КИЇВ (QHA) -

 

Найважливіші події минулого тижня відбувалися навколо Ірану та Китаю. На фоні спроб європейських лідерів переконати Трампа не виходити з ядерної угоди з Іраном, Ізраїль оприлюднив цілий архів компромату на Ісламську республіку, а в Пекіні тривають китайсько-американські перемовини щодо вирішення протирічь у торгівлі.

28 квітня

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Натаньяху оголосив, що Моссаду вдалося викрасти з Тегерану величезний архів документів щодо ядерної програми Ірану. На презентації він заявив, що Іран таємно розробляв ядерну зброю, при цьому вводячи в оману цілий світ. Також Натаньяху оголосив, що надасть копії архіву США та іншим західним союзникам. 12 травня Трамп оголосить своє рішення щодо ядерної угоди з Іраном і ці документи можуть зіграти важливу роль.

Прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе вирушив в турне Близьким Сходом. Відвідав Об'єднані Арабські Емірати, Йорданію, Палестину та Ізраїль. Головна мета — енергетична безпека та посилення ролі Японії у вирішенні палестино-ізраїльського конфлікту. Більшість експертів ставляться до останнього скептично.

у Сінгапурі відбувся саміт Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Говорили про вплив торгового протистояння Китаю і США на свої економіки, необхідність підключити Китай і Індію до протистояння зростаючому протекціонізму Трампа. У підсумковому комюніке також згадано про небезпеку поширення радикального ісламізму в регіоні, китайські претензії у Південно-Китайському морі, кризу навколо народності рохінджа у М’янмі.

27-28 квітня в Китайському місті Ухань відбулася зустріч прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді та глави КНР Сі Цзіньпіна. Важлива зустріч, адже між Індією та Китаєм накопичилося багато протиріч, які могли вилитись у пряме зіткнення. Обговорювали спірні кодони у Гімалаях, інтереси Індії щодо проекту «Пояс і шлях», підтримку Китаєм Пакистану. Щоправда, окрім запевнень у заморожуванні прикордонного конфлікту, ніяких конкретних результатів оголошено не було.

29 квітня

Кім Чен Ин оголосив, що Північна Корея у травні закриє полігон для ядерних випробувань і запросить експертів зі США для перевірки цього. Очікується, що цей крок позитивно вплине на його зустріч з Трампом, що планується найближчим часом.

30 квітня

Міністр внутрішніх справ Великобританії Ембер Радд пішла у відставку. Причина — скандал з мігрантами з карибського басейну. За 50 років після їхнього прибуття на запрошення уряду, МВС раптом оголосило, що вони нелегали. Історія накоїла гамору, а міністр вдала, що не знала про це. Новий міністр — Саджид Джавід – син водія автобуса з Пакистану. Його сім'я переїхала до Великобританії у 60-х рр. В цілому, це чергове послаблення позицій Терези Мей, адже Радд вважалася її старою союзницею. Окрім того, під час розслідування з'ясувалося, що у міністерстві, яке колись очолювала сама Мей, існували квоти з кількості нелегалів для депортації, про який вона не могла не знати.

28-30 квітня новий держсекретар США Майк Помпео був у турне трьома державами Близького Сходу. Відвідав Саудівську Аравію, Ізраїль та Йорданію. Головна мета — координація дій проти Ірану.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан відвідав Єгипет, обговорювали ситуацію у Лівії, Сирії та навколо Ірану. Зустрівся з президентом Абдель-Фатахом ас-Сісі, міністром закордонних справ Самехом Шукрі та Генеральним секретарем Ліги арабських держав Ахмедом Абуль Гейтом. Після переобрання ас-Сісі, настав час інтенсифікувати відносини між двома країнами.

30 квітня з триденним візитом в Узбекистан прибув президент Туреччини Раджеп Таїп Ердоган. Окрім нього в делегації були 8 міністрів та глава МІТ Хакан Фідан. Дві країни підписали 25 договорів і контрактів у різних сферах: від оборони до туризму. Також Ердоган заявив про намір заснувати у Бухарі два ісламських інститути.

