав участі в конференції через блокаду, пообіцяв виділити 500 млн дол і створити 10 тис робочих місць в Йорданії. Країна переживає економічну кризу. Спочатку король намагався з нею впоратися через залучення кредиту від МВФ, але фонд поставив такі умови, що їхнє виконання призвело до масових протестів. Через це король відправив у відставку прем’єр-міністра і був змушений згорнути реформи і підвищення тарифів, а МВФ відмовився виділяти транш. Таким чином, монархії Затоки рятують королівство, але невідомо що попросять натомість. Не виключена активізація їхніх дій королівства у Південній Сирії та посилення антиіранської риторики.

У В’єтнамі відбулися масові антикитайські протести. Причина: розгляд парламентом законопроекту про створення трьох нових спеціальних економічних зон у провінціях Куангнінь, Кханьхоа і на острові Фукуок. Проблема у тому, що законопроект передбачає можливість довгострокової оренди землі у нових СЕЗ — до 99 років. Протестувальники вважають, що таким чином Китай окупує частину території В’єтнаму. Влада пішла на поступки і 11 червня було оголошено, що розгляд законопроекту буде відкладено до осені.

11 червня

Катар подав позов проти Об'єднаних Арабських Еміратів до Міжнародного суду ООН. Доха звинувачує Абу-Дабі в порушеннях прав людини через блокаду, яка почалася рік тому. Окрім того, Катар звинувачує ОАЕ у тому, що ті нібито захопили катарські підприємства на території Еміратів і конфіскували власність громадян емірату.

Туреччина розпочала військову операцію на Півночі Іракського Курдистану в районі Канділь. Задекларована мета — знищити там осередки Робітничої партії Курдистану, яка вважається терористичною організацією в країні. Турецька армія попри протести центрального уряду Іраку заглибилася в територію Іраку на 30 км. Не виключено, що таким чином Ердоган намагається підняти собі рейтинг перед президентськими і парламентськими виборами, які відбудуться 24 червня.

В Алма-Аті відбулася нарада глав МЗС ОДКБ під час якої очільник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров різко розкритикував дії Казахстану. Зокрема, невдоволення Москви пов’язано з ратифікацією Астаною протоколу, що дозволяє використовувати казахстанські порти Курик і Актау на Каспійському морі для перекидання американських військових вантажів до Афганістану. Астана навіть не повідомила Москву про свої плани. Раніше Казахстан також надав США безвіз. Окрім того, у січні президент Назарбаєв був з візитом у США. На всі закиди Астана відповідає у жорсткій формі, говорячи, що буде відстоювати власні, а не російські інтереси. Як далеко все це зайде, поки що невідомо. Взаємозалежність між РФ і Казахстаном зберігається, хоча з часом і зменшується.

США запровадили нові санкції проти російських компаній і фізичних осіб за дії, які несуть загрозу кібербезпеці Сполучених Штатів та їхніх союзників. Обмеження стосуються компаній Digital Security, ERPScan, Embedi, "Дайвтехносервіс", а також ФГУП "НДІ "Квант". З фізичних осіб — це Олег Чиріков, Володимир Каганський і Олександр Трибун — усі троє працюють в компанії "Дайвтехносервис".

12 червня

У Сінгапурі відбулася зустріч президента США Дональда Трампа і лідера Північної Кореї Кім Чен Ина. Хоча її вже встигли охрестити історичною, дві сторони підписали надто розмиту коротеньку заяву, і розробка більш грунтовних документів розпочнеться пізніше. Єдиний реальний результат: домовилися про ексгумацію тіл американських солдат, які загинули під час війни 1950 — 1953 рр. Окрім того, Трамп оголосив про призупинення спільних з Південною Кореєю військових навчань, які сприймалися на Півночі як провокація. У цілому лідери двох держав встановили особистий контакт і ймовірно такі зустрічі відбудуться ще. Того ж дня Китай запропонував призупинити частину санкцій, накладених на КНДР.

Прем’єр-міністр Малайзії Махатхір Мохамад, який нещодавно переміг на виборах, відвідав з візитом Токіо. На перемовинах з прем’єром Японії Сіндзо Абе говорили про можливість виділення кредиту, яким Мохамад планує перекредитувати китайські позики, отримані від китайців його попередником. Абе пообіцяв розглянути таку можливість. Натомість він обіцяє усілякі пільги для японських компаній. Малайзія намагається переорієнтуватися з КНР і шукає інших партнерів.

13 червня

Прем’єр-міністр Грузії Георгій Квірікашвілі подав у відставку, мотивуючи своє рішення розходженнями з президентом щодо економічної політики. Хто очолить уряд замість нього, поки що невідомо, але президент країни бачить на цій посаді олігарха Біджзіну Іванішвілі. Ймовірно, усе це є частиною підготовки до президентських виборів, які заплановані на жовтень.

В Іраку блок “Саїрун” Муктади ас-Садра і блок “Фатх” Хаді аль-Амірі домовилися сформувати парламентську коаліцію. Перший має репутацію прихильника самостійного і незалежного Іраку, другий же є ставлеником Тегерану. Їх об’єднує антиамериканська риторика і незначна увага до релігії. Таким чином баланс сил у регіоні зміщується на користь Ірану.

14 червня

У Греції та Македонії опозиція провела масові акції протесту. Причина: напередодні уряди двох країни домовилися щодо нової назви Македонії. Тепер це буде “Республіка Північна Македонія”. Проти нової назви також виступив президент Македонії Георге Іванов. Підписати документ планується в суботу в грецькому селищі Мала Преспа, що знаходиться на кордоні з Македонією. Згідно нього, після того, як македонський парламент змінить назву країни, Греція розблокує її шлях до ЄС і НАТО. Окрім того, на обидві країни тисне ЄС, який зробив розширення на Балкани своїм пріоритетом на найближчі роки.

Міністр внутрішніх справ Німеччини Хорст Зеехофер зустрівся з канцлером Австрії Себасьяном Курцем. Результат: оголосили про намір створити антиемігрантську вісь Рим-Відень-Берлін на рівні МВС. Про усе це німецький канцлер Ангела Меркель дізналася лише з новин. І їй явно не сподобається така ініціатива. Якщо Бундесканцлерін не піде на поступки, то Німеччина опиниться на порозі розколу між ХДС Меркель і ХСС Зеехофера та перспективою політичної кризи.

15 червня

Незважаючи на попередні домовленості, Трамп схвалив введення 25% тарифів на імпорт товарів з Китаю, які обійдуться КНР у більш ніж 50 млрд дол. Затвердження мит відбулося після півторагодинної зустрічі старших чиновників Білого дому, що відповідають за питання національної безпеки, а також високопоставлених представників Міністерства фінансів і Міністерства торгівлі США. Про які саме товари, а також коли мита почнуть діяти, наразі невідомо.

QHA