КИЕВ (QHA) -

12 травня Президент США має оголосити про своє рішення щодо Ядерної угоди з Іраном. Трамп або продовжить замороження санкцій, запроваджене президентом Обамою у 2015 році, або ж їх поновить. Сам же Тегеран теж не збирається йти на поступки. 22 квітня міністр закордонних справ ІРІ М. Д. Заріф заявив, що ІРІ відновить свою ядерну програму, якщо Трамп у травні не продовжить заморозку санкцій.

Прогалини в угоді

На думку господаря Білого дому, ядерна угода з Іраном — це “Спільний всеохоплюючий план дій”, який був укладений у 2015 році, є провалом американської дипломатії, адже регулює лише контроль за ядерною програмою Ірану. У той же час, ракетна програма залишається поза угодою. Як наслідок,  в ІРІ створена ціла низка з більш ніж 20 ракетоносіїв різного класу. З упевненістю можна говорити про наявність на озброєнні балістичних ракет середньої дальності Шахаб 3М (до 1800 км) та Хоррамшахр (до 2 000 км). Окрім того, Іран активно працює над розробкою крилатих і протикорабельних ракет.

При цьому керівництво країни заявляє, що ракетна програма призначена лише для оборони країни. Та за дивним збігом обставин, у союзників Ірану по всьому Близькому Сходу останнім часом з’явилися комплекси, надзвичайно схожі на іранські.

Саме завдяки цьому, хусити у Ємені мають можливість обстрілювати Саудівську Аравію — ключового американського союзника у регіоні. Інша опора США — Ізраїль, регулярно наносить авіа удари по складах та колонах з іранськими ракетами, що постачаються через країни “шиїтської осі” Хезболлі у Лівані та інколи ХАМАСу в Сектор Газа. Це вже не кажучи про постачання у гігантських об’ємах звичайного озброєння, палива і ще багато чого необхідного своїм проксі-клієнтам.

При цьому не варто демонізувати Іран. Тегеран діє цілком таким же чином, як і інші актори в регіоні, просуваючи власні інтереси.

Меркантильні інтереси

Позиція США однозначна, але цього не можна сказати про їхніх союзників по НАТО. З одного боку, будь-який ріст нестабільності одразу позначається на Європі у вигляді нових хвиль біженців. З іншого — Іранський 80-мільйонний ринок збуту, надзвичайно привабливий економічний партнер.

Початок було покладено ще у грудні 2016 року, коли Іран підписав з Airbus великий контракт на постачання 100 літаків вартістю близько 20 млрд дол. Окрім того, французька Total реалізує проект на газовому рудовищі Південий Парс, Siemens модернізує залізницю, а такі гіганти європейського автопрому як Volkswagen, Peugeot та Citroen мають намір перенести в країну частину своїх виробничих потужностей.

Свідченням взаємного інтересу ЄС та ІРІ є те, що 18 квітня Тегеран замінив американський долар на євро у якості базової валюти розрахунків за міжнародними транзакціями. Це рішення поширюватиметься на весь державний сектор, включаючи держкомпанії країни.

Тільки за 2017 рік товарообіг між ЄС та Іраном зріс на 57% і склав 18,56 млрд євро. І якщо експорт з ЄС виріс лише на 30%, то імпорт подвоївся, в основному за рахунок іранської нафти.

Окрім того, для європейців ІРІ цікава як об’єкт для інвестицій. За даними APICORP, Іран у найближчі 5 років потребуватиме додаткових 25 ГВт електроенергії для яких країні буде необхідно залучити близько 50 млрд дол інвестицій в енергетику.

Двозначна позиція

Уся двозначність ставлення до Ірану проявилася під час саміту міністрів закордонних справ Великої сімки, який відбувся у Торонто 22-24 квітня. Через відсутність на зустрічі держсекретаря США, він саме у цей час чекав на затвердження у Конгресі, головну скрипку на саміті грали Франція, Німеччина, Великобританія та Італія. Незважаючи на певні побічні ефекти, в цілому вони готові терпіти наявний статус кво. З огляду на це, до підсумкового комюніке були включені лише загальні розмиті фрази щодо необхідності збереження ядерної угоди.

— Ми прагнемо гарантувати, що ядерна програма Ірану залишатиметься винятково мирною, згідно з її зобов'язаннями з боку Ірану, передбачених Спільним всеосяжним планом дій, — йдеться в заключному комюніке саміту.

З іншого боку — країни Великої сімки турбують деструктивні дії Ірану на Близькому Сході та підтримки Тегераном угрупувань, що ведуть бойові дії в Сирії та Йемені.

— Ми закликаємо Іран грати конструктивну регіональну роль і припинити незаконне передання балістичних ракетних технологій державам та недержавним акторам.

Вплинути на Трампа

Щоб переконати Трампа змінити позицію щодо Ірану на більш конструктивну, у вівторок 23 квітня до Вашингтона прибув президент Франції Емманюель Макрон. Конкретних заяв ні від французького, ні від американського президента не прозвучало, але з уривків виступів складається враження, що Макрон задоволений результатом перемовин.

Також у п’ятницю 27 квітня з коротким робочим візитом у Вашингтоні побувала бундесканцлерін Нымеччини Ангела Меркель. Щоправда у неї склалися набагато прохолодніші відносини з президентом США і небезпідставно. Це пов’язано і з двозначною позицією Берліну щодо Росії, і з Північним потоком-2, який б’є, у тому числі, і по перспективах експорту американського СПГ до ЄС, і через небажання збільшувати витрати на оборону і ще через декілька більш дрібних речей.  

Проти миротворчих ініціатив Франції та Німеччини активно працює ізраїльське та саудівське лобі. Тому, хто переважить, поки що невідомо. Однак у випадку перемоги “партії війни”, слід чекати на чергову кризу, яка може поглибитися. 23 квітня Хасан Роухані попередив про "серйозні наслідки", якщо США зважиться ввести санкції. Пізніше офіційні представники уряду Ірану повідомили, що Тегеран може піти на відновлення збагачення урану, а також вийти з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Роман Кот

QHA