1 травня

Король Марокко Мохаммед VI розірвав дипломатичні відносини з Іраном. Причина: фінансування Тегераном Фронту ПОЛІСАРІО — військово-політичної організації, яка діє на окупованій Марокко території Західної Сахари. Тегеран ніби-то фінансував ПОЛІСАРІО через своє посольство в Алжирі.

2 травня

Президент Франції Емманюель Макрон відвідав Австралію. З головного: французький президент закликав Індію та Австралію створити альянс демократичних країн у форматі Франція-Індія-Австралія, який допоможе протистояти експансії Китаю у регіоні Індійського й Тихого океану. Тут Париж має що запропонувати партнерам, адже Франція володіє декількома острівними територіями у регіоні, на яких розміщені її військові бази. Раніше вже було підписано угоду про доступ на них ВМС та ВПС Індії.

Чотири основні турецькі опозиційні партії домовилися утворити альянс на парламентських виборах, що відбудуться 24 червня, аби усунути від влади Партію справедливості та розвитку Ердогана. Які це партії: Республіканська народна партія, Хороша партія, Демократична партія та ісламістська Саадет. Схоже, що вибори для Ердогана та ПСР будуть не такими вже й легкими.

3 травня

Єврокомісія оприлюднила новий бюджет ЄС на 2021-2027 рр. Євросоюз збільшить фінансування таких галузей як дослідження та інновації, підтримка молоді, цифрова економіка, управління кордонами, безпека і оборона. Разом з тим, планується зменшити фінансування спільної сільськогосподарської політики та політики вирівнювання регіонів ЄС. Головним нововведенням є прив’язка фінансування до забезпечення верховенства права в країнах членах. Країни, де є проблеми з цим, зокрема Польща та Угорщина, вже заявили, що цей механізм створює умови для їхнього шантажу.

Китай оголосив свою позицію щодо ситуації навколо Ірану. Пекін підтримує збереження угоди і готовий слухати винятково МАГАТЕ. Це, по-суті, означає, що КНР не буде брати до уваги презентацію прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Натаньяху щодо ядерної програми Тегерану.

Також Китай встановив на трьох островах у Південно-китайському морі протикорабельні ракетні системи класу «земля-повітря». На це негайно відреагував Вашингтон, заявивши про серйозні наслідки для КНР, адже це перший випадок розміщення такої серйозної зброї в районі, на території якого окрім Китаю претендують ще 5 держав.

4 травня

Швейцарська Glencore і катарський суверенний фонд QIA офіційно повідомили китайську компанію-нафтотрейдера CEFC про відмову від угоди з продажу частки “Роснєфті” та розпуск консорціуму, який придбав у 2016 році 19,5% акцій російської компанії. Левову частку пакету (18,93%) отримає QIA, який передасть їх своїй дочірній компанії. Glencore отримає за свою половину пакету від катарців 3,7 млрд євро. Враховуючи, що за CEFC стоїть команда Сі Цзіньпіня, це удар саме по команді глави КНР.

У Китай для перемовин щодо торгівлі прибула потужна делегація від США. В її складі: торговий представник Роберт Лайтхайзер, міністр фінансів Стівен Мнучін, міністр торгівлі Уілбур Росс, а також радники Трампа: з питань торгівлі і промисловості Пітер Наварро та економіки: Ларі Кудлоу. Обидві сторони хочуть зменшення імпортних мит на товари одна одної. Окрім того, КНР висунув вимоги: відмінити обмеження на китайські інвестиції у США, припинити американське розслідування щодо крадіжок інтелектуальної власності Китаєм і зняти американські санкції з технологічного гіганта ZTE. США, у свою чергу вимагають, щоб Китай скасував усі субсидії для високотехнологічних компаній та скоротив дефіцит торгівлі з Америкою на 200 млрд дол до 2020 року. Перемовини тривають дуже важко і результати будуть оголошені пізніше.

У Великобританії відбулися місцеві вибори, у тому числі і в Лондоні. Головні результати: незважаючи на серію провалів консерваторів на чолі з Терезою Мей, лейбористи виступили надто слабко. Консерватори навпаки — посилили свої позиції, в основному за рахунок електорату Партії незалежності Об’єднаного королівства. Іншим сюрпризом став успіх ліберал-демократів, які перетворюються  на головну протестну силу Великобританії.

 

QHA